Головуючий суду 1 інстанції - Бабічева Л.П.
Доповідач - Галан Н.М.
Справа № 2/407/210/13
Провадження № 22ц/782/1237/13
18 квітня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Галан Н.М.
суддів: Лісіциної А.І., Назарової М.В.,
при секретарі: Сидоровій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 21 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про встановлення факту втрати джерела засобів до існування та проживання однією сім'єю
09.01.2013р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила встановили юридичний факт, а саме, що вона на день смерті чоловіка - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, була членом його сім'ї, допомога годувальника була постійним джерелом засобів до існування, яке вона втратила після його смерті, посилаючись на те, що вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з померлим, мешкала з ним постійно, не працювала та була на його утриманні.
Рішенням суду, яке оскаржується, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги , судова колегія приходить до наступного.
Статтею 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 25.08.1970р., який було розірвано.
16.05.2003р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
На день смерті ОСОБА_3 позивачка не була непрацездатною та не досягла пенсійного віку.
Крім того, на день смерті ОСОБА_3, позивачка була зареєстрованому у м.Антрацит Луганської області, де має власне житло.
Як вбачається з документів, наданих позивачкою, ОСОБА_3 з 1997р. та по день смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, апелянт посилається на ст..36 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що на її думку надає їй право на отримання пенсії по втраті годувальника, бо нею було втрачено джерело засобів до існування.
Однак, судова колегія не може погодитись з доводами апелянта в цій частині з наступних підстав.
Ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003р, що діяло на час смерті ОСОБА_3) визначає умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та визначає коло осіб, які мають право на призначення даної пенсії. Такими особами є непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які знаходились на його утриманні; а також батьки та дружина (чоловік) померлого, які не були на його утриманні, але вони втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними особами, в сенсі даної статті, є чолові (дружина), мати, батько, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, який передбачено ст..26 цього ж Закону, а також чоловік (дружина), а в разі їх відсутності один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років.
Апелянт не відноситься ні до однієї з названих осіб.
Крім того, звертаючись до суду, апелянт не ставила питання про встановлення факту її знаходження на утриманні померлого, а просила встановити факт, що на день смерті чоловіка вона була членом його сім'ї та допомога годувальника була постійним джерелом до існування, яке вона втратила після його смерті.
Відповідно ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч вимогам ст..60 ЦПК України позивач не надала суду доказів, які б підтверджували б її позовні вимоги.
Посилання апелянта на той факт, що на день смерті чоловіка вона не працювала є не безспірною підставою для встановлення факту втрати джерела засобів до існування після смерті чоловіка.
Доводи апеляційної скарги є підставою звернення позивачки до суду з даним позовом.
Судом першої інстанції в повному обсязі було розглянуто доводи позовної заяви та наданим доказам було надано належну оцінку.
Рішення суду першої інстанції в повному обсязі відповідає вимогам ст.213-215 ЦПК України.
Інших підстав, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом суду не надано, а тому судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливее рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст..ст.209, 303, 304 307, 308 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 21 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: