КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №1609/10334/12
Провадження № 2/552/302/13
15.04.2013 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Геті А.О.,
За участю адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день фактичного розрахунку, про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки при звільненні, про стягнення вихідної допомоги, про зміну формулювання причин звільнення, про визнання недійсним запису у трудовій книжці, про спонукання видати наказ про звільнення, про внесення змін у трудову книжку, -
29 листопада 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день фактичного розрахунку, про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки при звільненні, про стягнення вихідної допомоги, про зміну формулювання причин звільнення, про визнання недійсним запису у трудовій книжці, про спонукання видати наказ про звільнення, про внесення змін у трудову книжку, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 10.08.2011 року по 25.10.2012 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах. Вимогу про проведення розрахунку в день звільнення 25.10.2012 року позивач зазначив у своїй заяві від 22.10.2012 року про розірвання трудового договору, укладеного з відповідачем, відповідачу було вручено 23.10.2012 року. В день звільнення 25.10.2012 року позивач приїздив у офіс ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» для отримання трудової книжки, але трудову книжку йому не було видано. Позивач вважає, що з 25.10.2012 року трудову книжку йому не було видано з вини відповідача, а тому саме з даної дати розпочався перебіг строку перебування позивача у вимушеному прогулі. 26.10.2012 року позивач поштою направив відповідачу письмову заяву з вимогою надіслати на його адресу цінним листом його трудову книжку. Цю заяву відповідач отримав 29.10.2012 року. 14.11.2012 року, тобто через 19 днів після звільнення позивач отримав від відповідача листа з трудовою книжкою позивача, який відправлено було 13.11.2012 року, тобто лише через 18 днів після звільнення позивача. Позивач вважає, що при вирішенні даної справи суду необхідно виходити з того, що днем звільнення ОСОБА_2 є 13.11.2012 року. 14.11.2012 року, тобто лише наступного дня після 13.11.2012 року, який вважається днем звільнення позивача, відповідач перерахував на рахунок ОСОБА_2 4 860 грн. витрат на відрядження за липень 2012 року, 4 680 грн. витрат на відрядження за серпень 2012 року, 5 040 грн. витрат на відрядження за вересень 2012 року. Ні 13.11.2012 року, тобто ні в день, який вважається днем звільнення позивача, ні пізніше - до дня подачі даного позову відповідач не виплатив позивачу вихідної допомоги при припиненні трудового договору за частиною 3 статті 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного та трудового договору, у розмірі не меншому його тримісячного середнього заробітку, а також не виплатив позивачу його середнього заробітку за 18 днів вимушеного прогулу, зумовленого тим, що з вини відповідача мала місце затримка видачі трудової книжки позивачу з 25.10.2012 року по 13.11. 2012 року. Станом на 13.11.2012 року, тобто на день, який вважається днем звільнення позивача, між позивачем і відповідачем не існувало спору ні про розмір належної позивачу від відповідача вихідної допомоги при припиненні трудового договору за частиною 3 статті 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного та трудового договору, ні спору про розмір середнього місячного заробітку позивача за 18 днів вимушеного прогулу, зумовленого тим, що з вини відповідача мала місце затримка видачі трудової книжки позивачу з 25.10.2012 року по 13.11.2012 року. Середній заробіток позивача за останні два місяці, що передували його звільненню, становив 3 100 грн. Середній заробіток позивача за 12 днів затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення 13.11.2012 року по день подачі позову становить 1 200 грн. Відповідач не нарахував і не нараховує, не виплатив і не виплачує позивачу його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення 13.11.2012 року по день фактичного розрахунку. Такий розрахунок і на день подачі позову не проведено. Просив суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на його користь 1 200 грн. середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за весь час такої затримки з дня звільнення 13.11.2012 року по день подачі позовної заяви, зазначивши, що ця сума визначена без утримання податку та інших обов»язкових платежів. Просив суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на його користь 1 800 грн. середнього заробітку за 18 днів вимушеного прогулу у розмірі 1 800 грн., зумовленого тим, що з вини відповідача мала місце затримка видачі трудової книжки позивачу з 25.10.2012 року по 13.11.2012 року, зазначивши, що ця сума визначена без утримання податку та інших обов»язкових платежів. Просив суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на його користь 9 300 грн. вихідної допомоги при припиненні трудового договору за частиною 3 статті 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного та трудового договору, зазначивши, що ця сума визначена без утримання податку та інших обов»язкових платежів. Просив суд формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» «звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України», яке внесене відповідачем у трудову книжку позивача 25.10.2012 року за №25, визнати неправильним, змінивши його на таке: «Звільнений за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору». Запис у трудовій книжці ОСОБА_2 за №25 від 25.10.2012 року «Звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України» визнати недійсним. Зобов»язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору. Зобов»язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» внести зміни у трудову книжку ОСОБА_2 шляхом внесення запису про те, що запис №25 від 25.10.2012 року є недійсним, а також про те, що ОСОБА_2 «звільнений за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору».
18 березня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» про уточнення та збільшення розміру позовних вимог. Просив суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на його користь 2 108 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зумовленого тим, що з вини відповідача мала місце затримка видачі трудової книжки позивачу з 25.10.2012 року по 13.11.2012 року, зазначивши, що ця сума визначена без утримання податку і обов»язкових платежів. Просив суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на його користь 10 468 грн. 35 коп. вихідної допомоги при припиненні з 13.11.2012 року трудового договору за частиною 3 статті 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного та трудового договору, зазначивши, що ця сума визначена без утримання податку та інших обов»язкових платежів. Просив суд стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на його користь 13 957 грн. 80 коп. середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за весь час такої затримки з дня звільнення 13.11.2012 року по день розгляду справи 18.03.2013 року, зазначивши, що ця сума визначена без утримання податку та інших обов»язкових платежів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 збільшені позовні вимоги підтримали. Просили суд збільшені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» в судове засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце слухання справи. Про що в матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767».
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_2, думку адвоката ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював на посаді машиніста екскаватора траншейного 5 розряду в ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» з 10 серпня 2011 року по 25 жовтня 2012 року і був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.14).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не провів з ОСОБА_2 повного розрахунку при звільненні та 25 жовтня 2012 року не вручив йому трудову книжку, як це передбачено статтею 47 КЗпП України.
22 жовтня 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою (а.с.16), в якій повідомив директору ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» ОСОБА_4, що в зв»язку з порушенням законодавства про працю, законодавства про оплату праці, умов трудового та колективного договору, які полягали у несвоєчасній виплаті заробітної плати (затримці), а також виплати заробітної плати рідше ніж два рази на місяць, про розірвання трудового договору з 25 жовтня 2012 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України. В день звільнення 25 жовтня 2012 року просив видати йому на руки належним чином оформлену трудову книжку, виплатити всі належні від підприємства суми на руки або перерахувати їх на відомий роботодавцю картковий рахунок (зарплатну картку).
Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
14 листопада 2012 року позивач отримав від відповідача листа з трудовою книжкою та 4 860 грн. витрат на відрядження за липень 2012 року, 4 680 грн. витрат за відрядження за серпень 2012 року, 5040 грн. витрат на відрядження за вересень 2012 року.
З питань додержання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю ОСОБА_2 звернувся до Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області.
Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області було проведено перевірку додержання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та винесено Акт перевірки додержання суб»єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов»язкового державного соціального страхування №20-01-218/0023 (а.с.53-63) та винесено Припис №20-01-218/0023-0017 (а.с.64-66).
В даному Акті перевірки додержання суб»єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов»язкового державного соціального страхування №20-01-218/0023 встановлено порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» вимог чинного законодавства про працю відносно ОСОБА_2 (а.с.61), а саме: записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу проводяться не у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства без посилання на відповідну статтю, пункт закону, так в трудовій книжці ОСОБА_2 здійснено запис про звільнення за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України, але не зазначено відповідно до якої частини статті 38 КЗпП звільнено ОСОБА_2 Із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, ОСОБА_2 не ознайомлений під розписку в особовій картці. В зв»язку із порушенням адміністрацією ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» вимог КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», в частині не дотримання строків виплати заробітної плати ОСОБА_2 у своїй заяві від 22.10.2012 року просив звільнити його з займаної посади відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП. Наказом №91-К від 25.10.2012 року ОСОБА_2 звільнено з займаної посади за власним бажанням з 25.10.2012 року на підставі заяви ОСОБА_2 від 22.10.2012 року (у строк який просить заявник, однак без посилання на частину 3 статті 38 КЗпП). Виплата заробітної плати проводиться менше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (розрахункові листки ОСОБА_2 (за період з серпня 2011 року по жовтень 2012 року). ОСОБА_2 14.11.2012 року виплачені відрядні за серпень-вересень 2012 року. Трудова книжка ОСОБА_2 була надіслана адміністрацією підприємства 13.11.2012 року, наказ про звільнення та довідка про заробітну плату підприємством надіслано поштою 10.01.2013 року. ОСОБА_2 при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 КЗпП) не нараховано та не виплачено вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Частиною 3 статті 38 КЗпП України визначено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору. Статтею 44 КЗпП України визначено, що внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Частиною 3 статті 235 КЗпП України встановлено, що у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов»язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, оскільки в діях ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» вбачається порушення вимог КЗпП України. Тому запис у трудовій книжці ОСОБА_2 за №25 від 25.10.2012 року «Звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України» необхідно визнати недійсним.
Формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» «звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України», яке внесене відповідачем у трудову книжку позивача 25.10.2012 року за №25, необхідно визнати неправильним, змінивши його на таке: «Звільнений за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору з 13 листопада 2012 року». Зобов»язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний №767» видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» з 13 листопада 2012 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору. Зобов»язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» внести зміни у трудову книжку ОСОБА_2 шляхом внесення запису про те, що запис №25 від 25.10.2012 року є недійсним, а також про те, що ОСОБА_2 «звільнений за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Електромонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору з 13 листопада 2012 року».
Суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на користь ОСОБА_2 13 957 грн. 80 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за весь час затримки з дня звільнення 13.11.2012 року по день розгляду справи 18.03.2013 року без утримання податку та інших обов»язкових платежів. З розрахунку з 13.11.2012 року по 30.11.2012 року 14 робочих днів. В грудні 2012 року 21 робочий день та згідно ОСОБА_5 соціальної політики від 23.08.2011 року №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік»: в січні 2013 року - 21 день; в лютому 2013 року - 20 днів; з 01 по 18 березня 2013 року - 10 днів. 162 грн. 30 коп. - середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 за вересень, жовтень 2012 року. 86 - число робочих днів у розрахунковому періоді. 162 грн. 30 коп. х 86 = 13 957 грн. 80 коп. - розмір середнього заробітку ОСОБА_2 за весь час затримки по 18.03.2013 року.
Також суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на користь ОСОБА_2 10 468 грн. 35 коп. вихідної допомоги при припиненні з 13.11.2012 року трудового договору за частиною 3 статті 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного та трудового договору без утримання податку та інших обов»язкових платежів. Розрахунок середньої місячної заробітної плати для обчислення вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України: 3 248 грн. нарахована заробітна плата позивача за вересень 2012 року. 3 183 грн. 60 коп. фактично нарахована заробітна плата позивача за жовтень 2012 року. 809 грн. 60 коп. - сума середнього заробітку позивача за 5 днів вимушеного прогулу в період з 24.10.2012 року по 31.10.2012 року, яку ТОВ «Енергомонтажний поїзд №767» повинно було нарахувати ОСОБА_2 3 248 грн. + 809 грн. 60 коп. = 4 057 грн. 60 коп. - сума заробітної плати, яка повинна була бути нарахована позивачу за вересень і жовтень 2012 року. Відповідно розмір середньої місячної заробітної плати позивача за 2012 рік згідно абзацу 2 пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100» становить 162 грн. 30 коп. х 21,5 днів = 4 489 грн. 45 коп. Отже, розмір вихідної допомоги згідно статті 44 КЗпП України становить 3 489 грн. 45 коп. х 3 = 10 468 грн. 35 коп.
В зв»язку з тим, що судом стягнуто з відповідача на користь позивача 13 957 грн. 80 коп. - розмір середнього заробітку за весь час затримки по 18.03.2013 року та розмір вихідної допомоги в сумі 10 468 грн. 35 коп., суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки при звільненні в сумі 2 108 грн. необхідно відмовити за безпідставністю.
З урахуванням вимог ст.ст.79, 84, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на користь ОСОБА_2, понесені ним судові витрати в сумі 5 000 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.38, ст.ст.44, ч.1 ст.47, ст.116, 235 КЗпП України, ст.ст.4-14, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на користь ОСОБА_2 13 957 грн. 80 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за весь час затримки з дня звільнення 13.11.2012 року по день розгляду справи 18.03.2013 року без утримання податку та інших обов»язкових платежів.
Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на користь ОСОБА_2 10 468 грн. 35 коп. вихідної допомоги при припиненні з 13.11.2012 року трудового договору за частиною 3 статті 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного та трудового договору без утримання податку та інших обов»язкових платежів.
Формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» «звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України», яке внесене відповідачем у трудову книжку позивача 25.10.2012 року за №25, визнати неправильним, змінивши його на таке: «Звільнений за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору з 13 листопада 2012 року».
Запис у трудовій книжці ОСОБА_2 за №25 від 25.10.2012 року «Звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України» визнати недійсним.
Зобов»язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний №767» видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» з 13 листопада 2012 року за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору.
Зобов»язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» внести зміни у трудову книжку ОСОБА_2 шляхом внесення запису про те, що запис №25 від 25.10.2012 року є недійсним, а також про те, що ОСОБА_2 «звільнений за частиною 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням по причині порушення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Електромонтажний поїзд №767» законодавства про працю та трудового договору з 13 листопада 2012 року».
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки при звільненні відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажний поїзд №767» на користь ОСОБА_2, понесені ним судові витрати в сумі 5 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Т.В.Турченко