"27" лютого 2012 р. 2024/9711/12
2/642/340/13
27 лютого 2013 року м. Харків
Ленінський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого - судді Гримайло А.М.
при секретарі - Смородській М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності. В обґрунтуванні позовних вимог позивачі у своїй позовній заяві вказали, що ним за власні кошти побудовано гараж загальною площею 19,3 м.кв. у дворі будинку по АДРЕСА_1. Роботи виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт.
З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації гаражу Позивачем було замовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самочинно побудованої нежитлової будівлі гаражу по АДРЕСА_1.
Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації» технічного висновку стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно технічним, санітарним та протипожежним нормам.
Таким чином, Позивачем самочинно побудовано гараж. З огляду на те. що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт Позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.
У зв'язку з чим позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю гаражу загальною площею 19,3 м.кв. у дворі будинку по АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу без його участі, та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що будівництво яке здійснили позивачі є самочинним, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити та слухати справу у його відсутності.
Суд вважає можливим, розглядати справу згідно зі ст.224, 169 ч. 4 ЦПК України, у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд установив факти та відповідні до них правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 (надалі за текстом - Позивач) за власні кошти побудовано гараж загальною площею 19,3 м.кв. у дворі будинку по АДРЕСА_1. Роботи виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт.
З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації гаражу Позивачем було замовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самочинно побудованої нежитлової будівлі гаражу по АДРЕСА_1.
Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації» технічного висновку стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно технічним, санітарним та протипожежним нормам.
Згідно технічного висновку загальна площа гаражу дворі будинку по АДРЕСА_1 складає 19,3 м.кв.
Таким чином, Позивачем самочинно побудовано гараж. З огляду на те. що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт Позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.
Але, згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначений вище гараж відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ст.ст. 321, 331 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавленим цього права чи обмеженим у його здійсненні. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно га їх обмежень» від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені житлові будівлі відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та зарядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, вати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.
Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника встановлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на ний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно явлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного гаражу. У цьому випадку позивачі обмежені у своєму праві розпоряджатися своїм майном.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Згідно п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності суб'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на акти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.10-11, 57, 209, 212-218, 224 ЦПК України, ст.ст. 331, 376, 386 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, гараж загальною площею 19,3 м.кв. у дворі будинку по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення подається відповідачем до Ленінського районного суду м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя А.М.Гримайло