"18" квітня 2013 р.Справа № 5017/3707/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Лапчева Н.В. (довіреність № 25 від 28.12.2012 року)
від відповідача: Айрапетян Д.Є. (довіреність № 56 від 30.01.2013 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Міські дороги"
на рішення господарського суду Одеської області від „18" лютого 2013 року
по справі № 5017/3707/2012
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго", м. Одеса
до Комунального підприємства „Міські дороги", м. Одеса
про стягнення 141 815 грн. 90 коп.
18.12.2012 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Міські дороги" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 141 815,90 грн., з яких: 1 600,87 грн. - заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання, 126 040,51 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 2 359,45 грн. - 3 % річних та 11 812,07 грн. - пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 009300 від 03.08.2011 року, за періоди з 01.01.2012 року по 16.12.2012 року систематично прострочував сплату виставлених рахунків, грошові зобов'язання у вказані періоди в частині сплати спожитої електроенергії виконав частково.
ВАТ „ЕК Одесаобленерго" неодноразово уточнювались позовні вимоги (30.01.2013 року та 15.02.2013 року). Відповідно до останньої редакції заяви про уточнення позовних вимог, ВАТ „ЕК Одесаобленерго" просило суд стягнути з КП „Міські дороги" 14 171,52 грн., з яких: 11 812,07 грн. - пеня; 2 359,45 грн. - 3 % річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2013 року по справі № 5017/3707/2012 (суддя Мостепаненко Ю.І.) уточнені позовні вимоги ВАТ „ ЕК Одесаобленерго" задоволені частково. Стягнуто з КП „Міські дороги" на користь ВАТ „Одесаобленерго" 2 359,45 грн. - 3 % річних, 8 936,50 грн. - пені та 1 282,91 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Такий висновок суду мотивований тим, що наданими позивачем матеріалами підтверджується факт того, що КП „Міські дороги" дійсно за період з січня 2012 року по листопад 2012 року спожило електроенергію, але в порушення умов договору та норм чинного законодавства за неї розрахувалося невчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим підлягає стягненню пеня та 3 % річних.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, КП „Міські дороги" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити ВАТ „ЕК Одесаобленерго" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
На думку скаржника, місцевим господарським судом помилково встановлено, що правовідносини між ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та КП „Міські дороги", які склалися при постачанні електричної енергії, регулюються договором на постачання електричної енергії № 009300 від 03.08.2011 року, оскільки такі відносини повинні регулюватись договором про закупівлю товару за державні кошти за № Э-01 від 16.02.2012 року.
Скаржник посилається на те, що нарахування пені та 3 % річних є необґрунтованим та незаконним, оскільки КП „Міські дороги" проводило оплату за електричну енергію за бюджетні кошти одразу після їх перерахування на рахунок останнього відповідно до бюджетного призначення.
Також скаржник вважає, що його не було належним чином повідомлено про час та місце слухання справи.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу КП „Міські дороги", в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, позивач - ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та відповідач - КП „Міські дороги" знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електроенергії.
Так, 03.08.2011 року між ВАТ „ЕК Одесаобленерго" (Постачальник) та КП „Міські дороги" (Споживач) укладено договір № 009300 про постачання електричної енергії (а.с.8-11).
Згідно із пунктом 9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до „31" грудня 2011 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які зазначені вище заяви сторін, а тому станом на дату розгляду справи у суді він є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до розділу 1 Договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Під час виконання умов цього Договору з питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1 Договору).
Згідно із п.2.2.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:
- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 до цього договору (додаток „Обсяги постачання електричної енергії");
- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;
- забезпечувати отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п.2.3.3 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Пунктом 2.3.4 Договору передбачений обов'язок Споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно із додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".
Згідно із п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин (пункт 4.2.2 Договору).
Відповідно до пункту 2 Додатку № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" до Договору, Споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до зазначеного у додатку „Порядок розрахунків" до Договору розрахункового дня, звертатись до Постачальника електричної енергії із заявою на коригування договірної величини споживання електричної енергії. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення Постачальника електричної енергії.
Відповідно до пункту 2 Додатку № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору, Споживач зобов'язаний самостійно здійснювати зняття показів розрахункових засобів обліку, оформляти „Акт про обсяги спожитої електричної енергії" у двох примірниках, і в перший день наступного розрахункового періоду надавати нарочно Постачальнику. Покази засобів обліку, відповідно до додатку „Перелік об'єктів Споживача" фіксуються 17 числа кожного місяця о 24 годині.
Згідно із п.1 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 17 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.
Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п.2 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору) (а.с.14).
Відповідно до ч.2 п.4 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору, при відсутності представника Постачальника на обумовлену „Графіком зняття показів засобів обліку" дату, Споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяг спожитої електричної енергії" та надає його Постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо Постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.
Згідно із пунктом 5 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору, розмір коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого Споживачем „Акту про обсяги спожитої електричної енергії" як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду, на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.
У разі наявності у Споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію (активну, реактивну), та при відсутності у платіжному документі Споживача у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або у разі зазначення у призначені платежу необхідної для цього періоду, також у разі здійснення Споживачем переплати на наступний період за умови наявності заборгованості за попередній період, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію (активну, реактивну), зараховуються Постачальником на погашення існуючої заборгованості Споживача із найдавнішим терміном її виникнення (п.6 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору).
Пунктом 7 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з січня 2012 року по грудень 2012 року ВАТ „ЕК Одесаобленерго" поставило, а КП „Міські дороги" отримало та спожило 147 820 кВт/год електроенергії на загальну суму 164 283,45 грн. (27 380,57 грн. - ПДВ) (а.с.23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 83), в т.ч.:
- у січні - 19 643 кВт/год на суму 21 124,87 грн.;
- у лютому - 26 660 кВт/год на суму 28 671,23 грн.;
- у березні - 26 721 кВт/год на суму 29 827,04 грн.;
- у квітні - 13 412 кВт/год на суму 15 041,83 грн.;
- у травні - 8 002 кВт/год на суму 8 974,40 грн.;
- у червні - 4 979 кВт/год на суму 5 656,34 грн.;
- у липні - 4 502 кВт/год на суму 5 114,45 грн.;
- у серпні - 4 287 кВт/год на суму 4 870,20 грн.;
- у вересні - 5 363 кВт/год на суму 6 092,58 грн.;
- у жовтні - 6 047 кВт/год на суму 6 869,63 грн.;
- у листопаді - 11 836 кВт/год на суму 13 446,17 грн.;
- у грудні - 16 368 кВт/год на суму 18 594,71 грн.
На вищевказані суми спожитої активної електричної енергії позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури, які одержані відповідачем ( а.с. 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 82):
- 17.01.2012 року - за січень 2012 року;
- 17.02.2012 року - за лютий 2012 року;
- 19.03.2012 року - за березень 2012 року;
- 18.04.2012 року - за квітень 2012 року;
- 18.05.2012 року - за травень 2012 року;
- 18.06.2012 року - за червень 2012 року;
- 17.07.2012 року - за липень 2012 року;
- 17.08.2012 року - за серпень 2012 року;
- 18.09.2012 року - за вересень 2012 року;
- 17.10.2012 року - за жовтень 2012 року;
- 19.11.2012 року - за листопад 2012 року;
- 17.12.2012 року - за грудень 2012 року.
В свою чергу, КП „Міські дороги" за спожиту активну електроенергію розраховувалося з постійним простроченням (а.с.44-47, 80-82).
Крім того, згідно додатку № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" до Договору № 009300 від 03.08.2011 року договірна величина споживання електроенергії КП „Міські дороги" на об'єкт „База по ремонту техніки по вул. Хімічній,3" на березень 2012 року встановлена на рівні 25 000 кВт/год (а.с.12).
15.03.2012 року КП „Міські дороги" звернулося до ВАТ „ЕК Одесаобленерго" з листом № 684 про коригування договірної величини споживання електроенергії у березні 2012 року в сторону збільшення до рівня 28 000 кВт/год (а.с.17).
Згідно надісланого 19.03.2012 року ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та отриманого 23.03.2012 року КП „Міські дороги" повідомлення, ВАТ „ЕК Одесаобленерго" відмовило КП „Міські дороги" в проведенні коригування договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий період - березень 2012 року, у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості за попередній розрахунковий період. Договірна величина споживання електричної енергії на розрахунковий період - березень 2012 року залишилась без змін на рівні 25 000 кВт/год (а.с.18).
Як свідчать матеріали справи, КП „Міські дороги" було спожито в березні 2012 року 26 721 кВт/год електроенергії.
Таким чином, КП „Міські дороги" було допущено перевищення обсягу споживання електроенергії в березні 2012 року на 1 721 кВт/год, у зв'язку з чим ВАТ „ЕК Одесаобленерго" нарахувало КП „Міські дороги" двократну вартість спожитої у березні 2012 року електроенергії понад договірну величину, сума якої становить 1 600,87 грн. та 27.03.2012 року надіслало відповідачу відповідні повідомлення та рахунок на сплату, який був сплачений КП „Міські дороги" лише 31.01.2013 року вже під час розгляду даної справи в суді першої інстанції (а.с.85).
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення уточнених позовних вимог ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги КП „Міські дороги", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику", пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору № 44/180 від 26.09.2009 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.
Як встановлено матеріалами справи, у період з січня 2012 року по грудень 2012 року ВАТ „ЕК Одесаобленерго" поставило, а КП „Міські дороги" отримало та спожило 147 820 кВт/год електроенергії на загальну суму 164 283,45 грн. Крім того, у березні 2012 року КП „Міські дороги" допущено перевищення обсягу споживання електроенергії на 1 721 кВт/год, сума якого склала 1 600,87 грн.
В свою чергу, КП „Міські дороги" за спожиту активну електроенергію та за перевищення договірних величин споживання електроенергії розраховувалося з постійним простроченням.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).
Так, згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу приписів ч.ч.4, 6 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).
Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Крім того, згідно з умовами п.4.2.1 Договору № 009300 від 03.08.2011 року, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Пунктом 7 Додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору № 009300 від 03.08.2011 року встановлено, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних.
Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, судова колегія погоджується з нарахуванням ВАТ „ЕК Одесаобленерго" пені та 3 % річних КП „Міські дороги" у зв'язку із постійною несвоєчасною сплатою спожитої електроенергії у період з січня 2012 року по грудень 2012 року.
В свою чергу, судова колегія вважає вірними дії суду першої інстанції щодо перерахунку розміру пені, оскільки позивачем нараховано пеню з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України (більш ніж за шість місяців).
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з позовними вимогами ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та висновком місцевого господарського суду про нарахування і стягнення з КП „Міські дороги" на користь позивача пені у розмірі 8 936 грн. 50 коп. та 3 % річних в розмірі 2 359 грн. 45 коп. за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року та збитків від інфляції в розмірі 2 612 грн. 97 коп. за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Договір № 009300 від 03.08.2011 року укладений між ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та КП „Міські дороги" у типовій редакції, затвердженій Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України за № 28 від 31.07.1996 року зі змінами від 04.02.2010 року за № 105 з урахуванням та на виконання ст.ст. 275, 277 Господарського кодексу України. Як встановлено матеріалами справи та було вище зазначено, даний договір і на даний час є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
16.02.2012 року між ВАТ „ЕК Одесаобленерго" та КП „Міські дороги" укладено договір № Э-01 про закупівлю товару за державні кошти. У розділі ХІ цього Договору передбачено, що особливості взаємовідносин сторін регулюються Правилами користування електричною енергією та договором про постачання електричної енергії, перелік яких викладений у додатку № 3.
Дійсно, у додатку № 3 до договору № Э-01 від 16.02.2012 року вказаний договір № 009300 від 17.03.2011 року, а не договір № 009300 від 03.08.2011 року. В свою чергу, судова колегія вважає, що це є помилкою (опискою), зробленою КП „Міські дороги", оскільки усі наявні матеріали справи (договір № 009300 від 03.08.2011 року з додатками, лист КП „Міські дороги" № 684 від 15.03.2012 року, рахунки-фактури, акти про обсяги спожитої електроенергії складені та підписані обома сторонами) свідчать про те, що між ВАТ „Одесаобленерго" та КП „Міські дороги" існували та існують правовідносини саме по договору № 009300 від 03.08.2011 року.
Судова колегія вважає, що відповідно до ст.617 ЦК України, відсутність у КП „Міські дороги" бюджетних коштів для сплати на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго" за отриману/спожиту електричну енергію не є переборною силою, а обмежувальні дії держави не є форс-мажором, що було б підставою для звільнення КП „Міські дороги" від відповідальності за прострочення сплати коштів за отриману/спожиту електричну енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиною зазначеною адресою КП „Міські дороги" є: 65045, м. Одеса, вул. Троїцька,45 (юридична адреса). Таку ж юридичну адресу підприємства зазначено КП „Міські дороги" і в апеляційній скарзі та вказано його фактичне місцезнаходження: 65101, м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії,2.
В свою чергу, ні ВАТ „ЕК Одесаобленерго", ні місцевий господарський суд не знали та не могли знати про нову фактичну адресу КП „Міські дороги", оскільки останнє нікого не повідомляло про такі зміни.
КП „Міські дороги" частково не отримує за своєю юридичною адресою: 65045, м. Одеса, вул. Троїцька,45 поштову кореспонденцію. Так, всі ухвали суду першої інстанції були повернуті до суду без вручення адресату (а.с.51-53, 71-73, 74-76), але рішення суду КП „Міські дороги" за такою адресою отримало (а.с.108).
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд виконав свій обов'язок щодо належного повідомлення відповідача - КП „Міські дороги" про час та місце розгляду справи, але останнє своїм правом на отримання відповідної документації суду та участь в судових засіданнях не скористалося.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги КП „Міські дороги", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
КП „Міські дороги" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення уточнених позовних вимог ВАТ „ЕК Одесаобленерго".
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013 року по справі № 5017/3707/2012 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП „Міські дороги" - без задоволення.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Міські дороги" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від „18" лютого 2013 року по справі № 5017/3707/2012 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови
складено „22" квітня 2013 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров