р.
Справа №
За позовом
до
про
При секретарі судового засідання Фуркаленко І.Л.
Представники:
ТОВ "Українська музична видавнича група" звернулося у грудні 2008 року із позовом до ТОВ "АТБ-Маркет", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 1050000,00 грн. у якості компенсації за публічне використання (публічне виконання) без отримання дозволу музичного твору «На ладони линия», яке відбулося 14.10.2008р. з 15:40 по 15:52 год. в одному з магазинів мережі «АТБ», а саме: магазин «Продукти-104» по вул. Запорізьке шосе, 30 Б у м. Дніпропетровськ, а також накласти на Відповідача, відповідно до ч.3 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь Позивача, та направити відповідну суму до Державного бюджету України. Вказує, що цей факт був відображений в складеному Асоціацією «ЕФ.ПІ.ЕЛ» акті фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 14.10.2008р. та знайшов підтвердження у зробленому в процесі знаходження в магазині відеозаписі, в поясненнях осіб, які були присутні в цей момент в магазині «Продукти-104». Вказує також, що на підтвердження своєї присутності в зазначеному магазині була зроблена покупка, про що виданий фіскальний чек від 14.10.2008р. о 15:52 год. на суму 5,85 грн. Обґрунтовує свої вимоги тим, що ТОВ «Українська музична видавнича група» будучи власником на території України виключних майнових авторських прав на території України на композицію «На ладони линия» за договором №4001/07 від 22.12.2006р. про передачу виключних авторських прав (субвидавничим договором) з ТОВ «Перше музичне видавництво» (Росія), дозволу на використання цього музичного твору в мережі магазинів «АТБ», в яких здійснює свою діяльність Відповідач, не надавало. Вказує, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право подавати вимоги про виплату компенсації. При цьому, згідно до ч. 2 цієї ж статті, встановлено граничні значення такої компенсації від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат. Вважає, що враховуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права», яка визначає підприємство Позивача як суб'єкта авторського права, та положення ст. ст. 15, 31, 32 цього ж Закону, яким визначається зміст виключних майнових авторських прав та порядок їх передачі для набуття статусу суб'єкта авторського права, а також систематичність порушення авторських прав Позивача, Позивач має повне право звернутися до суду із позовом про виплату з боку ТОВ «АТБ-маркет» компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, визначивши розмір компенсації саме у сумі 1050000,00 грн., де: 525000,00 грн. -компенсація у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат з порушення авторських прав на текст музичного твору «На ладони линия» автора «ШАхматова» та 525000,00 грн. - компенсація у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат з порушення авторських прав на музику музичного твору «На ладони линия» автора «Дробиш В.».
ТОВ «АТБ-маркет» позовні вимоги не визнає, так як вважає їх незаконними та необґрунтованими. Вказує у відзиві на позов, що з метою з'ясування фактів, вказаних у позовній заяві, було проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що ТОВ «АТБ-маркет» не здійснювало будь-яке використання (сповіщення, виконання, відтворення) музичних творів в зазначеному в позові магазині. Як було з'ясовано, відповідно до договору на надання рекламно-інформаційних послуг, що був укладений між ТОВ «АТБ-маркет» та ДП «ПКТП «Юлія», останнім здійснювалося розповсюдження рекламних аудіо-роликів ТОВ «АТБ-Маркет» в приміщенні магазину «Продукти-104», а також з власної ініціативи без погодження із замовником в проміжках між рекламними блоками включалося радіо. Вказує, що відповідно до умов цього договору Виконавець - ДП «ПКТП «Юлія» несе відповідальність перед третіми особами та державними органами за зміст інформації, яку Виконавець розповсюджує за власною ініціативою або на замовлення третіх осіб, а також несе відповідальність за дотримання вимог діючого законодавства в сфері захисту прав інтелектуальної власності при розповсюдженні такої інформації. Вважає, що в діях ТОВ «АТБ-маркет» відсутні зазначені в позові порушення прав інтелектуальної власності, оскільки: ТОВ «АТБ-маркет» не здійснювало і не здійснює будь-яке розповсюдження (сповіщення, виконання, відтворення) музичних творів в зазначеному в позові магазині; факт сповіщення музичного твору Позивачем не доведено; дозволити ймовірне сповіщення радіостанцією музичного твору в зазначеному у позові приміщенні могло лише ДП «ПКТП «Юлія», яке мало для цього відповідне обладнання. При цьому вважає, що в даному випадку ТОВ «АТБ-маркет» сам факт звучання із радіоефіру музичного твору не є порушенням діючого законодавства в сфері інтелектуальної власності, оскільки в торговій точці (магазині), що належить ТОВ «АТБ-маркет», ніяких копій твору та запису не робилось, не здійснювалось та не здійснюється публічне сповіщення, тобто в даному випадку взагалі відсутнє будь-яке порушення прав Позивача, а сам факт звучання твору із радіоефіру однозначно не може бути підставою для сплати роялті за публічне сповіщення будь-якого твору, у розумінні положень Закону України «Про авторське право і суміжні права» та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. №72. Додатково вказує, що обов'язковим елементом складу цивільного правопорушення є наявність в діях особи вини, у той час як ТОВ «АТБ-маркет» не вчинено будь-яких дій, які б були спрямовані на порушення авторських прав Позивача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.08р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача було залучено ДП "Приватне комерційно-торгівельне підприємство "Юлія", яке пояснило, що саме ця особа є належним відповідачем у цій справі, оскільки воно прийняло на себе обов'язок нести відповідальність за свої дії за договором №13-р, крім того здійснює власну, окрему господарську діяльність, у процесі якої і могло бути здійснено теоретичне порушення прав Позивача. Вважає, що ТОВ "АТБ-маркет" не може нести відповідальність за дії ДП ПКТП "Юлія", яка є сторонньою особою, та за наслідки її власної господарської діяльності, навіть якби порушення прав Позивача дійсно мало місце, та, не зважаючи на те, що порушення сталось у приміщенні, що належить ТОВ "АТБ-маркет". Також вважає, що факт використання музичного твору шляхом його публічного виконання не підтверджується наданими Позивачем доказами, крім того, дії Виконавця не можуть бути кваліфіковані як публічне виконання твору. Зокрема вказує, що при відсутності факту використання фонограми (матеріального носія, у якому втілений музичний твір), відсутній факт здійснення публічного виконання. Звертає увагу, що у випадку користування звучанням музичних творів, що лунають з радіоефіру, відсутні свідомі дії, що спрямовані на використання певного об'єкту інтелектуальної власності, оскільки вибір того, чи іншого твору для його використання в ефірі, здійснюється організацією мовлення, яка здійснює використання твору у розумінні Закону України "Про авторські та суміжні права" шляхом його публічного сповіщення, а інші суб'єкти використовують фактично лише "мовлення", під яким, згідно ст. 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" розуміється передача на відстань звукової або зорової інформації за допомогою електромагнітних хвиль, що розповсюджується передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю телерадіоприймачів. Ставить під сумнів належність здійсненої Позивачем відеозйомки 14.10.08р. з огляду на сплив часу і наявність сучасних технічних можливостей для підробки будь-якого відозапису до моменту пред'явлення позову. Вказує, що Позивачем не наведені обґрунтування розміру стягуваної компенсації та не надано доказів на наявність прав на твір "На ладони линия" у виконанні Стаса Пьехи.
В судовому засіданні 03.02.09р. прийняв участь Головний державний інспектор з інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України Колесник В.М., який пояснив, зокрема, що власники авторських та суміжних прав мають право самостійно виявляти та фіксувати факти порушення належних їм прав і чинним законодавством не встановлено певного обов'язкового порядку фіксування таких правопорушень. Висловив думку, щодо правових наслідків використання суб'єктами господарювання у своїй діяльності музичного фонового супроводу шляхом прослуховування через радіоприймач звукозаписів (фонограм).
ДП "ПКТП "Юлія" було подане клопотання про залучення до участі у справі у якості другого відповідача, у задоволенні якого в судовому засіданні 25.02.09р. відмовлено судом, з огляду на думку Позивача, який не виявив наміру пред'являти будь-які вимоги до цієї особи, та з тих підстав, що ДП «ПКТП «Юлія» вже є учасником судового процесу, що дозволяє повно та всебічно з'ясувати зміст та характер спірних правовідносин та визначити ступінь вини і міру відповідальності саме ТОВ «АТБ-маркет», тобто особи, безпосередньо до якої спрямовані вимоги Позивача.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.02.09р. по 02.03.09р. -для підготовки повного тексту судового рішення у справі.
В судовому засіданні 02.03.09р. оголошено повний текст судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (Субвидавник) та Обществом с ограниченною ответственностью «Первое Музыкальное издательство», м. Москва Російська Федерація (Видавник) укладений договір №4001/07 від 22.12.2006р. про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір), згідно з умовами п. 2.1 якого Видавник передав Субвидавнику виключні майнові авторські права на Твори із Каталога Видавника, що визначає право Субвидавника на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати у відношенні зазначених Творів наступні дії: а) відтворення твору; б) публічне виконання і публічне сповіщення твору; в) публічна демонстрація і публічний показ твору; г) будь-яке повторне оприлюднення твору, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; д) переклад твору; е) переробку, адаптацію, аранжировку або інші подібні зміни твору; ж) включення твору, як складової частини у збірники, анталогії, енциклопедії і інше; з) розповсюдження твору шляхом першого продажу, в тому числі шляхом продажу, сдачі в прокат і іншими способами; и) імпорт екземплярів твору. Згідно з пунктом 2.3 договору №4001/07 від 22.12.2006р. сторони цього договору погодилися, що згадана передача прав діє з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року.
Як вбачається із наданої до матеріалів справи копії Авторського договору про передачу виключних прав (видавничий договір) №17/06 від 26.05.2006р., що був укладений між ООО «Национальная Музыкальная корпорация» («Правообладатель») та ООО «Первое Музыкальное издательство» («Издатель»), «Правообладатель» передав «Издателю» виключні майнові авторські та/або суміжні права на використання Творів/Фонограм, вказаних в Каталозі, що означає право «Издателя» на свій розсуд здійснювати або дозволяти здійснювати у відношенні означених Творів/Фонограм наступні дії, зокрема: у відношенні Творів - г) публічно виконувати Твір (право на публічне виконання) (пункт 2.1 цього договору). Відповідно до умов пункту 2.5 цього договору «Правообладатель» визнає виключне право «Издателя» на протязі всього строку дії Договору дозволяти використання повністю або частково прав, придбаних «Издателем» по Договору, третім особам способами, визначеними по вибору «Издателя» і в тому обсязі, який «Издатель» визнає необхідним. Додатковою угодою №16 від 08.04.2008р. до договору №01/06 від 21.03.2006р. сторони доповнили Додаток №1 до цього договору «Каталог творів, виключні авторські та суміжні права на які передаються «Правообладателем» «Издателю» наступними творами, зокрема: найменування твору/фонограми - «На ладони линия» (російською), автор музики Дробиш В (не передається), автор тексту -Шахматова Л., виконавець -Пьеха Стас.
На підтвердження наявних у ООО «Первое Музыкальное издательство» майнових прав на Твір -«На ладони линия» автор музики Дробиш В.Я., автор тексту -Шахматова Л., виконавець Пьеха Стас, Позивачем також надана до матеріалів даної справи копія договору №61/7 від 19.07.2007р. (витяг), що був укладений між ООО «Первое Музыкальное издательство» («Издатель») та Дробиш Віктор Якович («Автор»), згідно з умовами якого (пункт 2.1) предметом цього договору є передача «Автором» на строк «Издателю» належних йому майнових прав на Твір, а «Издатель» приймає майнові права та зобов'язується виплатити Автору винагороду, вказану в Договорі, а також виконувати інші зобов'язання, покладені на нього цим договором. За умовами пункту 7.1 цього договору, «Издатель» вправі передавати майнові права третім особам по субвидавничим договорам. Зі змісту підпункту 1.14 пункту 1 «Термінологія», випливає, що поняття строк означає період часу тривалістю у три роки, який починає обраховуватися з моменту підписання сторонами цього договору, тобто строк дії цього договору слід визначати з 19.07.2007р. по 19.07.2010р.
Також Позивачем надана копія (витяг) Авторського договору про передачу виключних прав (видавничий договір) №17/06 від 26.05.2006р., що був укладений між ООО «Национальная Музыкальная корпорация» («Издатель») та Рибаковою Єлизаветою В'ячеславівною (сценічний псевдонім ШАхматова Л.), яка йменується в подальшому «Автор», згідно з умовами якого (пункт 2.1) «Автор» передає, а «Издатель» погоджується набути виключні майнові права Автора на використання Творів, вказаних в Каталозі (Додаток №1), що означає право «Издателя» на свій розсуд здійснювати або дозволяти здійснювати у відношенні означених Творів наступні дії, зокрема: д) публічно виконувати твори (право на публічне виконання). Відповідно до пункту 2.3 цього договору, сторони погодилися, що вказана передача прав діє з моменту підписання цього Договору і на протязі усього строку охорони авторських прав. Згідно Додатку №7 від 08.04.2008р. до Договору №17/06 від 26.05.2006р. Каталог творів, виключні права на використання яких передані «Автором» «Издателю» включає твір «На ладони линия» -автор музики Дробиш В., автор тексту -Шахматова Л., виконавець -Стас Пьеха.
Отже, слід визнати, що на підставі вищевказаних договорів та у відповідності до положень ст. ст. 422-428 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 15, 31 та 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993р. №3792-ХІІ, станом на 14.10.2008р. у Позивача було наявне виключне майнове авторське право з надання дозволу на використання на території України зазначеного вище музичного твору -композиції «На ладони линия».
Як вказує Позивач, у листопаді 2008 року від Асоціації «ЕФ.ПІ.ЕЛ», основним завданням діяльності якої є розвиток і підтримка законного обігу і використання прав інтелектуальної власності в Україні, йому стало відомо, що 14.10.2008р. з 15:40 по 15:52 год. в одному з магазинів мережі «АТБ», а саме: магазин «Продукти-104» по вул. Запорізьке шосе, 30 Б у м. Дніпропетровськ Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (надалі -Відповідач) здійснило без дозволу Позивача використання (публічне виконання) музичного твору «На ладони линия» у виконанні «Стаса Пьехи», що було зафіксовано у акті фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 14.10.2008р. та відеозаписі, зробленому в процесі знаходження в магазині представника Асоціації «ЕФ.ПІ.ЕЛ», на підтвердження чого також була зроблена покупка в вищезазначеному магазині, про що був виданий фіскальний чек від 14.10.2008р. о 15:52 год. на суму 5,85 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, зокрема: публічному виконанні твору без дозволу суб'єкта авторського права, суб'єкт авторського права має право подавати позови про виплату компенсації.
Згідно до пункту «г» ч.2 ст. 52 вказаного вище Закону, встановлені граничні значення такої компенсації від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
З урахуванням вищевказаних положень законодавства та посиланням на систематичність порушення авторських прав Відповідачем, Позивач вимагає стягнення з Відповідача на свою користь компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, визначивши розмір компенсації у сумі 1050000,00 грн., де: 525000,00 грн. -компенсація у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат з порушення авторських прав на текст музичного твору «На ладони линия» автора «ШАхматова» та 525000,00 грн. - компенсація у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат з порушення авторських прав на музику музичного твору «На ладони линия» автора «Дробиш В.».
Проте зазначені позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За правилами встановленими ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до чинного законодавства власники авторських та суміжних прав мають право самостійно виявляти та фіксувати факти порушення належних їм прав і чинним законодавством не встановлено певного обов'язкового порядку фіксування таких правопорушень.
Отже, надані Позивачем докази, як от: вищевказаний акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 14.10.2008р., та зроблений у магазині відеозапис є прийнятними у даній справі доказами.
Водночас, за результатами дослідження цих доказів, суд доходить висновку, що ці докази не можуть бути визнані належними доказами та такими, що підтверджують факт вчинення Відповідачем публічного виконання зазначеного музичного твору «На ладони линия» виходячи з наступного.
Як видно із акту фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 14.10.2008р., складеному представником Асоціації «Файненшл.Протекшн.ЛО.» (скорочено також - Асоціація «ЕФ.ПІ.ЕЛ») Немерюком Олексієм Андрійовичем, що діє в інтересах, зокрема, Товариства «Українська музична видавнича група», що є правоволодарем в Україні каталогу «Першого Музичного видавництва» (Студія «СОЮЗ»), за результатами відвідування суб'єкту господарювання ТОВ «АТБ-маркет», що здійснює свою діяльність в магазині «Продукти-104», що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 30 Б, було встановлено використання 11 жовтня 2008 року з 15:40 год. по 15:52 год. наступних музичних творів та фонограм цих творів, опублікованих з комерційною метою: «С першого взгляда» у виконанні Євгенії Отрадной, «Зайчик» у виконанні гурту «NiKiTa» та «На ладони линия» у виконанні Стаса Пьехи. Виконання здійснювалось за допомогою динаміків, розташованих під стелею в приміщенні магазину «Продукти-104». Фіксування використання об'єктів інтелектуальної власності здійснювалося за допомогою телефону Nokia Е90. Під час знаходження в магазині «Продукти-104» були присутні відвідувачі біля 10 осіб, серед яких Гордієнко Дмитро Васильович. Також була зроблена покупка та ТОВ «АТБ-маркет» виданий фіскальний чек (додається до акту).
