Головуючий суду 1 інстанції - фастовець В.М.
Доповідач - Стахова Н.В.
Справа № 2-306/12
Провадження № 22ц/782/1096/13
17 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
Головуючого: Стахової Н.В.
суддів: Кострицького В.В., Сергєєвої С.В.
при секретарі : Щуровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 31 січня 2013 року
по справі за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив після збільшення позовних вимог, стягнути з відповідачки заборгованість за укладеним 17.09.2011 року між сторонами договором купівлі-продажу метало - пластикових дверей балкону та вікон виробництва Німеччина в розмірі 8153 грн.25 коп., що складається з основної суми боргу в розмірі 2250 грн. і пені за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 5903 грн.25 коп. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачка не в повному обсязі сплатила за товар зазначеного договору, а тому прострочила грошове зобов'язання.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 31 січня 2013 року у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які беруть участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 17.09.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу № 57 (а.с.12-17), за умовами якого позивач зобов»язався передати належний йому товар у власність відповідачки, а остання зобов»язалась оплатити цей товар відповідно до замовлення на товар в розмірі 4250 грн.
У якості попередньої оплати за договором відповідачка сплатила 2000 грн.
Відповідно до п.3 ст. 3 ЦК України свобода договору є загальною засадою цивільного судочинства.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.5.1 Договору розрахунки між продавцем та покупцем здійснюються згідно виставленого рахунку продавця на підставі замовлення покупця.
Згідно п.7.9 Договору при відмові чи ухиленні від оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3 % від суми платежу, що вказаний в рахунку за кожен день прострочення зобов'язання.
Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що у разі інших умов оплати за продукцію вони оформлюють додаткову угоду до цього Договору.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що підстави для стягнення боргу у розмірі 2250 грн. відсутні, оскільки позивач не виставляв відповідачці рахунки на оплату поставленого товару, як передбачено п.5.1 Договору.
Посилання апелянта на те, що відповідачці було направлено заяву - повідомлення про необхідність виконання умов договору, на увагу не заслуговують, оскільки заява - повідомлення не є передбаченим Договором рахунком.
Доводи апелянта про те, що відповідачка зобов'язана оплатити пеню відповідно до п.7.9 Договору, також на увагу не заслуговують, оскільки відповідачкою не отримано рахунок на оплату товару, а тому не прострочено грошове зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -відхилити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 31 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційній інстанції протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: