79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.01.09 Справа№ 22/205
за позовною заявою Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Львівської філії АТ «Укрінбанк», м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект», м.Пустомити
про стягнення 304507,68 грн.
Суддя М.Желік
Представники
Від позивача: Шума І.Є ( довіреність № 203 від 01.08.08р.)
Від відповідача: Кулиняк Р.С. - представник
Суть спору:
Розглядається справа за позовом Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Львівської філії АТ «Укрінбанк», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект», м.Пустомити про стягнення 304507,68 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 25.08.2008р. призначив розгляд справи на 30.09.2008 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 30.09.08р., 21.10.08р., 25.11.08р.
Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2009р. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що після подання позовної заяви до суду відповідачем добровільно погашено частину заборгованості в сумі 292336,56 грн. та просить позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача 40638,56 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив.
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
24 жовтня 2006 року між АТ«Укрінбанк»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект»(надалі відповідач) укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 19-05/1928-552 про надання кредиту відповідно до п.3.1. якого банк надає відповідачу кредит до 23.10.2007р. з лімітом кредитної лінії 600000,00 грн.. Відповідно до п.3.4.1 даного договору відповідач сплачує банку 20% річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом у гривнях на рахунок вказаний в п.5.1.3. цього договору. Граничним терміном повернення кредиту є 23.10.2007 р. із обов'язком відповідача знижувати заборгованість по кредиту згідно із графіком ( п.3.5.1. договору).
03.07.2007р. та 23.10.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткові угоди до кредитного договору № 19-05/1928-552 від 24.10.06р., відповідно до умов яких змінено графік погашення кредиту та продовжено термін дії договору до 22.04.2008р.
Відповідно до п.п.3.4, 3.5, 5.3.2. договору, додаткових угод відповідач взяв на себе зобов'язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит до 22.04.2008 р. згідно із графіком погашення.
Відповідно до п.7.3, 7.4 договору, у разі порушення строків сплати процентів за кредитом та граничного терміну повернення кредиту відповідач сплачує банку пеню, яка нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому ст.525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав частково. Після подання позовної заяви та порушення провадження у справі відповідачем погашено частину заборгованості в сумі 292336,56 грн., що визнається позивачем у заяві про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 28467,44 грн., обчисленої, відповідно до розрахунку на суму кредиту за період з 01.02.08р. по 22.08.08р. в сумі 28332,32 грн. та на суму процентів за період з 06.11.06р. по 03.08.08 р. в сумі 135,12 грн.
. Отже, станом на 20.01.09 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 40638,56 грн.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язання; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Керуючись ст.43 ГПК України та оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність скористатись своїм правом, передбаченим п.3 ст.83 ГПК України та зменшити розмір пені, яка підлягає сплаті та стягнути з відповідача 10000,00 грн. пені.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково. Судові витрати в порядку ст..49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект» (81100 м.Пустомити, вул.Шевченка,181 п/р 26004006117001 у ЛФ АТ «Укрінбанк», МФО 325826, ЄДРПОУ 30790714) на користь Акціонерного товариства «Укрінбанк» в особі Львівської філії АТ «Укрінбанк» (79063 м.Львів, вул.В.Великого,18, п/р 3619800025 в ЛФ АТ «Укрінбанк», МФО 325826, ЄДРПОУ 20817074) 11856,83 грн. -основного боргу , 314,29 грн. несплачених процентів, 10000,00 грн. пені, 3045,07 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Желік М.Б.