Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" лютого 2009 р. Справа № 61/75-08
вх. № 8693/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до ТОВ ФПК "Укренергосоюз", м. Харків
про стягнення 211747,36 грн. та розірвання договору
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ фінансово-промислової компанії "Укренергосоюз" про стягнення заборгованості в розмірі 211747,36 грн. та розірвання договору оренди №2786-Н від 17.07.2006р., та про зобов"язання відповідача повернути окреме індивідуальне майно (групу інвентарних об"єктів) у кількості 41 одиниці, виселити ТОВ фінансово-промислову компанію "Укренергосоюз" з займаних приміщень , розташованих за адресою: Харківська область , Харківський район, смт.Безлюдівка, пр.Піщаний, 8.
У письмовому відзиві на позовну заяву, відповідач вказав на те, що ним визнається основна сума заборгованості з орендної плати в сумі 112856,02 грн. за період з квітня по жовтень 2008 р., однак з нарахованою пенею він не погоджується.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Своїми правами, наданими їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь представників в судовому засіданні позивач та відповідач не скористались, повноважних представників в судове засідання не направили.
Ухвалою суду від 03.02.2009 р. сторони були повідомлені, що у разі неявки у судове засідання представників та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали позовної заяви, відзиву на неї, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
17.07.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 2768-Н, а 31.07.2006р. додаткову угоду № 1 до нього, у відповідності до умов яких позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (групу інвентарних об'єктів) у кількості 41 одиниці: службово-побутове приміщення Літ. А-2, площею 830,1 кв.м., бокси Літ. В-1 (ремонтно - механічний корпус), площею 738,2 кв.м., склад Літ Д-1, площею 48,5 кв.м., 2-е кочегарне відділення літ. Г-1, площею 96,2 кв.м., мийку Літ. Е-1 (для автомобілів), площею 4,1 кв.м., трансформаторну підстанцію 66/250, площею 41,9 кв.м., кран балку, бойлер, три площадки асфальтовані, загальною площею 4910,0 кв.м., пожежний резервуар, трансформаторну підстанцію, резервуар 1 (для ПММ), авто блак-заправку, колонку автозаправну, вагон-гуртофиток, токарний верстат 1А62Г, ОАСУ, верстат вертикально-сердлильний 2А135, прилад ПР-У-2, спеціальний автомобіль «Волгарь Г-53» ХАЦ0017 ВАХТА, спеціальний автомобіль ВАХТА Г-66, причеп тракторний, будівлю вбиральні, площею 10,5 кв.м., естакаду, ворота металеві, огорожу металеву з металевою сіткою довжиною 30 п/м, огорожу залізобетонну (в середині території) із з/б плит - 30 шт. 1мх6м, огорожу зовнішню із плит з бетону - 24 шт.1х6м, огорожу зовнішню із плит з бетону - 18 шт. Висотою 1,8 м, огорожу зовнішню із плит з бетону - 46 шт. 3мх2м, три стовпи освітлювання колодязь (пожежний гідрант), бетоні споруди (для мийки авто), вагончик металевий, огорожу з металевої сітки (до котельної) довжиною 52 м висотою 2м), розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пр. Піщаний, 8 (а.с.10).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2.2. Договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання акта приймання-передачі майна.
31 липня 2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ фінансово-промислової компанії "Укренергосоюз" було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна, за яким відповідач прийняв у орендодавця в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (групу інвентарних об'єктів) у кількості 41 одиниці, визначене у п. 1.1 договору та розташоване за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, пр. Піщаний, 8 (а.с.13).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2006 р. - 11114,63 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п.3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно з п.3.3 орендна плата перераховується відповідачем безпосереднь до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.
Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 5.2. договору відповідача було зобов'язано своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 5.7. орендар повинен у разі припинення або розірвання договору повернути позивачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати позивачу збитки в разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.
Відповідно до п. 9.1. договору за невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно з п. 10.1. договору строк дії договору 11 місяців до 16.06.2007 р. Відповідно до п. 10.10. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом 1 місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. На підставі вказаного договір оренди був подовжений до 16.05.2008 р., а згодом до 15.04.2009 р.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов'язання згідно договору № 2768-Н від 17.07.2006 року виконав належним чином, але відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наявними в матеріалах справи документами, наданими позивачем, підтверджується сума заборгованості відповідача з орендних платежів у розмірі 112856,02 грн. за період з квітня 2008 р. по жовтень 2008 р.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості не сплатив, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заборгованості по орендній платі в сумі 112856,02 не заперечує (а.с.38).
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором оренди № 2768-Н від 17.07.2006 р.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до п. 3.5 договору № 2768-Н сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з 17.04.2008р. по 10.11.2008 р. склала 98891,34 грн.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Судом перевірено розрахунок суми нарахованої пені та встановлено, що позивачем в порушення вищезазначених приписів діючого законодавства необґрунтовано нараховано відповідачу пеню за період з 17.04.2008р. по 10.11.2008 р. у розмірі 0,5%. Такої ж правової позиції дійшов Вищий господарський суд у постанові від 29.10.2008 р. у справі № 44/126-08. Пеня перерахована судом з урахуванням вимог законодавства і станом на 10.11.2008р. вона складає 6539,93 грн. На підставі вказаного суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 92351,41 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня в сумі 6539,93 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Також в позовній заяві позивач просить розірвати договір оренди № 2768-Н від 17.07.2006 р. укладений між позивачем та відповідачем, повернути майно та виселити відповідача і займаних приміщень, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пр. Піщаний, 8.
Відповідно до п. 10.3 договору договір може бути розірвано в односторонньому порядку у випадку порушення відповідачем зобов'язань в частині несплати орендних платежів у продовж 3-х місяців.
Відповідно до п.10.5. договору оренди договір може бути розірваний за згодою сторін. Сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про ще другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з п. 10.7. за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 3 статті 26 Закону України «Про орендну державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач своєї заборгованості перед позивачем по орендній платі не заперечує, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди № 2768-Н від 17.07.2006 р. та виселення відповідача, обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про орендну державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Зважаючи на вказане та з урахуванням положень додаткової угоди № 1 до договору оренди , суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо повернення майна, а саме, в частині повернення огорожі залізобетонної (в середині території) із з/б плит у кількості 12 штук слід відмовити, в іншій частині позовні вимоги про повернення майна підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач визнає позовні вимоги щодо основної заборгованості по орендній платі, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 112856,02 грн., розірвання договору оренди та виселення належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити частково у розмірі6539,93 грн, в частині нарахованої позивачем пені в сумі 92351,41 грн. слід відмовити. Позовні вимоги щодо повернення майна підлягають частковому задоволенню, а саме: в поверненні огорожі залізобетонної (в середині території) із з/б плит у кількості 12 штук слід відмовити, в іншій частині позовні вимоги про повернення майна підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 343 Господарського кодексу України, статтями 11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 26, 27 Закону України «Про орендну державного та комунального майна», ст.. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово-промислова компанія “Укренергосоюз» (61055, м. Харків, пр. Московський, 299а, р/р 260082642, 260642642 у ВАТ “Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, код 09804119) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31110094700003 в УДК у Дзержинському районі м.Харкова, код УДК 24134567, код бюджетної класифікації 22080300) 112856,02 грн. основного боргу та 6539,93 грн. пені.
В частині стягнення 92351,41 грн. пені в задоволенні позову відмовити.
Розірвати договір оренди № 2768-Н від 17.07.2006 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю фінансово-промисловою компанією "Укренергосоюз".
Повернути окреме індивідуальне визначене майно (групу інвентарних об'єктів) у кількості 41 одиниці: службово-побутове приміщення Літ. А-2, площею 830,1 кв.м., бокси Літ. В-1 (ремонтно - механічний корпус), площею 738,2 кв.м., склад Літ Д-1, площею 48,5 кв.м., 2-е кочегарне відділення літ. Г-1, площею 96,2 кв.м., мийку Літ. Е-1 (для автомобілів), площею 4,1 кв.м., трансформаторну підстанцію 66/250, площею 41,9 кв.м., кран балку, бойлер, три площадки асфальтовані, загальною площею 4910,0 кв.м., пожежний резервуар, трансформаторну підстанцію, резервуар 1 (для ПММ), авто блок-заправку, колонку автозаправну, вагон-гуртожиток, токарний верстат 1А62Г, ОАСУ, верстат вертикально-свердлильний 2А135, прилад ПР-У-2, спеціальний автомобіль «Волгарь Г-53» ХАЦ0017 ВАХТА, спеціальний автомобіль ВАХТА Г-66, причеп тракторний, будівлю вбиральні, площею 10,5 кв.м., естакаду, ворота металеві, огорожу металеву з металевою сіткою довжиною 30 п/м, огорожу залізобетонну (в середині території) із з/б плит - 30 шт. 1мх6м, огорожу зовнішню із плит з бетону - 24 шт.1х6м, огорожу зовнішню із плит з бетону - 18 шт. висотою 1,8 м, огорожу зовнішню із плит з бетону - 46 шт. 3мх2м, три стовпи освітлювання, колодязь (пожежний гідрант), бетоні споруди (для мийки авто), вагончик металевий, огорожу з металевої сітки (до котельної) довжиною 52 м висотою 2м), розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пр. Піщаний, 8, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області.
В частині позову щодо повернення огорожі залізобетонної (в середині території) із з/б плит - 12 шт. 1мх6м відмовити.
Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю фінансово-промислову компанію "Укренергосоюз" з займаних приміщень, розташованих за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пр. Піщаний, 8.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово-промислова компанія “Укренергосоюз» (61055, м. Харків, пр. Московський, 299а, р/р 260082642, 260642642 у ВАТ “Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, код 09804119) на користь Державного бюджету України (одержувач: управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 1194,00 грн. та 85,00 грн. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово-промислова компанія “Укренергосоюз» (61055, м. Харків, пр. Московський, 299а, р/р 260082642, 260642642 у ВАТ “Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, код 09804119), на користь держбюджету України, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 27 лютого 2009 року
Суддя