05 лютого 2009 р.
№ 7/193/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.,
суддів
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторщик-8"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року
у справі
№ 7/193/08
господарського суду
Запорізької області
за позовом
Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Запорізькій області
до
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторщик-8"
1)Ленінська районна адміністрація;
2)Управління з питань екології Запорізької міської ради
про
стягнення 4545 грн.
за участю представників сторін від:
прокуратури: Савицька О.В. (Генеральна прокуратура України, посв. № 231),
позивача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
відповідача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
третьої особи 1): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
третьої особи 2): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
У березні 2008 року Запорізький природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Запорізькій області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Житлово -будівельного кооперативу “Трансформаторщик -8» про стягнення 4545 грн шкоди, заподіяної зеленим насадженням.
Рішенням Господарського суду Запорізької області 03.07.08(суддя Кутіщева Н.С.) у позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю. Рішення вмотивовано тим, що позивач належними засобами доказування не довів наявність в діях відповідача складу правопорушення, а відтак відсутні правові підстави для покладання на ЖБК "Трансформаторщик -8" відповідальності на підставі статті 1166 ЦК України.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.09.08 (колегією суддів у складі: Коробки Н.Д. -головуючого, Колодій Н.А., Кричмаржевського В.А.) перевірене рішення господарського суду скасовано, позов задоволено. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того що ЖБК “Трансформаторщик -8» здійснив вирубку дерев без відповідного дозволу (ордера), що є порушенням діючого законодавства і є підставою для відшкодування завданої шкоди. Постанова вмотивована посиланнями на статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього середовища», 42 Закону України “Про благоустрій населених пунктів», Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94. №70, Постановою КМУ № 559 від 08.04.99» Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ЖБК “Трансформаторщик -8» звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.08 залишити в силі. Касаційна скарга вмотивована порушенням апеляційним судом положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено всебічний, повний та об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи. Крім того, скаржник зауважив, про невірне застосування судом п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, зазначаючи про те, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень.
Вищий Господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено судами обох інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Екологічною інспекцією по охороні природного середовища Запорізької області в ході проведеної перевірки було виявлено, що 01.12.06 на підставі рішення загальних зборів ЖБК “Трансформаторщик-9» від 17.05.06, без дозволу (ордера) на знесення дерев відповідачем було знесено 4 дерева (наступні діаметри: 14,5 см., 74 см., 58 см., 60 см.) по вул. Рельєфна біля буд. 12 А., про що складено протокол про адміністративне порушення №000184 від 13.12.06.
Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 4545 грн, розрахованої позивачем на підставі постанови КМУ № 559 від 08.04.99 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, посилаючись на норми природоохоронного законодавства, в тому числі і на приписи Постанови КМ України від 01.08.06 № 1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", відзначив, що відповідач, без отримання передбаченого цим нормативним актом, ордеру, зніс зелені насадження (дерева), у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками апеляційного суду, виходячи з такого.
Відповідно до п.п. 2 - 4 Порядку видалення дерев кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.06 видалення зелених насаджень здійснюється в чітко регламентованій процедурі. Зокрема, після надання підтверджуючих сплату відновної вартості зелених насаджень документів заявнику надається ордер на видалення зелених насаджень. Зразок ордера затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України за № 302 від 09.09.06. Зазначений документ у відповідача на час складення адміністративного протоколу та винесення постанови був відсутній.
Згідно з п. 4.2 “Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94 № 70 державний контроль у галузі охорони міських зелених насаджень здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими органами. Пунктом 4.6 зазначених Правил передбачено, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади. В силу п.п. 3, 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджено постановою КМУ від 01.08.06 № 1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Судова колегія відзначає, що до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів в силу статті 42 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів. При цьому шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення (ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього середовища»).
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту без відповідного рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради і за відсутності відповідного ордера є підставою для покладання на винну особу відповідальності за заподіяну шкоду, а відтак суд попередньої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова Запорізького апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Трансформаторщик -8" залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року у справі № 7/193/08 -без змін.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець