Справа № 2034/11837/12. Головуючий 1 інст.: - Юдін Є.О.
Провадження №22-ц/790/2905/13. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Категорія: аліменти.
17 квітня 2013 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кокоші В.В.,
суддів: - Черкасова В.В., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: - Гелашвілі Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 - про стягнення аліментів на утримання дружини,
У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 8 серпня 2009 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7
Від сумісного проживання вони мають малолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом з нею та перебуває на її утриманні.
На теперішній час вона не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та потребує матеріальної допомоги.
Відповідач з сім'єю не мешкає, матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надає.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 75, 84 СК України, ОСОБА_6 просила суд стягнути з ОСОБА_7 аліменти на її користь на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав.
При цьому посилався на те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання непрацюючої дружини, оскільки за рішенням суду сплачує позивачці аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, сплачує два кредити банку та утримує свою престарілу бабусю.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідач не має можливості виплачувати аліменти на утримання дружини у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу ( ч. 4 ст. 84 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
З матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 8 серпня 2009 року ( а. с. 3).
Від сумісного проживання подружжя має доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом зі своєю матір'ю та перебуває на її утриманні (а. с. 2, 5).
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2013 року з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з12 жовтня 2012 року і до повноліття дитини ( а. с. 21-22).
Проте, до теперішнього часу ОСОБА_6 жодного разу не отримувала аліменти від ОСОБА_7 на утримання доньки.
Позивачка ОСОБА_6 на даний час не працює, є студенткою заочної форми навчання, самостійного заробітку не має, потребує матеріальної допомоги.
Із довідки відокремленого підрозділу «Моторвагонне депо «Харків» Державного підприємства «Південна залізниця» №48 від 6 березня 2013 року вбачається, що ОСОБА_7 працює помічником машиніста та отримує щомісячно середню заробітну плату в розмірі 3 234 грн.74 коп. (а. с. 23).
Наведене свідчить, що відповідач має постійне місце роботи, отримує регулярно заробітну плату та має реальну можливість надавати матеріальну допомогу непрацюючій дружині.
З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що ОСОБА_7 не має можливості надавати матеріальну допомогу свої дружині у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Зважаючи на те, що позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати своїй дружині матеріальну допомогу, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на її користь на її утримання в розмір 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
Посилання відповідача ОСОБА_7 на те, що він щомісяця виплачує ПАТ «ВТБ Банк» та ПАТ «УкрСиббанк» грошові кошти на погашення кредитів, не може бути прийнято до уваги колегії суддів, оскільки наявність кредитних зобов'язань у ОСОБА_7 перед банками не звільняє його від обов'язку утримувати дружину, з якою проживає їх спільна дитина, що не досягла трьох років.
Не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів й доводи ОСОБА_7 про те, що на його утриманні знаходиться його бабуся ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Матеріали справи свідчать, що відповідач мешкає разом зі своєю бабусею ОСОБА_9 в АДРЕСА_2, яка не знаходиться на його утриманні, оскільки отримує від держави щомісячно пенсію в розмірі 1100 грн. (а. с.37-39).
Діючим законодавством України відповідачка звільнена від сплати судового збору при зверненні з позовом в суд про стягнення аліментів на її утримання, у зв'язку з чим судова колегія відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягує з ОСОБА_7 на користь держави несплачений судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2013 року -скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити - частково.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Первомайський Харківської області, працюючого помічником машиніста відокремленого підрозділу «Моторвагонне депо «Харків» Державного підприємства «Південна залізниця», зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6, проживаючої в АДРЕСА_3 аліменти на її утримання в розмір 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у сумі 229 ( двісті двадцять дев'ять) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: