Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/453/13-к
Провадження № 1-кп/475/27/13
Провадження слідчих органів № 2013 16 021 0000109
23.04.2013смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
Головуючої-судді: Єгорової Н.І.
За участю секретаря: Маковецької Л.А.
Прокурора: Хрущової І.О.
Адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
Обвинувачених: ОСОБА_4,ОСОБА_5
Законних представників: ОСОБА_6, ОСОБА_7
Потерпілої: ОСОБА_8
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. смт.Доманівка, Доманівського району,
Миколаївської області, українець, громадянин України, освіта
2 класи, не навчається, не працює, раніше не судимого,
прож. АДРЕСА_1. ,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця с. Мостове, Доманівського району Миколаївської області,
українця, громадянина України, учня 9 класу Доманівської
ЗОШ №2, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В кінці грудня 2012 року , точної дати слідством не встановлено, у вечірній час, неповнолітній ОСОБА_4, 1996 року народження та неповнолітній ОСОБА_5, 1997 року народження,
проходили біля житлового будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_8
Достовірно знаючи, що в даному будинку на той час ніхто не проживав, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5 вирішили вчинити крадіжку майна, яке належить ОСОБА_8
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій через город, який не огороджений вони зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_8 та підійшли до приміщення сараю, який знаходиться ліворуч від житлового будинку.
Підійшовши до вхідних дверей сараю, які були причинені, але не зачинені на замок, ОСОБА_4 відкрив двері та вони разом зайшли до середини. В середині приміщення сараю вони побачили дві металеві бочки ємкістю по 200 літрів кожна та перенесли їх по одній на город, після чого повернулися назад до сараю, де ОСОБА_5 взяв алюмінієвий бідон ємкістю 40 літрів та вони вийшли з приміщення сараю. Неподалік від сараю ОСОБА_4 побачив металеву трубу довжиною 2 метри і також узяв її. Взявши дану трубу, бідон та дві металеві бочки, вони пішли з території домоволодіння ОСОБА_8 , таким чином розпорядилися викраденим на власний розсуд.
В результаті вчинених злочинних дій потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріального збитку на суму 290 гривень.
21.01.2013року біля 23 год., неповнолітній ОСОБА_4, 1996 року народження та неповнолітній ОСОБА_5, 1997 року народження проходили біля житлового будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_8
Достовірно знаючи, що в даному будинку на той час ніхто не проживав, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5 вирішили вчинити крадіжку майна, яке належить ОСОБА_8
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вони перестрибнули через паркан та проникли на територію домоволодіння гр.. ОСОБА_8 Після чого підійшли до дверей житлового будинку, які були зачинені, але не на замок. ОСОБА_4 ривком відчинив їх та вони зайшли в середину будинку.
Знаходячись в будинку, вони піднялися по сходах на другий поверх та пішли по кімнатах. В одній із кімнат ОСОБА_5 взяв швейну машинку виробництва СРСР , а ОСОБА_4 взяв електричний масляний обігрівач, після чого вони з викраденими речами спустилися на перший поверх та підійшли до дверей, які ведуть до гаражу. В гаражі вони побачили металеву бочку ємкістю 50 літрів та вирішили її викрасти. Швейну машинку вони поклали в бочку, взявши її та електричний масляний обігрівач, вийшли з приміщення житлового будинку та з території домоволодіння, таким чином розпорядилися викраденим на власний розсуд.
В результаті вчинених злочинних дій потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріальний збиток на суму 300 гривень.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, своїми умисними діями вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч 3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину свою визнав повністю і суду пояснив, що дійсно в грудні 2012р. він разом з ОСОБА_5 вирішили викрасти металеві речі з подвір'я домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3. Вони знали, що в будинку ніхто не проживає. На подвір'я вони зайшли через город. Підійшовши до сараю,двері якого були зачинені, але не замкнені, вони зайшли всередину, звідки викрали 2 металеві бочки та алюмінієвий бідон. Неподалік від сараю ОСОБА_4 побачив металеву трубу, яку теж забрав. Металеву трубу та алюмінієвий бідон в той же вечір вони здали на пункт прийому металобрухту, за що отримали гроші. Металеві бочки вони спочатку сховали, а на другий день здали їх в інший пункт прийому металобрухту, за що теж отримали гроші. Гроші вони поділили між собою і витратили на свої потреби.
В кінці січня 2013р. обвинувачений ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 у вечірній час знову пішли до будинку потерпілої з метою викрадення металевих речей. На подвір'я вони потрапили через огорожу. Підійшовши до вхідних дверей житлового будинку, вони побачили, що двері зачинені, але не замкнені. Засов був зламаний. Відчинивши двері, вони зайшли всередину будинку і пішли на другий поверх. В кімнаті другого поверху вони знайшли швейну машинку та обігрівач, які взяли із собою. На першому поверху в гаражі, вони знайшли металеву бочку, в яку поклали швейну машинку. Викрадені речі вони винесли з будинку і здали в металобрухт, за що отримали гроші, які поділили між собою. Матеріальні збитки потерпілій вони повністю відшкодували.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину свою повністю визнав і дав аналогічні пояснення в судовому засіданні, підтвердивши, що в грудні 2012р. вони разом з ОСОБА_4 у вечірній час зайшли на подвір'я потерпілої ОСОБА_8, де із сараю викрали дві металеві бочки та алюмінієвий бідон. Недалеко від сараю вони знайшли металеву трубу, яку теж забрали із собою. Викрадені речі вони продали в металобрухт, а отримані гроші поділили між собою. В січні 2013р. вони знову пішли до будинку потерпілої з метою викрадення металевих речей. На подвір'я вони потрапили через огорожу. Двері будинку виявилися зачиненими, але не замкненими. Засов на дверях був зламаний. Відчинивши двері, вони зайшли в будинок і на другому поверху викрали швейну машинку та обігрівач, а на першому поверху в гаражі металеву бочку. Викрадені речі вони здали в металобрухт, а отримані гроші поділили між собою. Матеріальні збитки потерпілій вони відшкодували.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4- ОСОБА_7 суду пояснила, що про вчинену крадіжку їй стало відомо від працівників міліції. ОСОБА_4 виховується бабусею, так як його мати проживає в Росії, а батько з ним не спілкується і участі в його вихованні не приймає. З поведінки ОСОБА_4 вона зрозуміла, що він виправляється і подібного більше не вчинить.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5- ОСОБА_6 суду пояснила, що сина вона виховує одна. Є інвалідом 2 групи. Після вчинення злочину, син дуже змінився. З його поведінки вона зрозуміла, що він кається і подібного більше не вчинить.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що будинок, розташований по АДРЕСА_3 належить їй на праві власності . Взимку, вона в будинку не проживала, а проживала біля матері.
До будинку вона часто навідувалася. В грудні 2012р. вона виявила крадіжку із сараю металевих бочок в кількості 2 шт. та алюмінієвого бідону. З подвір'я зникла металева труба. В січні 2013р., в будинку був зламаний засов та відчинені вхідні двері, а з будинку викрадені швейна машинка, масляний обігрівач та металева бочка. Матеріальні збитки обвинуваченими їй відшкодовані повністю.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченими своєї вини, згідно ст..349 ч 3 КПК України дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи , які ніким не оспорюються, за клопотанням прокурора , обвинувачених та їх захисників судом визнано недоцільним, при цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин.
Вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені, кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст.185 КК України повністю доведена їх особистими зізнаннями та поясненнями потерпілої ОСОБА_8
Вирішуючи питання про призначення покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеристику осіб винних у вчинені злочину, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будучи неповнолітніми, вперше вчинили тяжкий злочин.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування спричинених збитків, вчинення злочину неповнолітнім.
Згідно ч2 ст.66 КК України суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому такі, як повне визнання обвинуваченим своєї вини,те, що він на обліку в СКМСД не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування спричинених збитків, вчинення злочину неповнолітнім.
Згідно ч2 ст.66 КК України суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 такі, як повне визнання обвинуваченим своєї вини,те, що він на обліку в СКМСД не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
За наявності обставин, а саме: вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та добровільне відшкодування завданих злочином збитків, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає необхідним застосувати до нього ст..69 КК України з метою призначення покарання нижчого від найнижчої межі.
Враховуючи умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_4, який виховується бабусею при наявності живих батьків, має лише 2 класи освіти, повне визнанням ним своєї вини, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в СКМСД не перебуває, а також думку потерпілої, яка просила суворо не карати, суд вважає можливим призначити йому покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, з застосуванням ст..75 КК України.
Беручи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, а саме: вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та добровільне відшкодування завданих злочином збитків, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає необхідним застосувати до нього ст..69 КК України з метою призначення покарання нижчого від найнижчої межі.
Враховуючи умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_5, який виховується в неповній сім'ї, лише матір'ю, батько участі у вихованні сина не приймає,на даний час навчається в загальноосвітній школі, повне визнанням ним своєї вини, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в СКМСД не перебуває, а також думку потерпілої, яка просила суворо не карати, суд вважає можливим призначити йому покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, з застосуванням ст..75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Збитки відшкодовані обвинуваченими добровільно.
Керуючись ст. . 373,374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч 3 ст..185 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст..69 КК України у виді 1(одного) року позбавлення волі.
На підставі ст..75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
Визнати винним ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч 3 ст..185 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст..69 КК України у виді 1(одного) року позбавлення волі.
На підставі ст..75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
Згідно ст..76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідуючи обов*язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обирати.
Речові докази у виді масляного електричного обігрівача, швейної машинки та металевої бочки ємкістю 50л., які знаходяться на збережені у ОСОБА_8, повернути потерпілій..
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя Н. І. Єгорова