Справа: № 2а/2506/19349/11 Головуючий у 1-й інстанції: Требух Н.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
16 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради та про зобов'язання надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки,-
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради та про зобов'язання надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки задоволено частково, визнано незаконним п.п.2.1 п.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №260 від 19 вересня 2011 року «Про будівництво» в частині відмови позивачам у затвердженні та наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1; зобов'язано виконавчий комітет Чернігівської міської ради на черговому засіданні розглянути питання щодо надання дозволу та містобудівних умов забудови земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку щодо втручання в діяльність виконавчого комітету Чернігівської міської ради шляхом зобов'язання його видати позивачам містобудівні умови та обмеження для забудови належної на праві власності земельної ділянки, оскільки в даному випадку здійснення правосуддя не може бути втручанням у діяльність виконавчого комітету Чернігівської міської ради.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 22 лютого 1999 року. Крім того, позивачам на праві приватної власності відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16 серпня 1999 року №222 належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0432 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
На виконання постанови Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 грудня 2010 року на черговому засіданні виконавчого комітету Чернігівської міської ради 19 вересня 2011 року було розглянуто питання щодо надання дозволу позивачам на здійснення прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 та прийнято рішення від 19 вересня 2011 року №260 «Про будівництво», яким було відмовлено позивачам у затвердженні та наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1 на власній земельній ділянці (територія архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», зона реконструкції центральної частини міста).
Позивачі звернулися до суду за захистом свої прав та просили визнати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19 вересня 2011 року №260 пп.2.1 п.2 в частині відмови у наданні містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1 незаконним та скасувати його, а також зобов'язати відповідача видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку, що пп.2.1 п.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №260 від 19 вересня 2011 року істотно порушує та обмежує право власності стосовно можливості розпорядження відповідним майном, однак втручання в діяльність виконавчих органів сільських, селищних, міських рад є неприйнятним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Згідно ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування
Статтею 29 вищезазначеного Закону передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва. Вихідні дані повинні міститися у повному обсязі в загальнодоступній містобудівній документації на місцевому рівні. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Розгляд заяви та надання вихідних даних або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у видачі вихідних даних приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2011 року на черговому засіданні виконавчого комітету Чернігівської міської ради було прийнято рішення від 19 вересня 2011 року №260 «Про будівництво», яким було відмовлено позивачам у затвердженні та наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1 на власній земельній ділянці (територія архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», зона реконструкції центральної частини міста).
Згідно ст.7 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» органи місцевого самоврядування, серед іншого, приймають рішення щодо вилучення (викупу), передачі земельних ділянок у зв'язку з проведенням комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового фонду для задоволення суспільних потреб; здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства щодо надання житлового та нежитлового фондів на праві власності чи оренди власникам (наймачам), житловий (нежитловий) фонд яких підлягає реконструкції відповідно до цього Закону; визначають порядок і терміни переселення мешканців, звільнення житлового та нежитлового фондів, а також порядок і терміни знесення будівель застарілого житлового фонду та інших споруд згідно з вимогами цього Закону; вирішують в установленому законом порядку всі спірні питання, пов'язані з відселенням наймачів та власників житла; вирішують інші питання, пов'язані з реконструкцією, заміною житлового фонду відповідно до законодавства.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання відповідача на Генеральний план розвитку м.Чернігова, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 25 грудня 2003 року, яким визначено режим забудови та використання території м.Чернігова та відповідно до якого територія, на якій розташовано будинок позивачів по АДРЕСА_1, віднесена до зони перспективної реконструкції, що призводить до наступного знесення будинку, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» питання про вилучення або викуп земельної ділянки та майна позивачів, відселення позивачів не вирішувались.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності пп.2.1 п.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №260 від 19 вересня 2011 року, як такого, що істотно порушує та обмежує право власності стосовно можливості розпорядження відповідним майном, а також щодо необхідності зобов'язання відповідача на черговому засіданні розглянути питання щодо надання дозволу та містобудівних умов забудови земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1, та в цій частині постанова суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржується.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог позивачів в частині зобов'язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження у забудові земельної ділянки, оскільки виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства України, приймають рішення в межах своєї компетенції, а тому тому суд не може перебирати на себе повноваження такого органу та зобов'язувати виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняти рішення, на якому наполягають позивачі.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2013 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.