"24" лютого 2009 р.
Справа № 29/108-08-2706
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
від відповідача: Волканов Є.В., дов. № 2088 від 23.09.2008 р.
від відповідача: Кубліцький І.В., дов. № 2089 від 23.09.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТРІАН» (далі по тексту -ТОВ «ІСТРІАН»)
на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.06.2008 р.
по справі № 29/108-08-2706
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН» (далі по тексту -ВАТ «ХК «КРАЯН»)
до ТОВ «ІСТРІАН»
про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майновими об'єктами
Позивач, ВАТ «ХК «КРАЯН», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «ІСТРІАН» про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майновими об'єктами, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, та одночасно заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), заборонення КП «ОМБТІ та РОН» м. Одеси, ТОВ «ІСТРІАН», виконавчому комітету Одеської міської ради, органам нотаріату та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності та відчуження на майнові об'єкти та будь-яке інше майно, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), накладенням арешту на всі грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ «ІСТРІАН» у банківських установах.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2008 р. по справі № 29/108-08-2706 (суддя Аленін О.Ю.) клопотання про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на все майно, яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), заборонено КП «ОМБТІ та РОН», ТОВ «ІСТРІАН», виконавчому комітету Одеської міської ради, органам нотаріату, будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності та відчуження на майнові об'єкти та будь-яке інше майно, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія).
В задоволені клопотання в частині накладення арешту на всі грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ «ІСТРІАН» у банківських установах відмовлено.
Ухвала суду обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач - ТОВ «ІСТРІАН» - звернувся з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу суду скасувати.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 р. до свого провадження була прийнята апеляційна скарга ТОВ “ІСТРІАН» на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.06.2008 р. по справі № 29/108-08-2706.
В ході судового розгляду 29.07.2008 р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду по даній справі було зупинено провадження у зв'язку із тим, що 18.07.2008 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Завод вантажного кранобудування «КРАЯН» на ухвалу господарського суду апеляційної інстанції від 07.07.2008 р. по справі № 29/108-08-2706.
07.10.2008 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла справа № 29/108-08-2706 з ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2008 р. про відмову в прийнятті касаційної скарги ТОВ «Завод вантажного кранобудування «КРАЯН» на ухвалу господарського суду апеляційної інстанції від 07.07.2008 р., і, таким чином, після усунення обставин, які зумовили зупинення справи № 29/108-08-2706, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2008 р. провадження у справі № 29/108-08-2706 було поновлено з 04.11.2008 р.
04.11.2008 р. було отримано запит з Вищого господарського суду України, в якому зазначено, що до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ТОВ “Завод важкого кранобудування “КРАЯН» від 16.10.2008 р. на ухвалу Вищого господарського суду України від 23.09.2008 р. по справі № 29/108-08-2706, та для виконання вимог ст. 111-16 ГПК України Вищий господарський суд України просить терміново надіслати зазначену справу для подальшого скерування до Верховного суду України, в зв'язку з чим 04.11.2008 р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду по даній справі було зупинено провадження до прийняття судового рішення Верховним судом України по касаційній скарзі ТОВ “Завод вантажного кранобудування “КРАЯН».
09.02.2009 р. до господарського суду апеляційної інстанції надійшла справа № 29/108-08-2706 з ухвалою Верховного суду України від 11.12.2008 р. про відмову у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 23.09.2008 р. по даній справі, що й зумовило усунення обставин, які передбачили зупинення справи № 29/108-08-2706, а тому ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р. провадження у справі № 29/108-08-2706 було поновлено з 24.02.2009 р.
В судовому засіданні 24.02.2009 р. представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали, просять ухвалу суду від 26.06.2008 р. по справі № 29/109-08-2706 скасувати.
Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надавав, в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.
Враховуючи, що позивач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, що матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги у відсутності представника позивача, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Заслухавши представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з позовом про усунення перешкод в користуванні майновими об'єктами та заявляючи клопотання про забезпечення позову, вказав, що ТОВ «ІСТРІАН» незаконно користується майном ВАТ «ХК «КРАЯН», без наявності правових підстав реалізує його, змінює цільове призначення майна, в результаті чого існує загроза знищення майна, власником якого є держава в особі ВАТ «ХК «КРАЯН». За таких обставин, ВАТ «ХК «КРАЯН» має всі підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення і тому ВАТ «ХК «КРАЯН» просив забезпечити позов шляхом шляхом накладення арешту на все майно, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), заборонення КП «ОМБТІ та РОН» м. Одеси, ТОВ «ІСТРІАН», виконавчому комітету Одеської міської ради, органам нотаріату та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності та відчуження на майнові об'єкти та будь-яке інше майно, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), накладенням арешту на всі грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ «ІСТРІАН» у банківських установах.
Задовольняючи частково клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 ( стара заводська територія), та забороною проводити реєстрацію права власності на майно та будь-які дії щодо відчуження майна, суд першої інстанції послався на ст.ст. 66, 67 ГПК України, та вказав, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ «ІСТРІАН» вказало, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, суд не обґрунтував яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, постановив ухвалу висновки якої не відповідають фактичним обставинам справи.
Аналізуючи вищевказане слід зазначити наступне: Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тобто, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або унеможливить виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з подальшими змінами), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зменшитися за кількістю, зникнути або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Пунктом 6.2 даного роз'яснення передбачено, що за позовами про визнання права власності, витребування майна, арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, тягар доказування про необхідність забезпечення позову покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України. Обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Між тим, всупереч положенням ст. 66 ГПК України, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на нічим не підтверджених припущеннях про те, що майнові об'єкти, розташовані по вул. Косовська, 2, м. Одеси можуть зникнути. Крім того, заявляючи клопотання про забезпечення позову, позивач не зазначає, на яке саме індивідуально визначене майно повинно бути накладено арешт, яка вартість майна, на яке вимагається накладення арешту і відносно якого саме майна не можна вчиняти дії щодо реєстрації права власності та відчуження.
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про забезпечення позову, не перевірив, на яке саме індивідуально визначене майно просить накласти арешт позивач, не встановив, яка вартість майна, на яке просить накласти арешт позивач та чи є вона адекватною вартості майнового комплексу, розташованого у м. Одеса, вул. Косовська, 2, та вартості майна, яке знаходиться за даною адресою, не витребував письмові та належні докази того, що майнові об'єкти можуть зникнути, зменшитися і тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи ст.ст. 66, 67 ГПК України і ухвала суду в частині: часткового задоволення клопотання, накладення арешту на все майно, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), заборони КП «ОМБТІ та РОН», ТОВ «ІСТРІАН», виконкому Одеської міської ради, органам нотаріату, та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності та відчуження на майнові об'єкти та будь-яке інше майно, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 2 ( стара заводська територія), підлягає скасуванню.
Ухвала в частині відмови в накладенні арешту на грошові кошти ТОВ «ІСТРІАН» скасуванню не підлягає, оскільки в цій частині ухвала прийнята відповідно до вимог законодавства.
Керуючись cm.cm. 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ТОВ «ІСТРІАН» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.06.2008 р. по справі № 29/108-08-2706 в частині: часткового задоволення клопотання, накладення арешту на все майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), заборони КП «ОМБТІ та РОН», ТОВ «ІСТРІАН», виконкому Одеської міської ради, органам нотаріату, та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності та відчуження на майнові об'єкти та будь-яке інше майно, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія), -скасувати.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева