Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2013 р. Справа №805/3393/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12год.31хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зеленова А.С.,
при секретарі - Афанасьєві Д.Б.,
за участю:
представника позивача Бережної О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 871,44грн.,
Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 871,44грн /а.с.2-4/.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з єдиного податку у розмірі 871,44гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми податкових зобов'язань. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві, просила суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.32,33/, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі не надавав.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, з 09.07.2012 знаходиться на податковому обліку, є платником єдиного податку на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 10.07.2012р /а.с.6,8/.
Відповідач є платником єдиного податку другої групи зі ставкою податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, що підтверджується її заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.01.2012.
Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку визначаються статтею 299 Податкового кодексу України.
За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: … 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Таким чином, відповідач як платник податку другої групи повинна щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 20 відсотків мінімальної заробітної плати.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI. Відповідно до статті 13 цього Закону, на 2012 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривні.
Таким чином, розмір ставки єдиного податку для відповідача складає 215 гривень (20% від 1073 гривень).
Розміри мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 201 рік». Цим Законом, на 2013 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривні. Розмір ставки єдиного податку для відповідача складає 229 гривень (20% від 1147 гривень).
Судом встановлено, що відповідач обов'язок зі своєчасної сплати єдиного податку належним чином не виконувала, внаслідок чого має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 626,46 гривень, у тому числі за листопад 2012 року - 198,44гривень(215грн.-16,56грн. переплати), за грудень - 215 гривень, за січень 2013 року - 229,00 гривень, за лютий 2013 року - 229,00грн. що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком суми заборгованості, зворотнім боком облікової кратки платника податку/а.с.28/.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума податкових зобов'язань по єдиному податку у розмірі 871,44 гривень.
П.59.1 ст.59 ПКУ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
21 грудня 2012 року Артемівською ОДПІ Донецької області ДПС на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 направлено податкову вимогу №610, яка була отримана відповідачем 25.12.12р /а.с.17/.
Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.
Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача щодо якої пред'явлено позов, станом на момент розгляду справи не погашена, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, з огляду на що задовольняє вимоги Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 871,44 гривень.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 871,44грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку у розмірі 871,44 (вісімсот сімдесят одна)грн.44коп. на користь місцевого бюджету м. Артемівська на р/р 31517970700015, одержувач ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 18050400, код ЄДРПОУ 37868870.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 квітня 2013 року у присутності представника позивача.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 19 квітня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зеленов А. С.