Дата документу 23.04.2013
Справа № 1511/6127/2012
Іллічівський міський суд Одеської області
23 квітня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Вергопуло К.В.,
при секретарях - Черняєвій С.В., Дрок Є.Г.,
за участю:
прокурора - Чайки В.О.,
потерпілої - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3,
представників служби у справах дітей - Матящук І.Р., Гудкової Л.Ю.,
представників міліції - Круглова О.О., Громюка І.І.,
представника навчального закладу - ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іллічівську Одеської області кримінальну справу відносно:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Овідіополя Овідіопольського району Одеської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, навчається у ДНЗ «Іллічівський професійний судноремонтний ліцей», проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за звинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,
11 вересня 2012 року ОСОБА_9, знаходячись поблизу очищувальних споруд по вул.Парковій, в м.Іллічівську Одеської області, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав мопед «Дефіант», вартістю 2500 грн., що належав потерпілій ОСОБА_1, та розпорядився викраденим на свій розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, давати свідчення відмовився.
Дослідивши докази у справі, суд доходить таких висновків.
Винуватість ОСОБА_9 у таємному викраденні чужого майна підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що 11 вересня 2012 року, приблизно о 13-00 годині, вона залишила свій мопед біля очищувальних споруд, в м.Іллічівську. Приблизно о 17-00 годині, повернувшись, вона побачила, що її мопед зник. Вона викликала міліцію. Згодом обвинувачений відшкодував завдані їй збитки. Мопед їй також повернули. Вартість мопеда складає 2500 грн.
Свідок ОСОБА_10 показав суду, що 11 вересня 2012 року, вдень, він, ОСОБА_11, його знайомі ОСОБА_12 та ОСОБА_14 пішли прогулятись до моря в м.Іллічівську. На стоянці поблизу очищувальних споруд вони побачили залишений кимось мопед. ОСОБА_9 запропонував йому викрасти цей мопед, але він відмовився. ОСОБА_11 підійшов до мопеда та почав з ним щось робити. Він зібрався піти, коли побачив, що ОСОБА_11 та його знайомий ОСОБА_12 котили цей мопед в невідомому напрямку.
Свідок ОСОБА_12 показав суду, що 11 вересня 2012 року біля очищувальних споруд в м.Іллічівську хтось викрав китайський мопед синього кольору.
Свідок ОСОБА_13, брат обвинуваченого, показав суду, що його брат ОСОБА_9 та ОСОБА_12 приїхали до них додому на мопеді, пояснивши, що купили його за 2000 грн. Звідки вони взяли гроші на мопед він не питав. Потім він віддав цей мопед за свій борг в розмірі 500 грн. іншій особі.
Винуватість ОСОБА_9 підтверджується також дослідженими судом матеріалами справи:
- заявою потерпілої ОСОБА_1 про скоєний злочин від 11 вересня 2012 року (а.с.43),
- протоколом огляду місця події від 11 вересня 2012 року (а.с.44-46),
- протоколом добровільної видачі мопеда особою, у якого він знаходився, від 19 вересня 2012 року (а.с.56),
- з'явленням ОСОБА_9 зі зізнанням (а.с.61),
- талоном на мопед (а.с.125), що належав потерпілій ОСОБА_1,
- розпискою потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином (а.с.15),
- протоколом огляду мопеда як речового доказу від 09 листопада 2012 року (а.с.126).
Таким чином, ОСОБА_9 своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.
Доводи сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого суд вважає надуманими. Вина обвинуваченого підтверджується зазначеними вище доказами.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_9 раніше не судимий (а.с.152), є неповнолітнім (а.с.153), за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило (а.с.23), навчається (а.с.27), за місцем навчання у «Іллічівському професійному судноремонтному ліцеї» характеризується посередньо, з одногрупниками підтримує дружні стосунки (а.с.21), протягом навчання у школі характеризувався задовільно (а.с.22), на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с.160-161), на диспансерному обліку не перебуває (а.с.162), має задовільні умови життя та виховання (а.с.155), на обліку у службі в справах дітей не перебуває (а.с.165).
Дані про особу обвинуваченого підтверджуються також свідченнями законного представника обвинуваченого ОСОБА_3, представника служби у справах дітей Матящук І.Р., представника міліції Круглова О.О., представника навчального закладу, в якому навчається обвинувачений ОСОБА_8, які були допитані у судовому засіданні в якості свідків.
Суд вважає, що виховання обвинуваченого в неповній родині, без батька, є обставиною, яка негативно вплинула на його поведінку.
Досудовим розслідуванням та протягом судового розгляду не встановлено, що неповнолітній обвинувачений був втягнутий у злочинну діяльність дорослими підбурювачами.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його з'явлення зі зізнанням (а.с.61),добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.15), вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
При призначенні обвинуваченому покарання, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом'якшують його покарання, умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого та вважає, що йому має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, так як більш м'яке покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особа обвинуваченого, його перша судимість дають суду підстави вважати, що його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим відповідно до ст.75 КК України, з урахуванням положень ст.104 КК України, він підлягає звільненню від відбування основного покарання з випробуванням, а також на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України,
Визнати винним ОСОБА_9 у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України, з урахуванням положень, передбачених ст.104 КК України, звільнити засудженого від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію.
Обраний засудженому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд - залишити незмінним до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ у справі: мопед (а.с.127), переданий на зберігання потерпілій, - залишити (повернути) їй.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з для його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя