Рішення від 11.02.2009 по справі 33/191-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

11.02.09р.

Справа № 33/191-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Компанія "Укрлікнафта", м. Дніпропетровськ

про стягнення 531 504 грн. 56 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Семененко Ю.І., довіреність № 08/12-08-юр від 08.12.2008 року

Від відповідача: Суховільський В.Г., довіреність б/н від 03.11.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славнафта" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Компанія "Укрлікнафта" про стягнення 531 504 грн. 56 коп. - заборгованості по договору купівлі-продажу № 12/20-ю/1 від 20.12.2007 р. і витрат по справі.

До того ж, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

05.02.2009 р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача 517 594грн. 08 коп. - заборгованості , 13 910 грн. 48 коп. -3% річні та витрати по справі.

Позивач підтримав свої позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог і просив суд задовольнити у заявленій сумі.

Відповідач у відзиві на позов № 20/02/6 від 20.01.2009 р. зазначає наступне що : - договір купівлі- продажу № 12/20-ю/1 від 20.12.2007 р. не підписаний позивачем і відсутня печатка позивача, і такий договір відповідач не підписував, тому посилання позивача на вищевказаний договір є безпідставним, -позивач не надав суду належним чином оформлені товаророзпорядчі документи, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 11.02.2009 р. за згодою представника позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача , суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Славнафта" та приватним підприємством "Лікойл -Сервіс" (рішенням власника № 1 від 15.10.2008 р. ПП "Лікойл-Сервіс" перейменовано на приватне підприємство "Компанія "Укрлікнафта", код ЄДРПОУ 342311190 ) укладено договір купівлі-продажу № 12/20-ю/1 (далі- Договір (оригінал Договору № 12/20-ю/1 від 20.12.2007 р. був залучений до матеріалів справи № 33/191-08, який підписаний і скріплений печатками сторін).

Згідно до умов договору Продавець (далі - позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі , передати у власність Покупцю (далі - відповідач), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали та супутні товари.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. вищезазначеного Договору розрахунки здійснюються на підставі рахунків що виставляються Продавцем у місячний строк, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на рахунок Продавця.

Позивач на виконання своїх договірних зобов"язань здійснив поставку товару на загальну суму 517 594грн. 08 коп., що підтверджується видатковими накладними видаткова накладна № СЛ-0000508 від 11 грудня 2007 року , видаткова накладна № СЛ-0000509 від 12 грудня 2007 року , видаткова накладна № СЛ-0000510 від 13 грудня 2007 року , видаткова накладна № СЛ-0000511 від 14 грудня 2007 року , видаткова накладна № СЛ-0000514 від 18 грудня 2007 року , видаткова накладна № СЛ-0000515 від 19 грудня 2007 року , видаткова накладна № СЛ-0000516 від 20 грудня 2007 року та довіреністю на отримання серії НБЕ № 240651 від 30.12.2007 р. та виставив відповідачу рахунки на оплату за отриманий товар, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-32).

21 грудня 2007 року позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою погасити існуючу заборгованість за поставку паливо-мастильних матеріалів.

25.06.2008 року позивач повторно звернувся до ПП «Лікойл-Сервіс»з вимогою щодо оплати заборгованості за отримані паливо-мастильні матеріали та запропонував підписати акт звірки розрахунків, яка залишена відповідачем без розгляду.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч.1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк термін. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано належного виконання умов Договору щодо оплати отриманого ним товару.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 517 594 грн. 08 коп.-основного боргу за Договором доведені і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором , 3% річні складають -13 910грн. 48 коп. і підлягають стягненню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню повністю : основний борг - 517 594 грн. 08 коп., 3% річні - 13 910грн. 48 коп.

Позивачем у судовому засіданні документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Згідно статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вимоги позивача по накладанню арешту на майно відповідача не підлягають задоволенню, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми або майно, які є у відповідача, на момент подання позову можуть зникнути, зменшитись за кількістю, або погіршитись за якістю на момент виконання рішення -доказів чого не було надано позивачем.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Укрлікнафта" (49074, м. Дніпропетровськ, пр-кт ім. Газети «Правда», б. 115, кв.64 ЄДРПОУ 34231119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта" (49005, м. Дніпропетровськ. пр.Карла Маркса, 12, ЄДРПОУ 33808142) 517 594 (п'ятсот сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 08 коп. - заборгованості, 13 910 (тринадцять тисяч дев'ятсот десять) грн.. 48 коп. -3% річних, 5 315(п'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 04 коп. - державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн.. 00 коп.. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

І.А. Рудовська

( Рішення оформлене відповідно

до ст. 84 ГПК України - 18.02.09р.)

Попередній документ
3084504
Наступний документ
3084506
Інформація про рішення:
№ рішення: 3084505
№ справи: 33/191-08
Дата рішення: 11.02.2009
Дата публікації: 11.03.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.05.2009)
Дата надходження: 22.12.2008
Предмет позову: стягнення 15661,92 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
САВЧЕНКО А А
відповідач (боржник):
ТОВ "Южавтотранс", м. Харків
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком"