Рішення від 16.04.2013 по справі 751/738/13-ц

Справа №751/738/13- ц

Провадження №2/751/295/2013

Рішення

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Чернігів

НОВОЗАВОДСЬКИЙРАЙОННИЙСУДМІСТАЧЕРНІГОВА

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Чвірова О. О.

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення виплаченого відшкодування в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" Чернігівська дирекція про стягнення з відповідача приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" Чернігівська дирекція страхової виплати, пов'язаної з відшкодуванням моральної шкоди в розмірі 4 000 грн., стягнення з ОСОБА_2 пені в розмірі 34 грн. 52 коп., стягнення з відповідачів понесених судових витрат (а.с.2-4).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.06.2012 року о 8 год 45 хв відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Kia Ceed», днз НОМЕР_1, на перехресті вул. Кирпоноса - Шевченка в м. Чернігові, здійснила наїзд на пішохода, ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину вул. Шевченка по нерегульованому пішохідному переходу. Внаслідок наїзду ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2012 року, відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Як наслідок, 20.06.2012 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір згідно якого ОСОБА_1 відшкодував ОСОБА_3 моральну шкоду заподіяну ОСОБА_2 в розмірі 4 000 грн. Посилаючись на ст. 1191 ЦК України вважає, що має право зворотньої вимоги до відповідача. Станом на 15.01.2013 року відповідач ОСОБА_2 борг не повернула. Однак, її цивільно-правова відповідальність, як власника автомобіля «Kia Ceed», застрахована у ПрАТ «Уніка» і тому вважає, що саме страхова компанія повинна відшкодувати моральну шкоду у сумі 4 000 грн. Крім того, за період з 01.01.2013 року по 21.01.2013 року, за несвоєчасне повернення відповідачем ОСОБА_2 виплаченого відшкодування нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення і складає 34,52 грн, яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_2

Ухвалою суду від 14.02.2013 року, за клопотанням позивача проведено заміну первісного відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» Чернігівська дирекція на належного відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Пояснила, що її цивільно-правова відповідальність застрахована у ПрАТ «Уніка», про страховий випадок, який мав місце 15.06.2012 року, повідомляла страховика. Зазначила, що договір укладений 20.06.2012 року з метою компенсування сплаченої моральної шкоди у розмірі 4 000 грн, оскільки її відповідальність застрахована у ПрАТ «Уніка», а страхова компанія виплачує моральну шкоду лише за рішенням суду.

Представник відповідача ПрАТ «Уніка» в судове засідання не з'явився, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суду не відомо.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, третьої особи на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оглянувши адміністративну справу №2506/6736/2012, відмовний матеріал №10820, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2012 року о 8 год 45 хв відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Kia Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_1, на перехресті вул. Кирпоноса - Шевченка в м. Чернігові, здійснила наїзд на пішохода, ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину вул. Шевченка по нерегульованому пішохідному переході.

Згідно акту судово-медичного обстеження №851 від 18.06.2012 року, у ОСОБА_3 наявні легкі тілесні ушкодження (відм. мат. а.с.25-27).

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2012 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винною у порушенні вимог 18.1 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. (а.с.10).

Згідно з ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 15 червня 2012 року є водій ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір підряду, оренди, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «Kia Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_1 являється ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.65).

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й моральну шкоду. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2824784 від 13.03.2012 року, як страхувальник застрахував у страховика - ПрАТ «Уніка» свою цивільно-правову відповідальність, пов'язану із відшкодуванням шкоди, заподіяної третім особам під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу «Kia Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_1, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 100 000 грн (а.с.55).

За даних обставин, суд, приходить до висновку, що спірні правовідносини виникли в умовах дії договору про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і відповідно з положенням ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд вважає, що саме страховик повинна відшкодувати потерпілій шкоду, заподіяну у зв'язку з ДТП.

Як вбачається із факсового повідомлення ПрАТ «Уніка» (а.с.63), 16.06.2012 року ОСОБА_2 повідомила страхову компанію про страхову подію, потерпіла за відшкодуванням шкоди не зверталась.

Однак, 20.06.2012 року між потерпілою особою ОСОБА_3, винною особою ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого винна особа визнає свою вину у вчиненні дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 15.06.2012 року; визнає, що в результаті ДТП потерпіла особа отримала тілесні ушкодження, внаслідок яких зазнала фізичних та душевних страждань; винна особа погоджується, що потерпілій було завдано моральної шкоди, яку потерпіла особа оцінила у розмірі 4 000 грн.; потерпіла особа погоджується на те, щоб моральну шкоду відшкодувала третя особа шляхом сплати готівкою коштів у вказаному розмірі.

Згідно розписки від 20.06.2012 року ОСОБА_3 отримала кошти в повному обсязі, моральних та матеріальних претензій до винної особи не має (зв. а.с.7).

Відповідно до п.5 вказаного договору, сторони погоджуються, що після виконання третьою особою своїх зобов'язань в частині відшкодування моральної шкоди потерпілій особі, у третьої особи у відповідності до ст..1191 ЦК України виникає право регресу на стягнення виплаченого відшкодування у сумі фактичних витрат, яке може бути заявлене до винної особи, або до іншої особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії винної особи за законом або договором.

Згідно п.5.1. договору, винна особа та третя особа домовилися, що датою повернення винною особою третій особі виплачених потерпілій особі коштів є 01 січня 2013 року і в разі несплати винною особою вказаних у договорі коштів третій особі за кожен день прострочення їх виплати з винної особи підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок про відсутність підстав для виникнення у ОСОБА_1 права отримати на свою користь суму страхової виплати, пов'язаної з відшкодуванням моральної шкоди в розмірі 4 000 грн, а посилання його на ст. 1191 ЦК України не заслуговують на увагу. Крім того, застосування до спірних правовідносин аналогії закону неможливо, оскільки вони вичерпно врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Законом України «Про страхування», а умови укладеного між сторонами договору страхування не передбачають підстав для відшкодування моральної шкоди третій особі, якій не було заподіяно шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" Чернігівська дирекція страхової виплати, пов'язаної з відшкодуванням моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Слід зауважити, що, оскільки позивач не отримав у встановлений строк від відповідача ОСОБА_2 коштів в сумі 4 000 грн сплачених за договором, він не позбавлений можливості на подальше звернення до суду із відповідним позовом.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений у договорі строк кошти не повернула (а.с.13), таким чином повинна сплатити пеню за період з 01.01-21.01.2013 року (а.с.11) в розмірі 34 грн 52 коп (7,5х2 : 365 : 100 х 4 000), а тому вказана сума має бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача і вимоги в цій частині слід задовольнити.

У відповідності до приписів ст..88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача 01 грн. 96 коп. судового збору (229,40 Ч 34,52/4 034,52).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 292 ЦПК України, ст.525, 536, 530, 611, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення виплаченого відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 34 (тридцять чотири) грн. 52 коп. пені.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 01 (одну) грн. 96 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк

Попередній документ
30849173
Наступний документ
30849175
Інформація про рішення:
№ рішення: 30849174
№ справи: 751/738/13-ц
Дата рішення: 16.04.2013
Дата публікації: 25.04.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування