08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-а/381/20/13
2а-27617
26 лютого 2013 року Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Суботін А.В., розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Фастівського міськрайонного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними, про перерахунок та стягнення щорічної грошової допомоги, нарахування та здійснення соціальних виплат, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом з тих підстав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалідом 2 групи безстроково від захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Вказану допомогу в 2011 році відповідач виплатив частково. Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на пільги як інвалід 2 групи та повинна виплачуватися одноразова щорічна грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком до 5 травня. У виплаті вказаної допомоги у 2011 році йому було відмовлено. У зв'язку з чим позивач просить визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача, щодо відмови у виплаті йому в повному обсязі одноразової допомоги на оздоровлення за 2011 рік, та разової грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік, зобов'язати відповідача зробити донарахування та виплату мені за рахунок коштів Державного бюджету щорічну допомогу на оздоровлення, як інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2011 рік, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановленої на день здійснення виплати, з урахуванням фактично отриманої суми, зобов'язати відповідача зробити нарахування та виплату йому за рахунок коштів Державного бюджету щорічну одноразову грошову допомогу як інваліду війни 2 групи за 2011 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленої на день здійснення виплати.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши викладені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне.
Позовні вимоги позивача підтверджуються копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи категорії 1, довідкою МСЕК, копією посвідчення інваліда війни 2 групи, копією паспорта, заявою до УПСЗН, листом УПСЗН виконавчого комітету Фастівської міської ради про відмову у здійсненні перерахунку та виплати допомоги, довідкою УПСЗН про нараховану допомогу.
Від управління праці та соціального захисту населення Фастівської райдержадміні-страції надійшло письмове заперечення на даний позов, відповідно до якого відповідач позов не визнав повністю з тих підстав, що допомога на оздоровлення та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня призначені відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок ЧК» „Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 (із змінами та доповненнями), Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про жертви нациських переслідувань», Постанови КМУ від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нациських переслідувань», та Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік".
Згідно із ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначається виключно Законом „Про державний бюджет України".
Виплата допомоги на оздоровлення та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону „Про Державний бюджет України".
Відповідно до пункту 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань.
Виходячи з фінансових ресурсів державного бюджету, відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України" КМУ надається право встановлювати розміри соціальних виплат громадянам, постраждалим внаслідок ЧК, ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України встановив розміри одноразової компенсації на оздоровлення, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 р.№ 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок ЧК" та розміри виплати разової грошової допомоги до 5 Травня визначені Постановою КМУ від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нациських переслідувань».
Даною постановою Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для всіх видів виплат, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На даний час, заборгованості на користь позивача по виплаті допомоги на оздоровлення згідно вимог Постанови КМУ від 12 липня 2005року № 562 та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня згідно Постанови КМУ від 04.04.2011 р. № 341 немає.
Судом встановлено, що позивач є ветераном війни - інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення, виданого ФЕВ ГУ МВС України в Київській області, серія НОМЕР_1 та учасником ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС першої категорії, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_2.
Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, йому призначена та виплачується щорічна грошова допомога на оздоровлення на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разова грошова допомога до 5 Травня на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту».
Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'ять мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на момент виплати.
Ч.7 ст.48 вищевказаного Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.
У відповідності до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Так, зокрема, відповідно до ст.67 вказаного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Також необхідно зазначити, що зазначені Постанови КМУ є підзаконними нормативно-правовим актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в даному спорі застосуванню підлягає ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року. Отже, позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Ч.5 ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян. Крім того, згідно Постанови КМУ від 20.09.2005р. №936 "Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що виплата таких компенсацій та допомог провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Як вбачається із змісту ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та бюджетної програми "Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення…" виплата щорічної допомоги на оздоровлення потерпілих від Чорнобильської катастрофи проводиться на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю визначених законом осіб, внаслідок радіоактивного забруднення території.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 21 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін деяких законодавчих актів України»була замінена вище зазначена стаття Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме зазначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про Державний бюджет.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно виплати щорічної разової допомоги.
Таким чином, відповідач у 2011 році повинен був застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплат грошової допомоги до 5 травня, тобто ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту» в редакції від 09.07.2007 року, а саме щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Право на встановлення у 2011 році розміру разової грошової допомоги до 5 травня надано Кабінету Міністрів України законодавцем не було. А тому, при виплаті позивачу даної допомоги, відповідач повинен був керуватися положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту».
Суд вважає, що нарахування позивачу допомоги за 2011 рік в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не ґрунтуються на законі.
З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними і необґрунтованими заперечення відповідача, в яких, як на підставу для зменшення розміру виплати щорічної допомоги, вони посилаються на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. №341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при нарахуванні щорічної допомоги до 05 Травня позивачеві застосуванню підлягає ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не наведена Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При таких обставинах, позов слід задовольнити повністю, визнати неправомірними дії посадових осіб Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації Київської області, щодо відмови у виплаті йому в повному обсязі одноразової допомоги на оздоровлення за 2011 рік та разової грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету щорічну допомогу як інваліду 2 групи, на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за виключенням сум фактично проведених виплат, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету щорічну одноразову грошову допомогу як інваліду війни 2 групи, за 2011 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за виключенням сум фактично проведених виплат.
На підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.19,22,152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст.6,9-11,19,69,71,99,158,163,183-2 КАС України,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації Київської області, щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 в повному обсязі одноразової допомоги на оздоровлення відповідно ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік та разової грошової допомоги до 5-го травня відповідно до ст.13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2011 рік.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету щорічну допомогу як інваліду 2 групи, на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за виключенням сум фактично проведених виплат.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету щорічну одноразову грошову допомогу як інваліду війни 2 групи, за 2011 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за виключенням сум фактично проведених виплат.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Фастівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
СУДДЯ: А.В.Суботін