Справа № 750/448/13-ц Провадження № 22-ц/795/1107/2013 Головуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Позігун М. І.
Категорія - цивільна
22 квітня 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.
суддів: Мамонової О.Є., Шемець Н.В.
при секретарі: Летуті Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2013 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна» про визнання недійсним договору в частині та стягнення грошових коштів, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2013 року, якою закрито провадження у справі за його позовом до ТОВ «УСП Україна» про визнання недійсним договору в частині та стягнення грошових коштів, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та положенням норм процесуального закону.
Апелянт зазначає, що в жовтні 2011 року він звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, а в лютому 2012 року подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив розірвати договір та стягнути грошові кошти. 20 березня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова було ухвалено рішення відносно уточнених позовних вимог. Відповідно до законодавства України вимоги про розірвання договору та визнання його недійсним є різними позовними вимогами, а їх задоволення тягне за собою різні правові наслідки.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що заявлено позовні вимоги, які вже були вирішені судом, тобто є рішення суду, яке набрало законної сили, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Проте, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.
Як встановлено судом, в уточненій позовній заяві від 13.02.2013 року (а.с. 32-34), ОСОБА_1 просив: розірвати договір №011252 про надання послуг від 03.08.2010 року, укладений між ним та ТОВ «УСП Україна»; стягнути з ТОВ «УСП Україна» на його користь 88 333 грн. 28 коп.; стягнути з ТОВ «УСП Україна» на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2012 року (а.с. 30-31) уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «УСП Україна» на його користь 24 166 грн. 64 коп. в іншій частині позову відмовлено.
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом про визнання ст. 5 договору №011252 про надання послуг від 03.08.2010 року, укладеного між ним та ТОВ «УСП Україна», недійсним та стягнення з останнього на його користь 55 000 грн. комісійної плати.
Таким чином, при винесенні рішення 20 березня 2012 року підстава для стягнення коштів пов'язувалась з розірванням договору, а в поданій позовній заяві від 19 вересня 2012 року в обґрунтування підстав для стягнення коштів позивач посилається на недійсність умов договору.
Визнання недійсним договору з надання послуг та його розірвання передбачено різними нормами ЦК України та тягне за собою різні правові наслідки, тобто дані вимоги, виходячи з предмета спору, є різними позовними вимогами, у з в'язку з чим посилання суду першої інстанції на п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, як на підставу для закриття провадження по справі є безпідставними.
За викладених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то з ТОВ «УСП Україна» на його користь підлягають стягненню витрати, понесені по сплаті судового збору при поданні до суду апеляційної скарги в сумі 114 грн. 70 коп.
Крім того, ОСОБА_1 належить повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 160 грн. 30 коп., оскільки згідно квитанції № П509212 від 26 березня 2013 року ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» ним було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в сумі 275 грн., хоча відповідно до п.п.14 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» необхідно було сплатити лише 114 грн. 70 коп.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 88, 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2013 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна» на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. в рахунок повернення суми сплаченого судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір згідно квитанції № П509212 від 26 березня 2013 року ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» за подання до суду апеляційної скарги в сумі 160 грн. 30 коп.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: