Cправа № 2011/12763/12
Провадження №1/2011/867/12
Іменем України
22 квітня 2013 року. м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Задорожного М.І.
при секретарі: Жупник Ю.В.
за участю:
прокурора Коваль І.П.,
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, який має вищу освіту, проживаючого: АДРЕСА_4, працюючого начальником зміни на заводі ХТЗ, одруженого, має на утриманні малолітню дитину,
у скоєнні злочину, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України,
28 червня 2012 року приблизно о 10-00 годині, ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1, працюючи за своїм комп'ютером, в інтернет- мережі познайомився з ОСОБА_3, який після нетривалої переписки запросив його до себе додому. Близько 13-00 годин цього ж дня ОСОБА_2 за запрошенням ОСОБА_3 прийшов до нього додому.
Перебуваючи у квартирі в якій мешкав ОСОБА_3 у ОСОБА_2 виник намір на відкрите викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 два удари рукою в область голови, після чого відкрито заволодів ноутбуком «Samsung R70» вартістю відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи № 7392 від 18.07.2012 року 2700 гривень, мобільним телефоном «Samsung Galaxy Note GT -N7000», вартістю відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи № 7392 від 18.07.2012 року 6272 гривні, у якому перебувала сім-карта оператора МТС із сумою 10 гривень на рахунку, шкіряним портмоне вартістю відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи № 7392 від 18.07.2012 року 140 гривень, у якому перебували кошти в сумі 2500 гривень і спортивною сумкою, вартістю відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи № 7392 від 18.07.2012 року 50 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник.
ОСОБА_3 виявивши, що ОСОБА_2 заволодів його майном направився переслідувати ОСОБА_2, і перебуваючи вже на вулиці, побачив, що він направляється до станції метро «Олексіївська», що розташована на пр. Л.Свободи в м. Харкові, після чого попросив перехожого зупинити його.
ОСОБА_2, побачивши, що його хочуть зупинити викинув сумку, у якій перебував ноутбук «Samsung R70» і зник з місця злочину, звернувши викрадене на свою користь.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 провину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України визнав частково, щиросердно покаявся, і пояснив, що 28 червня 2012 року в ранковий час він перебував у себе вдома, працюючи в інтернет - мережі. В інтернеті він знайшов сайт гей- знайомств, на якому знайшов оголошення людини на ім'я ОСОБА_3, який пропонував інтимні відносини. Зважаючи на те, що в нього давно не було полового акту, то він вирішив спробувати це із чоловіком. ОСОБА_2 подзвонив за номером, що перебував в оголошенні та домовився із хлопцем про зустріч у того на квартирі, що розташована на АДРЕСА_1.
Коли він зайшов у зазначену квартиру, то побачив, що квартира однокімнатна, потім вони недовго поспілкувалися й через якийсь час ОСОБА_3 почав роздягатися, після підійшов до нього і почав його роздягати. Коли ОСОБА_3 зняв з його сорочку, то він завалив його на ліжко, тоді він зрозумів що нічого не хоче й став вириватися від ОСОБА_3 і говорити йому, щоб він зліз, але він не послухав його. Майже відразу йому вдалося вирватися й він долонею вдарив ОСОБА_3 по обличчу. Від удару в ОСОБА_3 потекла з носа кров. Після чого він побачив на столі біля ліжка ноутбук у якому була запущена програма «Скайп» йому здалося, що все записувалося на комп'ютер. Потім він ще раз вдарив ОСОБА_3 тому, що той порушив умови договору, оскільки вони домовлялися, що про це ніхто не буде знати, а він знімав його на камеру. Після другого удару ОСОБА_3 направився у ванну кімнату з мобільним телефоном, здається в нього був «Соні Эриксон». Він пішов за ним у ванну, щоб забрати мобільний телефон, щоб він нікому не подзвонив. У ванній кімнаті він вихопив у ОСОБА_3 із рук мобільний телефон і відразу ж витяг сім-карту, яка там перебувала, сім- карту він викинув десь у квартирі. Потім ОСОБА_3 почав просити повернути йому мобільний телефон і він віддав йому телефон «Соні Эриксон» без сім-карти. Після цього він направився в кімнату й побачив, що біля комп'ютера, на тамбучці, перебуває мобільний телефон «Самсунг». Він підійшов до тумбочки й поклав у сумку ноутбук, а мобільний телефон «Самсунг» поклав у задню праву кишеню одягнених на ньому джинсів. Потім він сказав ОСОБА_3, щоб той знову ішов у ванну. Поки ОСОБА_3 перебував у ванній, він вийшов через двері із квартири, спустився по сходовій клітці, вийшов на вулицю й направився в глиб району убік дитячого садка. Пройшовши від під'їзду близько 300 метрів, побачив як ОСОБА_3 ішов за ним з яким - то хлопцем. Побачивши це він поставив на землю сумку, в якій перебував комп'ютер та втік.
Відповідно до протоколу відтворення обстановки й обставин події від 10.07.2012 за участю підозрюваного ОСОБА_2, у ході якого він підтвердив свої показання.
а.с.110-113
Крім часткового визнання ОСОБА_2 своєї провини, його провина у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України повністю підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_3, пояснив під час досудового слідства про те, що 28.06.2012 року в ранковий час він перебував за місцем проживання й працював за своїм комп'ютером. У цей час він списався з парубком, що називав себе ОСОБА_7, він йому розповів, що у вільне від роботи час він займається установкою програмного забезпечення на комп'ютери й настроюванням мереж. Тому що ОСОБА_3 не міг знайти роботу, то він вирішив його запросити до себе в гості й обговорити з ним додатковий заробіток. Коли хлопець приїхав, то на вході в кімнату відразу ж почав приставати до нього, він відіпхнув від себе хлопця, але той знову почав до нього підходити зі словами «Ну що ти, іди сюди», але він знову відіпхнув від себе хлопця й у цей момент хлопець наніс йому удар кулаком лівої руки в обличчя, після чого він почав йому загрожувати фізичною розправою й ображати. Далі він спробував виштовхнути хлопця із квартири, але той наніс йому удар в область вуха та заштовхав його у ванну кімнату, після чого закрив двері у ванну. У ванній кімнаті він перебував приблизно 1-2 хвилини, а коли спробував вийти з ванною, то хлопець його знову заштовхнув і вдарив дверима по руці. Приблизно через 1 хвилину він почув звук вхідних дверей та зрозумів, що той хлопець пішов. Тоді він вийшов з ванної кімнати й відразу ж побачив, що на тумбочці в кімнаті відсутній ноутбук «Samsung R70», мобільний телефон «Samsung Galaxy Note GT -N7000», а також шкіряне портмоне чорного кольору, у якому перебували гроші в сумі 2500 гривень, а також дорожня сумка темно - синього кольору. Побачивши, що дані речі пропали ОСОБА_3 вирішив погнатися за даним парубком. На вулиці, коли він побачив того хлопця, то крикнув «Допоможіть, обікрали». Хлопець поставив на землю сумку й почав тікати. У лікарню за медичною допомогою він не звертався
а.с.27-30
Відповідно до протоколу відтворення обстановки й обставин події від 08.07.2012 за участю потерпілого ОСОБА_3 у ході якого ОСОБА_3 підтвердив свої показання.
а.с.61-68
При проведенні упізнання за участю потерпілого ОСОБА_3 він указав на підозрюваного ОСОБА_2, як на особу, яка вчинила відносно нього відкрите викрадення майна.
а.с. 43-46
Крім того при проведенні очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_2 ОСОБА_3 показав, що саме ОСОБА_2 вчинив відносно нього відкрите викрадення майна.
а.с.47 -52
Свідок ОСОБА_5 пояснила під час досудового слідства про те, що до 29 травня 2012 року її син жив у гуртожитку, а потім переїхав жити на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. 27 липня 2012 року вона через банк перелічила своєму синові на картку 2500 гривень, щоб він заплатив за квартиру. Потім увечері цього ж дня її син ОСОБА_3 подзвонив і сказав, що він одержав гроші. Наступного дня, у вечірній час, приблизно в 17 або 18 годин ОСОБА_3 подзвонив і сказав, що в нього украли мобільний телефон і портмоне з коштами в сумі 2500 гривень. Вона у цей же день виїхала в м. Харків. 29 липня 2012 року, близько 07 годин вона була на квартирі в сина, поговорила з ним і він їй розповів, що він працював за своїм комп'ютером в інтернет- мережі, там він познайомився із хлопцем, що займався установкою комп'ютерних програм на комп'ютера й одержує за це гроші. Тому що ОСОБА_3 добре розбирається в комп'ютерах і він у цей час шукав роботу, те це його зацікавило, він созвонился із хлопцем і домовився, щоб той під'їхав до ОСОБА_3 додому й розповів про цю роботу детальніше. Коли хлопець зайшовши у квартиру, він запитав у ОСОБА_3: «Ти сам вдома?», син сказав, що так. Далі хлопець зайшовши у квартиру, став до нього приставати. Коли ОСОБА_3 відіпхнув хлопця, то хлопець його вдарив і в ОСОБА_3 потекла кров з носа, далі хлопець взяв за руки ОСОБА_3, і заштовхав його у ванну кімнату. Коли син вийшов з ванної кімнати, то він побачив, що хлопець взяв ноутбук і поклав його в дорожню сумку, а мобільний телефон «Самсунг» і портмоне із грошима він поклав собі в кишеню штанів. Тоді ОСОБА_3 побіг за хлопцем і побачивши його на вулиці став кричати про допомогу, він говорив, що в хлопця в сумці його ноутбук, тоді хлопець кинув сумку з ноутбуком і побіг, а ОСОБА_3 забрав сумку з ноутбуком пішов у міліцію, де написав заяву.
а.с.115-116
Крім того, під час вилучення в ОСОБА_2 мобільного телефону «Samsung» Galaxy Note N7000, він пояснив, що даний мобільний телефон він забрав у хлопця за адресою АДРЕСА_1.
а.с. 21
Відповідно до протоколу пред'явлення предметів для впізнання, потерпілий ОСОБА_3 пізнав вилучений в ОСОБА_2 мобільний телефон «Samsung» Galaxy Note N7000 IMEI НОМЕР_1, як викрадений в нього.
а.с. 124-125
Фактом вилучення в ОСОБА_3 документів на мобільний телефон «Samsung» Galaxy Note N7000 і чек за переклад коштів.
а.с. 69-70
Речовим доказом - документами на мобільний телефон «Samsung» Galaxy Note N7000 і чек за переклад коштів оглянутими й залученими до матеріалів кримінальної справи.
а.с. 71-74
Суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Вивченням особистості підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, одружений, має на утритманні малолітню дитину.
а.с.136-147
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає його щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 67 КК України не встановлено.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені вище дані про його особу, обставини, що пом'якшують його відповідальність, знаходить необхідним для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах, необхідних для досягнення цих цілей.
З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, наведених вище даних про особу підсудного, його щирого каяття, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства й у відповідності зі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання, якщо протягом двох років він не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки.
Суд вважає за необхідне задовольнити заявлений по справі цивільний позов та стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 2640 гривень.
Речові докази у справі суд визнає за необхідне визначити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу суд вважає за необхідне залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 321 - 325 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання - чотири роки позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо протягом двох років він не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 протягом двох років не виїжджати за межі України для постійного проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи, повідомляти в ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Задовольнити заявлений по справі цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2640 гривень.
Речові докази у справі визначити наступним чином:
- мобільний телефон «Samsung Galaxy Note GT -N7000», ноутбук «Samsung R70», сумка, коробку від мобільного телефону «Samsung Galaxy Note GT -N7000», які під час досудового слідства були передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 149), вважати повернутими йому за належністю;
- чек за перерахування коштів, роздруківку із сайту boardgay.ua.com, які залучені до матеріалів кримінальної справи - зберігати при матеріалах справи.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення вироку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Суддя: