Справа № 638/4857/13-ц
2/638/2981/13
16 квітня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Омельченко К.О.
при секретарі - Забіякі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Мишаєвича, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Мишаєвича, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності, у якій зазначає, що 04 листопада 2007 року до позивачки звернулися відповідачі з проханням позичити їм гроші в сумі 1400000,00 грн., що на момент передання даної суми становило 280000,00 дол. США.
У зв'язку з тим, що у позивачки в той час були такі гроші, вона погодилась надати їм вище зазначену суму грошових коштів. На підтвердження надання вказаної грошової суми ми уклали між собою договір безпроцентної позики від 05.03.2007 року.
Відповідно до договору, розмір позики складає 1400000,00 гривень. Позика надається шляхом видачі готівкових коштів Позичальникам під час підписання сторонами цього договору. Підписання цього договору позичальники підтверджують факт одержання ними від позикодавця грошових коштів.
Відповідно до укладеного договору, позичальники зобов'язуються повернути повну суму позики в строк до 05 серпня 2011 року.
Також було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, у разі порушень зобов'язань за договором позики, відповідачі передають у право власності нерухоме майно, яке належить їм на праві власності.
Однак, до теперішнього часу відповідачі суму боргу не повернули.
У зв'язку з наведеним, позивачка просить позов задовольнити.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву про слухання справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала, та просила їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали заяву про слухання справи у їх відсутності. Позовні вимоги визнали.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 листопада 2007 року до позивачки звернулися відповідачі з проханням позичити їм гроші в сумі 1400000,00 грн., що на момент передання даної суми становило 280000,00 дол. США.
У зв'язку з тим, що у позивачки в той час були такі гроші, вона погодилась надати їм вище зазначену суму грошових коштів. На підтвердження надання вказаної грошової суми ми уклали між собою договір безпроцентної позики від 05.03.2007 року.
Відповідно до договору, розмір позики складає 1400000,00 гривень. Позика надається шляхом видачі готівкових коштів Позичальникам під час підписання сторонами цього договору. Підписання цього договору позичальники підтверджують факт одержання ними від позикодавця грошових коштів.
Відповідно до укладеного договору, позичальники зобов'язуються повернути повну суму позики в строк до 05 серпня 2011 року.
Також було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, у разі порушень зобов'язань за договором позики, відповідачі передають у право власності нерухоме майно, яке належить їм на праві власності.
На теперішній час сума заборгованості позивачці не повернута.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі та правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст.639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд вважає за необхідне, стягнути з ОСОБА_2 Мишаєвича, ОСОБА_3 витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст.11, 16, 60, 207, 220, 328, 547, 639 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 57-60, 209, 215 ЦПК України суд -
вирішив
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати договір позики та договір іпотеки укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Мишаєвичем, ОСОБА_3 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-6, літ. «А-9», що знаходяться в житловому будинку №18 по вул.. Новгородській в м. Харкові.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок №13, що знаходиться по вул.. Аграрній в м. Харкові.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 Мишаєвича, ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі по 1720,50 ( одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) з кожного.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя