р.
Справа №
За позовом
до
про
Представники:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна вагонна компанія", м. Київ, Київська обл., звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", м. Дніпропетровськ, про витребування на підставі договору поставки № 01/183-2007 від 20.07.2007 року 30 залізничних універсальних люкових піввагонів моделі 12-783, 2005 року випуску, виробництва ВАТ "Крюковський вагонобудівний завод", згідно Специфікації № 3 до Договору поставки № 01/183-2007 від 20.07.2007 року та стягнення штрафних санкцій в сумі 2 932 351,31 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 10.07.2008 року № 253/08), оскільки вважає, що товар на момент укладення договору згідно п. 1. 3 Договору не є власністю відповідача. В разі неможливості виконання відповідачем обов'язків, передбачених п. 1. 3 Договору, в повному обсязі, на протязі 15 календарних днів з дати поставки партії товару, відповідач зобов'язаний повернути позивачу повну суму здійсненої позивачем передоплати за партію товару та сплатити неустойку, передбачену Договором, на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання письмової вимоги позивача.
Позивач 23.12.2008 року направив до суду уточнення до позовної вимоги в частині нарахування штрафних санкцій, де просить суд витребувати у відповідача та передати позивачу 27 залізничних універсальних люкових піввагонів моделі 12-783, 2005 року випуску, виробництва ВАТ "Крюковський вагонобудівний завод", згідно Специфікації № 3 до договору поставки 01/183-2007 від 20.07.2007 року та стягнути 2 279 233,70 грн. - штрафних санкцій, судові витрати.
26.02.2009 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, де позивач просить суд:
- розірвати договір поставки № 01/183-2007 від 20.07.2007 року;
- стягнути з відповідача суму передплати за недопоставлені 27 піввагонів згідно договору поставки № 01/183-2007 від 20.07.2007 року в сумі 6 626 610,00 грн., суму штрафних санкцій в розмірі 2297233,70 грн. (1003483,70 грн. - пені, 1275750,00 грн. - штрафу) та судових витрат.
Дослідивши матеріали справи заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням сторін, у справі № 14/233-08 оголошувались перерви з 23.10.2008 року по 18.11.2008 року, з 18.11.2008 року по 23.12.2008 року, з 23.12.2008 року по 22.01.2009 року.
04.08.2008 року ухвалою суду строки вирішення спору у справі № 14/233-08 були продовжені терміном на 2 місяці.
Ухвалою суду від 11.09.2008 року строки вирішення спору у справі № 14/233-08 були продовжені терміном на 1 місяць.
Ухвалою суду від 02.10.2008 року строки вирішення спору у справі № 14/233-08 були продовжені терміном до 02.12.2008 року.
Ухвалою суду від 18.11.2008 року строки вирішення спору у справі № 14/233-08 були продовжені терміном на 2 місяці, тобто до 02.02.2009 року.
Ухвалою суду від 22.01.09 року строки вирішення спору у справі № 14/233-08 були продовжені до 27.02.2009 року.
20.07.2007 року позивач та відповідач уклали договір поставки № 01/183-2007, згідно умов якого, відповідач зобов'язався поставити на адресу позивача товар (люкові піввагони), а позивач - прийняти цей товар та оплатити його вартість.
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник поставляє покупцю товар партіями, зазначеними у відповідних специфікаціях до даного договору.
Згідно п. 5.2 договору, оплата товару здійснюється в грошовій формі окремо за кожну партію товару, зазначену у відповідній специфікації до договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
У відповідності до п. 6.1 договору, товар передається покупцю по акту приймання - передачі товару, який підписується повноважними представниками сторін, з урахуванням наявності товаросупровідних документів, зазначених в п. 2.6 даного договору.
Відповідно до специфікації № 3 від 25.09.2007 року, постачальник бере на себе зобов'язання передати покупцю партію товару (універсальні люкові напіввагони модель 12-783. 2005 року випуску, виробництва ВАТ "Крюковський вагонно-будівний завод") у кількості 65 шт. на суму 15 952 950,00 грн.
Згідно п. 7 специфікації, датою поставки товару вважається дата складання акту приймання - передачі товару.
Відповідно до п. 8 специфікації, покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 100% вартості партії товару, у відповідності до даної Специфікації, на протязі 5-ти банківських днів з дати підписання даної Специфікації.
Як встановлено матеріалами справи, відповідно до умов договору та специфікації № 3, позивачем на поточний рахунок відповідача було перераховано 15 952 950,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 74 від 25.09.2007 року (а. с. 23, 24).
У відповідності до п. 6 Специфікації, товар згідно даної Специфікації поставляється на протязі 10-ти календарних днів з моменту повної оплати відповідної партії товару, тобто строк поставки - не пізніше 05.10.2007 року. У разі, якщо товар на дату оплати перебуває на шляху прямування у завантаженому або порожньому стані, то строк поставки по цьому товару починає відраховуватись з дати його прибуття на залізничну станцію відправлення.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про виконання договору (листи № 354 від 05.10.2007 року, № 374 від 10.10.2007 року, № 008 від 10.01.2008 року, № 016 від 23.01.2008 року, № 042 від 11.02.2008 року, № 110 від 24.03.2008 року).
Згідно актів прийому-передачі № 03-01-01/183-2007 від 28.11.2007 року, № 03-02-01/183-2007 від 11.12.2007 року, № 03-03-01/183-2007 від 19.12.2007 року, № 03-04-01/183-2007 від 03.01.2008 року, № 03-05-01/183-2007 від 25.01.2008 року, № 03-06-01/183-2007 від 01.03.2008 року, № 03-07-01/183-2007 від 05.09.2008 року (а. с. 30-35, 115). Відповідачем, в порушення умов договору, було поставлено всього 38 піввагонів на загальну суму 9 326 340,00 грн.; недопоставленими лишились 27 вагонів на суму 6 626 610,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати придбаний товар, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору підлягають задоволенню, оскільки ТОВ "Енерго-МИГ" не виконані зобов'язання з поставки належним чином, тобто істотно порушено договір і він втратив інтерес для позивача.
Як визначено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно умов договору, п. 9.2, внаслідок прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку (пеню) у розмірі 0,3 відсотки від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за який нараховується неустойка (пеня), та крім того, 150 грн. за кожну сплачену одиницю товару.
Позовні вимоги по стягненню з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 1003483,70 грн., штрафу в сумі 1275750,00 грн. та підтверджуються матеріалами справи.
Розглянувши заперечення відповідача, а саме твердження, що позивач порушив умови договору, перерахувавши попередню оплату без отримання листів-гарантій Лізингових компаній або банківських установ, у власності яких на момент укладання договору знаходиться рухомий склад, щодо можливості дострокового виконання укладених договорів фінансового лізингу і передачі права власності постачальнику, суд зазначає, що відповідно до п. 8 специфікації, оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування авансового платежу в розмірі 100% вартості узгодженою специфікацією партії товару протягом 5 банківських днів з дати підписання специфікації, крім того, позивач надав копії листів від АКБ «Індустріалбанк», ТОВ «Універсальна лізингова компанія»та АБ ДФ «ЕКСПРЕС-БАНК»щодо можливості дострокового виконання договорів фінансового лізингу та передачі права власності на піввагони до постачальника, відповідач наявність таких листів не спростував, проти їх існування не заперечив, лише зазначив, що ТОВ «Енерго -МИГ»ці листи позивачу не надавало, у своїх листах від 11.01.2008 року № 0732 та від 21.01.2008 року № 0759 відповідач, заявляючи про неможливість виконання умов договору поставки у встановленні строки, не повідомляє про наявність будь - яких проблемних питань лізингових компаній чи інших третіх осіб стосовно спірних піввагонів, які б унеможливлювали виконання відповідачем умов договору в цілому та п. 1.3. безпосередньо, а після перерахування грошових коштів в якості передплати згідно специфікації № 3 до договору, відповідач не звертався до позивача із заявою про порушення останнім умов оплати за договором, та/або помилкове перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, крім того, відповідач отримав попередню оплату і не повернув її.
Відповідач також посилається на ті підстави, що ТОВ "Енерго-МИГ" попереджало позивача про неможливість поставки піввагонів і таким чином робило все можливе, щоб позивач не зазнав збитків, але ці доводи спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до умов договору, поставка мала відбутись до 05.10.2007 року (10 днів з моменту перерахування попередньої оплати). Жодних повідомлень до та після спливу строку поставки відповідних партій вагонів щодо неможливості виконання зобов'язань за договором ТОВ "Енерго-МИГ" не надавало, а своїм листом від 11.01.2008 року № 0732, вже після настання строку поставки, повідомлення про неможливість виконання у встановлені специфікацією строки. Крім того, відповідач зробив часткову поставку (05.09.2008 року в кількості 3 піввагони, згідно акту приймання-передачі № 03-07-01/183-2007) вже після звернення позивача до суду та надання відповідачем відзиву на позовну заяву, що підтверджує необхідність виконання відповідачем зобов'язань за договором.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в частині стягнення 6 626 610,00 грн. - сума попередньої оплати, 10 034 837,70 грн. - пені, 1 275 750,00 грн. - штрафу, а договір поставки № 01/183-2007 від 20.07.2007 року підлягає розірванню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 651, 665, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розірвати договір поставки № 01/183-2007 від 20.07.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна вагонна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ" (ю/а: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а, п/а: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 23371532, п/р 26006900697086 в ДФ ПУМБ м. Дніпропетровськ, МФО 305813, п/р 260070585401 в ДФ АБ "Експресс-Банк", МФО 306964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна вагонна компанія" (ю/а: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, п/а: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 97-Б, код ЄДРПОУ 33184917, п/р 26009001899000 в ЗАТ "Донгорбанк" м. Донецьк, МФО 334970) 6626610 (шість мільйонів шістсот двадцять шість тисяч шістсот десять) грн. - попередньої оплати за 27 залізничних універсальних люкових піввагонів, 1 003 483 (один мільйон три тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 70 коп. - пені, 1 275 750 (один мільйон двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. - штрафу, 25 585 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Примітка: рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня підписання рішення.
Дата підписання рішення - 04.03.2009 року.