01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.02.2009 № 42/473
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Рєпіної Л.О.
при секретарі: Волуйко Т.В.
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2008
у справі № 42/473 (Паламар П.І.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"
до Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання угод недійсними
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2008 ( суддя Паламар П.І.)
задоволено позов ВАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» до ДК «Газ України» про визнання недійсною односторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.03.2007 суперечить ст. 601 ЦК України, оскільки ДК «Газ України» в якості свого активу у заліку використав грошову суму, яка присуджена до стягнення за судовим рішенням (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31 липня 2006 року у справі №14/231).
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач просить його скасувати, в позові відмовити. Заявник скарги стверджує, що у сторін були наявними всі необхідні підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того апелянт стверджує, що ст..601,602 ЦК України не містить жодних обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконавчого провадження.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що чинним законодавством про виконавче провадження не передбачено підстав для закінчення виконавчого провадження шляхом припинення зобов'язання зарахуванням. Відтак, у правовідносин, які виникли між сторонами, різна правова природа, вони не є однорідними вимогами в розумінні ст.601 ЦК України, тому не підлягають зарахуванню.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги (скасування рішення суду першої інстанції).
19 березня 2001 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» та ДК «Газ України» НАК “Нафтогаз України був укладений договір №10/1-560 на постачання природного газу.
ДК «Газ України» надіслала заяву №31/19-2873 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29 березня 2007 року до ВАТ «Рівнегаз». Згідно з умовами вказаної заяви, заборгованість ДК «Газ України» перед ВАТ «Рівнегаз» за договором №06/07-189 на транспортування природного газу зменшувалась на суму 5 211 253,73 грн. відповідно до заборгованості ВАТ «Рівнегаз» перед ДК «Газ України» на таку ж суму за договором №10/1-560 на постачання природного газу.
У судовому засіданні було встановлено, що за зобов'язанням відповідача про оплату поставленого йому на підставі договору №10/1-560 природного газу, що підлягає зарахуванню на підставі спірної заяви, було прийнято судове рішення, яке набрало законної сили та в установленому порядку було передано до примусового виконання.
На думку суду першої інстанції, відносини сторін щодо сплати грошових коштів, які є предметом спору про зарахування зустрічних однорідних вимог, фактично стосуються виконання судового рішення і тому зарахуванню не підлягають.
Однак, Закон України «Про виконавче провадження» не містить обмежень щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. Добровільне виконання може здійснюватись у будь-який спосіб, передбачений законодавством, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Статтею 601 ЦК України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання як зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
5) в інших випадах, встановлених договором або законом.
Отже, стаття 602 ЦК України, якою передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, також не містить обмежень щодо такого зарахування на стадії виконання судових рішень.
Такі висновки збігаються з практикою Верховного Суду України у аналогічних справах, які вирішуються на користь зарахування зустрічних однорідних вимог і по боргам, які визначені в судовому порядку, але ще не стягнуті на стадії виконання судових рішень (Постанова Верховного Суду у справі №37/638 від 9грудня 2008, Постанова Верховного Суду у справі №37/565 від 4листопада 2008, Постанова Верховного Суду у справі №37/144 від 11листопада 2008).
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» - задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2008 року у справі №42/473 скасувати.
3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» (33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4 , код 03366701) на користь дочірньої компанії «Газ України» національної акціонерної компанії “Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 42.50 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Синиця О.Ф.
Рєпіна Л.О.
16.02.09 (відправлено)