18 квітня 2013 року Справа № 901/45/13-г
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воронцової Н.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
представник боржника: Моїсеєв Михайло Миколайович, керівник, витяг №988292 від 19.03.13р. -ТОВ "Друкарське агентство "Контракт";
інші кредитори та учасники у справі: не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М.) від 17 січня 2013 року у справі №901/45/13-г
за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Феодосія Автономної Республіки Крим
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт"
про порушення справи про банкрутство
Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та визнання грошових вимог на суму 10 453, 32 грн.
Постановою господарського суду АР Крим від 17 січня 2013 року у справі №901/45/13-г (суддя Іллічов М. М.) визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" у сумі 10 453, 32 грн.
Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" банкрутом.
Відкрито відносно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" ліквідаційну процедуру відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строком на шість місяців.
Призначено ліквідатором банкрута першого заступника начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія Шеліхову Наталію Миколаївну.
Зобов'язано ліквідатора представити суду звіт та ліквідаційний баланс відповідно до ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідні строки по цій справі обчислюються з дня винесення постанови з 17.01.2013р.
Приймаючи зазначену постанову, місцевий господарський суд виходив із доведеності ініціюючим кредитором відсутності підприємницької діяльності боржника.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорювану постанову; закрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт".
В апеляційній скарзі ТОВ "Друкарське агентство "Контракт" посилається на відсутність ознаків його неплатоспроможності, про що свідчить належні товариству активи та непогашена дебіторська заборгованість. Крім того, боржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке виразилося в неналежному його повідомлення про розгляд справи.
Також, боржник просив суд розглянути можливість участі його представника Моісеєва М. М. в режимі відеоконференції в порядку передбаченому ст. 74-1 ГПК України, оскільки останній є інвалідом 2-ої групи, в зв'язку з чим йому важко забезпечити явку в засідання суду.
Крім того, боржником в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про відновлення строку на її подання.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" поновлено строк на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2013 року у справі №901/45/13-г, скаргу останнього прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Воронцова Н. В., судді Заплава Л. М., Фенько Т. П.
20 березня 2013 року на адресу суду від Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим надійшов відзив на скаргу, в якому останнє просить залишити її без задоволення.
Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2013 року, в зв'язку з відпусткою, суддю Заплаву Л. М. замінено у складі колегії на суддю Котлярову О. Л.
З огляду на зміну складу колегії суддів, двохмісячний строк розгляду апеляційної скарги у справі №901/45/13-г почався заново, а саме з 21 березня 2013 року (ст. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
В судове засідання, 18 квітня 2013 року, з'явився тільки представник боржник, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
Інші представники сторін та учасників у справі не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 04.04.2013р.
Враховуючи, що згідно частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, а також беручи до уваги положення частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, за якої апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає за можливе повторно розглянути справу за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити щодо повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу від імені ТОВ "Друкарське агентство "Контракт", а саме Моїсеєвим Михайлом Миколайовичем.
Так, в підтвердження своїх повноважень, як представника ТОВ "Друкарське агентство "Контракт" Моїсеєвим Михайлом Миколайовичем було додано до апеляційної скарги протокол №2 загальних зборів товариства 31.12.2006р. на яких вирішено доручити йому представляти інтереси товариства у взаємовідносинах із іншими підприємствами та організаціями (а. с. 52, том 1).
Проте, в силу ч. 3 ст. 28 ГПК України повноваження представників юридичних осіб повинні підтверджуватися довіреністю від імені підприємства, яка видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, якої Моїсеєвим Михайлом Миколайовичем не було представлено суду.
Водночас, положення частин 1 і 2 зазначеної статті справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, керівники підприємств та організацій, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Згідно Витягу із єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №988884 від 08.04.2013р., керівником ТОВ "Друкарське агентство "Контракт" станом на день підписання апеляційної скарги 08.02.2013р., є Моїсеєв Михайло Миколайович, а також значиться особою, яка уповноважена представляти інтереси товариства у правовідносинах із третіми особами, має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори, тобто вказаний як підписант.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про наявність у Моїсеєва Михайла Миколайовича повноважень на здійснення від імені ТОВ "Друкарське агентство "Контракт" такої процесуальної дії, як підписання апеляційної скарги, оскільки правом підписанта його наділив орган управління товариства на підставі рішення якого, вищевказані відомості були занесені до Реєстру. При цьому, слід зазначити, що відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважаються достовірними (частина 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Колегія суддів, переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Законом України №4212-VI від 22.12.2011р. "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який набрав чинності 19.01.2013р., внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-XII), викладено його в новій редакції.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону України №4212-VI від 22.12.2011р. визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Враховуючи, що постанова про визнання боржника визнання боржника банкрутом була прийнята місцевим господарським судом до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011р., а саме 17.01.2013р., при розгляді скарги підлягають застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII.
Звертаючись із заявою про порушення справи про банкруцтво боржника, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим посилалося на наявність у останнього непогашеної заборгованості в сумі 10 453, 32 грн., з яких: заборгованість по сплаті страхових внесків - 7006,09 грн., заборгованість по фінансовим санкціям - 1636,52 грн., заборгованість з пені - 1810,71 грн.
Безспірність зазначених вимог, ініціюючий кредитор підтвердив постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.2008р. у справі №2-29/15549-2007А та постановою Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міськуправління юстиції АР Крим від 02.02.2011р. про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу у справі №2-29/15549-2007А.
Так, статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону про банкрутство предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Згідно зі ст. 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що докази відсутності боржника за місцем його знаходження повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство, за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону про банкрутство, оскільки можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом про банкрутство, не передбачена.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням, ініціюючим кредитором був представлений акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції від 14.12.2012р., яким було встановлено, що за адресою по вул. Українській, 5, кв. 3в м. Феодосії боржник - ТОВ "Друкарське агентство "Контракт" не знаходиться та майно останнього відсутнє (а. с. 14).
Однак, судова колегія не може прийняти зазначений акт в якості доказу, який підтверджує відсутність боржника за його місцезнаходженням, з огляду на наступне.
Згідно з статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог частини 1 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частинами 7, 8 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" передбачено можливість внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, які мають різну правову природу та різні правові наслідки.
При цьому, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність боржника за його місцезнаходженням, є відповідний витяг чи довідка, які свідчать про внесення таких відомостей до реєстру.
Однак, ініціюючим кредитором, на момент подання заява про порушення справи про банкрутство, не було представлено суду відповідного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців чи довідки, які б містили у собі інформацію про припинення діяльності ТОВ "Друкарське агентство "Контракт".
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" (п. 105) роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія встановила, що ініціюючим кредитором, як при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, так і в подальшому під час розгляду справи, не було надано суду належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням, а саме Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців чи довідки статистики про припинення діяльності ТОВ "Друкарське агентство "Контракт".
Вищевказане свідчить, що місцевий господарський суд безпідставно, за відсутності доказів, передбачених ст. 52 Закону про банкрутство, порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, а також дійшов помилкового висновку про можливість подальшого провадження у справі про банкрутство з врахуванням загальних положень законодавства про банкрутство. В той час, як єдиним процесуальним наслідком незаконного порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство може бути припинення такого провадження відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин, постанова місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі п. 1 - 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як незаконно порушене.
Крім того, згідно статті 52 Закону заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, зокрема у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Так, неподання звітності ініціюючий кредитор підтверджує довідкою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим від 07.12.2012р. №5312/10/15-1, з якої вбачається що остання декларація з податку на прибуток №59876 від 21.01.2008р., подавалася ТОВ "Друкарське агентство "Контракт" за результатами діяльності за 2007 рік, а декларації з 1 кв. 2008р по 1 півріччя 2012 року товариство подавало з відсутністю діяльності (а. с. 30).
Судова колегія зазначає, що ненадання звітності або її подання із зазначенням відсутності діяльності, не може бути однією підставою для визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом та введення подальшої процедури банкрутства, а може бути підставою для припинення підприємницької діяльності не пов'язаної з її банкрутством.
До того ж, колегія суддів вважає, що згідно ч. 2 статті 19 Конституції України та статей 10, 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до виключної компетенції органів державної податкової служби, яка з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника.
Відносно твердження боржника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які виразилися в його неналежному повідомленні про розгляд справи, то вони не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається зі матеріалів справи, уся кореспонденція суду направлялася боржнику за адресою його місцезнаходження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: 98100, м. Феодосія, вул. Українська, буд. 5, кв. 3, а відтак останній вважається належним чином повідомленим (ч. 1 ст. 64 ГПК України).
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статями 105, 106 та пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарське агентство "Контракт" задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2013 року у справі №901/45/13-г скасувати.
4. Провадження у справі №901/45/13-г припинити.
Головуючий суддя Н.В. Воронцова
Судді О.Л. Котлярова
Т.П. Фенько