На додаткове підтвердження вказаних у акті фіксації фактів, Позивачем надані пояснення громадянина Гордієнко Дмитра Васильовича, який вказав, що 14 жовтня 2008 року в 15:30 год. під час перебування в магазині «АТБ» з динаміків, розташованих під стелею приміщення магазину, лунала музика, яка переривалася лише розмовами чи рекламою продукції, що продається в мережі «АТБ». З пісень, що звучали, він запам'ятав пісню «С першого взгляда» у виконанні Євгенії Отрадної, «Зайчик» у виконанні гурту NiKiTa» та «На ладони линия» у виконанні Стаса Пьехи. Все це було засвідчено ним підписом на акті фіксації об'єктів інтелектуальної власності, складеному представником Асоціації «ЕФ.ПІ.ЕЛ».
Під час перегляду в судовому засіданні вказаного відеозапису представник Позивача пояснив, що на 10 хв. 32 сек. цього відеозапису можна почути звучання зазначеного музичного твору «На ладони линия», а на 10 хв. 41 сек. та 10 хв. 48 сек. можна побачити джерело звучання -динаміки, які розташовані у торговому залі магазину «Продукти-104» мережі «АТБ».
Проте ці твердження Позивача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на вказаному відеозапису відсутнє звучання усього зазначеного музичного твору. До того ж, у той час, коли на відеозапису звучать фрагменти схожі із фрагментами музичного твору «На ладони линия» на відтворюваному зображенні не можна побачити джерело звучання, а у той час коли на цьому відеозаписі відтворюється зображення торгової зали магазину із джерелами звучання -підвішеними до стелі динаміками при цьому вже не звучить названий музичний твір.
Як пояснило Дочірнє підприємство "Приватне комерційно-торгівельне підприємство "Юлія" (надалі -Третя особа), ним дійсно відповідно до умов укладених із Відповідачем договору №13-р від 01.07.2008р. на надання рекламно-інформаційних послуг, договору оренди обладнання №8-а від 01.08.2008р. та договору суборенди частини не житлових приміщень №9/с від 01.08.2008р. здійснювалося розповсюдження із використанням орендованої апаратури рекламних аудіо-роликів ТОВ «АТБ-маркет» в приміщенні магазину «Продукти-104», які не містять виконання музичного твору «На ладони линия», а також з власної ініціативи без погодження із замовником в проміжках між рекламними блоками включалося радіо, в ефірі якого могла звучати фонограма із зазначеним музичним твором.
До того ж, як пояснив під час судового засідання представник Відповідача, в приміщенні магазину «Продукти-104» орендують торгові площі та здійснюють свою діяльність інші особи, зокрема розташований магазин продажу автомобільних товарів, і саме під час проходження представника Асоціації «ЕФ.ПІ.ЕЛ» повз цю торгову точку на вказаному відеозапису можливо почути звучання фрагментів музичного твору схожого із музичним твором «На ладони линия».
Отже, вказаний відеозапис не відтворює одночасного звучання зазначеного музичного твору та джерела його звучання, що не дає змогу визначити точного місця його публічного виконання, окрім загального розташування -у приміщенні «Магазину -104», та особи, яка це здійснила. Не зафіксовано на вказаному відеозапису і будь-якого спілкування представника Асоціації «ЕФ.ПІ.ЕЛ» з приводу звучання вказаних в акті фіксації музичних творів із персоналом цього магазину або із присутніми в торговому залі магазина покупцями, зокрема із громадянином Гордієнко Д.В.
Таким чином, наданий Позивачем відеозапис не фіксує безпосередньо факту використання (публічного виконання) у належному Відповідачу магазині «Продукти-104» зазначеного музичного твору «На ладони линия» у виконанні Стаса Пьехи, а окрім того ставить під сумнів достовірність обставин, вказаних у зазначеному акті фіксації від 14.10.2008р., оскільки свідчить про складення цього акту одноосібно представником Асоціації «ЕФ.ПІ.ЕЛ» у невідомому місці та у невідомий час.
За таких обставин суд доходить висновку, що Позивачем не був доведений належними доказами факт використання (публічного виконання) Відповідачем зазначеного музичного твору.
З огляду на недоведеність факту використання Відповідачем (публічного виконання) зазначеного музичного твору, у суду відсутні підстави для обговорення решти доводів сторін і для правової оцінки дій Відповідача, наслідком яких могло стати порушення належних Позивачу виключних майнових авторських прав.
На підставі викладеного у позовних вимогах Позивача про примусове стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 1050000,00 грн. -компенсації за порушення виключних майнових авторських прав -слід відмовити, як необґрунтованих.
Враховуючи на недоведеність зі сторони Відповідача порушення виключних майнових авторських прав Позивача у суду також відсутні підстави і для накладення на Відповідача штрафу, передбаченого ч.3 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», тому у цих вимогах Позивача також слід відмовити.
Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, але стягненню не підлягають з огляду на пільги встановлені п.2 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.