р.
Справа №
За позовом
до
про
Представники:
Криворізьке міське комунальне підприємство "Міськліфт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі-позивач), посилаючись на порушення Комунальним житловим підприємством № 17, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі-відповідач) грошових зобов'язань за укладеним між позивачем і відповідачем підрядним договором на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем за №34 від 22.11.2005р. з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до нього, звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 163 013,23 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не оплатив вартість передбачених договором запланованих та незапланованих робіт згідно підписаних між сторонами актів на виконання робіт, ані в строк, узгоджений сторонами в п.5.3 вказаного договору, ані після направлення відповідачу претензії за вих.№751 від 24.07.2008р.
Додатково, посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 630,13 грн. -держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідачем до суду було подано доповнення до відзиву разом із розрахунком заборгованості, складеним відповідачем, за яким останній не лише заперечує проти наявності у відповідача перед позивачем заборгованості, а стверджує про наявність переплати. Свої заперечення на позов відповідач обґрунтовує тим, що позов та розрахунок до нього складений позивачем за період з січня по жовтень 2006р., тоді як в доданих до позову матеріалах наявні акти за грудень 2005р. Крім того, відповідач у відзиві на позов зазначає, що до позову не долучено документів на виконання відновлювальних робіт на суму 1 921,93 грн. Відповідач зауважує, що незважаючи на невизнання позивачем сум за користування ліфтом за січень та лютий 2006р., перерахованих останньому відповідачем через ТОВ «Нова-Ком» по прийнятим комунальним платежам, позивачем не було нараховано заборгованість за період січень-лютий 2006р.
Позивач, посилаючись на відсутність законодавчого обґрунтування розрахунку, складеного відповідачем, у відзиві на доповнення до відзиву на позов просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі
30.09.2008 р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.10.2008 р., 11.11.2008р.,11.12.2008р.,05.02.2009р. та до 26.02.2009р. для надання сторонам часу залучення до матеріалів справи доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.
21.10.2008р. на підставі ст.69 ГПК України за письмовим заклопотанням позивача та відповідача строк розгляду справи було продовжено до 30.02.2009р.
26.02.2009 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
Згідно умов укладеного між позивачем і відповідачем 22.11.2005р. підрядного договору №34 на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 22.11.2005р. та протоколу узгодження розбіжностей до нього позивач виконав передбачені цим договором заплановані роботи та здійснив незаплановані відновлювальні роботи, що підтверджується долученими до матеріалів справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт, визнається по суті сторонами.
Посилаючись на те, що відповідач в порушення п.5.3 вказаного договору, яким сторони узгодили порядок розрахунків за договором, не оплатив виконані на його користь роботи протягом 20-ти днів після підписання відповідних актів, позивач направив відповідачу претензію за вих. №751 від 24.07.2008р., яку відповідач залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивачем подано до суду позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача 163 013,23 грн. заборгованості на підставі вказаного договору, а також 1 630,13 грн. -держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Згідно п.5.1 вказаного договору не пізніше 25 числа поточного місяця підрядник надає замовнику акти виконаних робіт за Ф-2р з зазначенням їх вартості. Відповідно до п.5.2 замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає два примірники акту підряднику.
Пунктом 5.3 вказаного договору сторони передбачили, що на підставі підписаних актів замовник (відповідач по справі) самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 20 числа наступного місяця у безготівковій, готівковій або іншій формі, що не суперечить діючому законодавству.
Відповідно до п.5.6 вказаного договору незаплановані відновлювальні роботи, які виникли у результаті порушень правил користування ліфтами, вандалізму, підпалів, псування, розкрадання ліфтового і диспетчерського обладнання, порушення енергопостачання, залиття атмосферними опадами ліфтового обладнання і т.ін., виконуються за окрему плату понад суми, передбаченої цим договором, на підставі листа замовника з оплатою до початку проведення робіт згідно з ціною, узгодженою сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів, наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог, заперечень, та заслухавши повноважного представника відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 156 971,86 грн., оскільки:
1) за січень 2006р. позивачу були надані для оплати підписані та скріплені печатками сторін акти №1-2 на суму 1393,10 грн. та в рахунок боргу за 2005р. акти за грудень 2005р. №224 на суму 707,19 грн., №221 на суму 246,44 грн., №230 на суму 262,10 грн. З тих підстав, що до позову надано розрахунок за 2006р. та заявлено про стягнення заборгованості саме за 2006р., а не за 2005р., а також у зв'язку з тим, що станом на день винесення рішення в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем акту за січень 2006р., суд прийшов до висновку, що нарахована позивачем за січень 2006р сума заборгованості у розмірі 1 921,93 грн. підлягає стягненню частково на суму 1 393,10 грн.;
2) на підставі підписаних та скріплених печатками сторін акту за формою Ф-2 на виконані передбачені вказаним договором роботи за березень 2006р. на суму 20 419,24 грн. та актів за березень 2006р. №5-2 на суму 1 933,50 грн., №6-2 на суму 285,19 грн., №3-2 на суму 1 006,68 грн., №4-2 на суму 1 016,76 грн. відповідач здійснив розрахунок згідно платіжних доручень №395 від 03.03.2006р. на суму 284,18 грн., №398 від 03.2006р. на суму 1 016,76 грн., №458 від 13.03.2006р. на суму 1 016,76 грн., №485 від 15.03.2006р. на суму 1 200,00 грн., №513 від 21.03.2006р. на суму 1 200,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи, на загальну суму 4 717,70 грн., а отже нарахована позивачем за березень 2006р. заборгованість у сумі 16 277,92 грн., підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі;
3) оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вартості послуг, наданих за квітень, травень, червень, липень 2006р. згідно підписаних та скріплених печатками сторін актів за формою Ф-2 на суми 20 120,24 грн., 20 339,35 грн., 20 268,06 грн., 20 359,82 грн. відповідно, нарахована позивачем заборгованість за ці місяці у сумі 81 087,47 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі;
4) у серпні 2006р. між позивачем і відповідачем були підписані та скріплені печатками акт за формою Ф-2 на суму 20 536,49 грн., а також акти №32-2 на суму 1 371,19 грн., №33-2 на суму 431,99 грн. До матеріалів справи в якості сплати робіт за вказаними актами долучено платіжне доручення №1609 від 11.08.2006р. на суму 431,99 грн. та №1599 від 10.08.206р. на суму 686,90 грн., отже нарахована позивачем заборгованість за серпень 2006р. у розмірі 21 907,68 грн. підлягає стягненню з відповідача частково на суму 21 220,78 грн.;
5) в матеріалах справи міститься платіжне доручення за вересень 2006р. за №1758 від 05.09.2006р. на суму 431,99 грн., в той час як у вересні 2006р. між сторонами були підписані та скріплені печатками акт за формою Ф-2 на суму 20 536,49 грн. та акти №39-2 на суму 877,92 грн., №40-2 на суму 431,99 грн., а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги поро стягнення з відповідача за вересень 2006р. заборгованості у розмірі 21 4141,41 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі;
6) що стосується нарахованої за жовтень 2006р. у розмірі 20 403,82 грн. заборгованості на підставі підписаного та скріплено печатками сторін акту за формою Ф-2 на суму 20 403,82 грн., то з тих підстав, що відповідно до долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень за №2044 від 09.10.2006р. на суму 421,99 грн., №2059 від 10.10.2006р. на суму 440,64 грн., №2072 від 11.10.2006р. на суму 538,50 грн., №2082 від 12.10.2006р. на суму 469,11 грн., №2095 від 13.10.2006р. на суму 469,11 грн., №2242 від 31.10.2006р. на суму 1 789,39 грн. перерахував позивачу грошові кошти на загальну суму 4 138,74 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги по нарахованій за жовтень 2006р. заборгованості у розмірі 20 403,82 грн. частково на суму 16 265,08 грн.
Долучені до матеріалів справи акти звірки по обробці інформації по прийнятим комунальним платежам між ТОВ «Нова-Ком» та відповідачем за договором №17/6 від 01.04.2005р., укладеним між відповідачем і ТОВ «Нова-Ком», суд не може прийняти в якості належних доказів по даній справі, оскільки ТОВ «Нова-Ком» не є учасником даного процесу, укладений між ТОВ «Нова-Ком» і відповідачем договір №17/6 від 01.04.2005р. не є підставою позовних вимог та крім того, відповідно до ст.34 ГПК України, касаційної постанови № 21/308 акт звірки бухгалтерів є лише документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.
З тих підстав, що спір було доведено до суду з вини відповідача, судові витрати по справі з урахуванням частково задоволеної суми заявленої позивачем заборгованості слід покласти на відповідача та стягнути з відповідача 1 569,72 грн. -держмита, 118,00 грн. -інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було частково доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Стягнути з Комунального житлового підприємства №17 (50085, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коротченка, 7А, код ЄДРПОУ 20283490, р/р 26001041058405 у ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) на користь Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Подбельського, буд. 42 А, код ЄДРПОУ 13427102, р/р 2600930356701 в АБ "Кредит-Дніпро" м. Дніпропетровська, МФО 305749) 156 971,86 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 86 коп.) - заборгованості, 1 569,72 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 72 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.