Дата документу 08.04.2013 Справа № 1622/16846/2012
Провадження № 2/554/1877/2013
Іменем України
08.04.2013 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Глобинської райдержадміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановила:
13.12.2012 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач не цікавиться життям сина, його здоров'ям, не приймає участі у його вихованні та не надає матеріальної допомоги.
У судове засідання представник позивача та представник третьої особи не з»явилися, направивши до суду зяви про слухання справи у їх відстуність, представник позивача позов підтримав, наполягаючи на його задоволенні.
Відповідач у судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не повідомив про причини своєї неявки.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачка проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі ст. 224 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Від зареєстрованого шлюбу із ОСОБА_2 має малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Сім'я проживала у м. Полтаві. Згідно актового запису про шлюб відділу ДРАЦС Глобинського РУЮ від 1986 року № 12 громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 одружилися. Згідно актового запису про розірвання шлюбу Ленінського відділу ДРАЦС Полтавського МУЮ Х° 128 від 11.07.1989 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2було розірвано ( копія запису додається). Згідно актового запису про шлюб Ленінського відділу ДРАЦС Полтавського МУЮ від 08.04.2000 року шлюб був укладений знову між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був розірваний Ленінським відділом ДРАЦС Полтавського МУЮ від 07.11.2005 року.
Мати дітей, ОСОБА_2, з дітьми переїхала із м.Полтави до с. Великі Кринки Глобинського району, батько ОСОБА_3 залишився жити у м.Полтаві з своєю матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Згідно довідки Кринківської сільської ради Глобинського району від 15.08.2012 хлопчик проживав з матір'ю, сестрою та з братом.
Згідно довідки Кринківської сільської ради від 25.10.2012 року батько не зареєстрований і не проживає на території ради. Дитина перебувала на обліку служби у справах дітей Глобинської райдержадміністрації у категорії «дитина, яка проживає у сім'ї, де батьки ухиляються від виконання їньківських обов'язків» із 2006 по 2010 рік, із 28.02.2012 малолітній ОСОБА_3 повторно перебуває на цьому обліку, у зв'язку з тим, що мати не створила належних мов для проживання та навчання дітей.
Малолітній ОСОБА_3 навчався у 3 класі Великокринківської загальноосвітній школі І-П ступенів Глобинського району Полтавської області. Батько джшьним життям дитини не цікавився.
На виконання протесту прокурора району від 16,07,2012 року малолітній ОСОБА_3 відібраний у матері в зв'язку із загрозою життю та здоров'ю та влаштований до притулку для дітей служби у справах дітей Автозаводського райвиконкому м.Кременчука (м.Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 144), де перебуває і на даний час.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 20.08.2012 мати дитини ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27.09.2012 рішення Глобинського районного суду від 20.08.2012 року залишено без змін.
За весь період проживання дитини на території Кринківської сільської ради Глобинського району батько з дитиною не проживав, не телефонував, не навідувався, не підтримував зв'язок, не цікавився життям дитини, його здоров'ям, навчанням. Хлопчик батька не пам'ятає, бо він фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Термін перебування дитини у притулку закінчився, влаштувати дитину до сімейних форм виховання немає можливості, в зв'язку з тим, що фактичний статус дитини, юридично не підтверджено, тобто батько не позбавлений батьківських прав.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання навчання і розвиток дитини.
Статтею 150 СК України встановлений обов»язок батьків щодо виховання та розвитку дитини. Визначено, зокрема, що батьки зобов»язані піклуватись про здоров»я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з роз»ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справа про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов»язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об»єктивного з»ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно виховання та утримання свого малолітнього сина, не створив належних умов для його виховання, проживання та навчання. Тому заслуговує на позбавлення батьківських прав стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3..
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах
зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відбите і в національному законодавстві. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст. 181 СК України аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст. ст. 182, 183 СК України, з урахуванням того, що відповідач не обтяжений аліментними зобов'язаннями, суд визначає аліменти на користь позивачки в розмірі 1/4 частини його доходу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи з вищевикладеного, суд задовольняє позов повністю.
Питання судового збору суд вирішує на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, стягнувши його з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 8, 51, 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 164, 180-184, 191 СК України, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципом № 4 Декларації прав дитини дитині, ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, суддя
вирішила:
Позов Глобинської райдержадміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.12.2012 року, та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Кошти перераховувати на особовий рахунок дитини, який відритий у ПАТ «Державний Ощадний банк України» ТВБВ НОМЕР_1, м.Глобине, вул.Леніна, 2010.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн. та 214,60 грн., всього - 321,90 грн..
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню та може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СуддяН. В. Тімошенко