Справа № 2516/2425/2012 Провадження № 22-ц/795/590/2013 Головуючий у I інстанції -Кучерявець О. М. Доповідач - Губар В. С.
Категорія -цивільна
04 квітня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіГубар В.С.,
суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І.,
при секретарі:Шкарупі Ю.В., Летуті Ю.М.
за участю:сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка-Агро» на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2013 року по справі за позовом прокурора Носівського району в інтересах ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка-Агро» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування завданої шкоди, -
В апеляційній скарзі ТОВ «Носівка-Агро» просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Оскаржуваним рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2013 року позовні вимоги прокурора Носівського району в інтересах ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Носівка-Агро» на користь ОСОБА_6 1321 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування виплати за самовільно зайняту земельну ділянку у 2012 році. Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ТОВ «Носівка-Агро» не використовує спірну земельну ділянку, а лише надає послуги з сільськогосподарського обробітку ґрунту по здійсненню циклу польових робіт фактичному орендарю ЗАТ «Воздвиженське».
Представник апелянта зазначає, що земельна ділянка позивача в натурі не виділялась і її точне місце розташування не може бути встановлене, а тому акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки вимог земельного законодавства не містить необхідних даних.
Апелянт вважає, що судом не враховано, що межі спірної земельної ділянки в натурі на місцевості не виносились, в зв'язку з чим проведений розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, є неправомірним та хибним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора Носівського району в інтересах ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що факт самовільного зайняття та використання ТОВ «Носівка-Агро» земельної ділянки позивача повністю знайшов підтвердження в судовому засіданні, в зв'язку з чим підлягає відшкодуванню шкода, завдана позивачу незаконним зайняттям землі.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком, оскільки він відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, та відповідає вимогам законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, зважаючи на таке.
По справі встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 3.41 га (1.7891 га ріллі та 1.62 га кормових угідь), яка розташована на території Хотинівської сільської ради Носівського району (а.с. 13).
Актом обстеження земельної ділянки від 19 вересня 2012 року, що складений головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель, та фахівцем по оформленню договорів оренди ТОВ «Носівка-Агро», встановлено, що земельна ділянка площею 1.7891 га ріллі знаходиться в єдиному масиві на полі, що обробляється ТОВ «Носівка-Агро» на землях Хотинівської сільської ради Носівського району і на час обстеження використовується зазначеним товариством для вирощування озимої пшениці самовільно, без заключення договору оренди з її власником (а.с. 5).
Крім того, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 вересня 2012 року (а.с. 4) встановлено факт самовільного використання з боку ТОВ «Носівка-Агро» належної ОСОБА_6 землі площею 1.7891 га ріллі.
Заперечення апелянта щодо самовільного зайняття земельної ділянки спростовуються наведеними актами, які стороною відповідача не визнані нечинними або незаконними. Разом з тим, вони являються належними доказами на підтвердження доводів позову, оскільки стосуються предмету доказування і складені відповідними посадовими особами в межах наданої їм компетенції.
Спростовуються належними у справі доказами доводи апеляційної скарги про те, що неможливо визначити місце розташування спірної земельної ділянки, оскільки вона входить до складу єдиного масиву земель і її реквізити не позначені в акті, оскільки позивач на підтвердження доводів позову про порушення права власності надав державний акт на право власності на земельну ділянку, де чітко визначені межи землі в натурі на місцевості, її розмір та місце розташування. Посилання на наведений вище правовстановлюючий документ у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 вересня 2012 року, акті обстеження земельної ділянки від того ж числа наявні.
Таким чином, твердження про відсутність в акті обстеження ділянки кадастрового номеру ділянки, номеру схеми паювання носять формальний характер.
Посилання апелянта на те, що ТОВ «Носівка-Агро» не є орендарем земельних ділянок, а лише надає послуги з обробітку ґрунту іншій юридичній особі не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути взяті до уваги, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Також не заслуговують на увагу апеляційного суду посилання апелянта щодо неправомірності розрахунку шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки даний розрахунок проведений відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою КМУ від 27 липня 2007 року № 963 і станом на 19 вересня 2012 року розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею та її використання становить 1321 грн. 44 коп. (а.с. 6).
Необхідність застосування п. 4.10 Методичних рекомендацій, на що звертає увагу відповідач, не є обов'язковою, виходячи із місту названого пункту, і, крім того, площа земельної ділянки точно визначена в акті на право приватної власності на земельну ділянку, а тому відсутня необхідність в уточненні таких площ.
Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом відшкодування заподіяних збитків. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зважаючи на наведене та враховуючи змінені позовні вимоги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення позову про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.
Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка-Агро» відхилити.
Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: