23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Богдана В.В.
суддів Пістун А.О., Мажари С.Б.
при секретарі Абрамян Н.Л.
за участю прокурора Нікульнікової В.В.
засудженого ОСОБА_1
захисника засудженого, адвоката ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3,
представника потерпілого, адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_1, 1960 року народження, уродженця м. Кривого
Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України,
з середньо-технічною освітою, який працює майстром дільниці ТОВ «Вілмакс-
Україна», одруженого, неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, суд звільнив засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання із випробуванням строком на 3 (три) роки, та відповідно зі ст. 76 КК України, поклав на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_3, в частині стягнення моральної шкоди, був задоволений частково.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 10 000 гривень, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із проведенням авто-технічного дослідження по справі в сумі 705 гривень 60 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.149).
Речовий доказ - автомобіль «Мерседес-Бенц 110», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в Жовтневому РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області - повернуто власнику за належністю (а.с.53).
Згідно вироку 08.10.2012 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем «Мерседес-Бенц 110» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався в Жовтневому районі м. Кривого Рогу по сухому асфальтному покриттю проїзної частини дороги вул. Тухачевського з боку пр. 200 років Кривому Рогу у напрямку вул. Кремлівська.
Керуючи транспортним засобом водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушував вимоги п. 2.9 а) згідно якого:
- «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин».
У цей же час, спереду по ходу руху автомобіля «Мерседес-Бенц110», проїзну частину дороги вул. Тухачевського, в районі зупинки громадського транспорту «Автотехнікум», по нерегульованому пішохідному переході, позначеному дорожньою розміткою 1.1.4.1 «зебра» і дорожнім знаком 5.35.1 «пішохідний перехід», перетинала пішохід ОСОБА_6, що йшла в темпі кроку.
В подальшому водій ОСОБА_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки й наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_6, вчасно заходів для зменшення швидкості й зупинки автомобіля не прийняв і не звільнив дорогу пішоходу ОСОБА_6, чим порушив вимоги п.п. 1.5. 2.3 б) і 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
- « 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху...не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- « 2.3 б). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_1 на проїзній частині дороги вул. Тухачевського, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, що перетинала проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу.
В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_6 була травмована й померла на місці дорожньо-транспортної події.
Згідно висновку експерта № 2079-е від 02.11.2012 року причиною смерті ОСОБА_6 є - сполучена травма голови, тулубу, кінцівок, яка супроводжувалась переломами кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів, ускладнилась шоком.
Між порушенням водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п. 2.9 а) і 18.1 Правил дорожнього руху України й наслідками, що наступили, - смертю потерпілої ОСОБА_6, є прямий причинний зв'язок.
В апеляції представник потерпілого, адвокат ОСОБА_4 просить оскаржуваний вирок в частині призначення покарання скасувати, в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину, та постановити свій вирок, згідно якого ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, а також задовольнити цивільний позов, відшкодувавши 100 000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування посилається на те, що засуджений керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, допустив наїзд на пішохідному переході, та смертельно травмував потерпілу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілого та його представника, які продовжували наполягати на суворому покаранні та повному відшкодуванні моральної шкоди, підтримавши свою апеляцію, думку прокурора, який вважав вирок несправедливим, між тим не підтримав апеляцію потерпілого та його представника, засудженого та його захисника, які вважали вирок законним та обґрунтованим, та надали письмові заперечення на апеляцію, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 в скоєнні злочину при обставинах, викладених у вироку, ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні та наведених у вироку доказах, вірно кваліфіковані, та сторонами не оспорюються.
В той же час, звільнивши засудженого ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання з випробуванням, суд не повною мірою врахував тяжкість та обставини вчиненого злочину.
Так, ОСОБА_1 створючи небезпеку для оточуючих, керуючи транспортним засобом в стані гострої алкогольної інтоксикації (а.с. 112), смертельно травмував пішохода ОСОБА_6, що перетинала проїзну частину дороги, по нерегульованому пішохідному переходу.
З огляду на наведене, на думку судової колегії, призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості злочину, та не сприятиме його виправленню.
Відповідно до ст. 63 КК України засуджений ОСОБА_1 повинен відбувати покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Окрім того, суд першої інстанції частково задовольнив позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди, стягнувши з засудженого 10 000 грн.
Посилання суду, що потерпілий ОСОБА_3 не надав доказів про перенесені моральні страждання, у зв'язку з трагічною смертю матері, не є переконливими.
Судова колегія вважає, що аргументи апеляції потерпілого ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_4, є обґрунтованими, а тому вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та цивільного позову підлягає скасуванню, і відповідно до ст. 378 КПК України, колегія суддів постановлює свій вирок.
Обговорюючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_1 не судимий, провину свою визнав повністю, розкаявся в скоєному, сприяв розслідуванню обставин ДТП, залучений до суспільно-корисної праці, виключно позитивно характеризується за місцем роботи (а.с.119), та в побуті (а.с.118), переніс інфаркт головного мозку (а.с. 184).
Суд також враховує його вік, сімейний стан, а також те, що засудженим приймалися заходи до відшкодування заподіяної шкоди.
Так, згідно з розписки потерпілого ОСОБА_3 від 4.02.2013 року, ним були отримані від засудженого 16 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с. 206).
Виходячи з наведеного, засудженому ОСОБА_1 має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті, на мінімальний термін, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
На думку судової колегії, з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 слід стягнути 60 000 грн., що відповідатиме моральним стражданням, які переніс потерпілий в зв'язку з трагічною смертю матері.
Згідно п. 11 розділу ХІ «Перехідних положень», керуючись ст.ст. 365, 378, 379 КПК України, судова колегія апеляційного суду, -
Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 частково задовольнити.
Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 лютого 2013 року, в частині призначення покарання та цивільного позову, скасувати.
Постановити свій вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 286 УК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу, та позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 60 000 грн. за спричинення моральної шкоди.
ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання залишити без змін, а термін покарання обчислювати з моменту виконання вироку.
В решті вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 лютого 2013 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене касаційне подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області:
№ 11/774/287/к/13 Головуючий в суді 1-ї інстанції суддя Пустовіт О.Г.
Категорія ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач суддя Богдан В.В.