Справа № 433/315/13-к
Іменем України
22 квітня 2013 р., Троїцький районний суд Луганської області у складі: головуючого судді - Ляшенка М.А., при секретарі - Івановій Н.В., за участю прокурора - Дерябіна С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Троїцьке, Луганської області, кримінальне провадження № 42013030590000002 від 22 січня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воєводське, Троїцького району, Луганської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, -
Обвинуваченого ОСОБА_1, згідно із рішенням Воєводської сільської виборчої комісії № 13 від 02.11.2010 р., «Про встановлення результатів виборів депутатів сільської Ради та Воєводського сільського голови», обрано на посаду Воєводського сільського голови, яка відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є головною посадовою особою Воєводської сільської Ради, яка в органах місцевого самоврядування на постійній основі займає посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посада сільського голови належить до 4 категорії, тобто обвинувачений ОСОБА_1, забезпечував здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на території Воєводської сільської Ради Троїцького району Луганської області, додержання законів України та Конституції, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.
У листопаді 2011 р., у обвинуваченого ОСОБА_1, виник злочинний намір на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме: земельними ділянками померлого ОСОБА_2, який мешкав у селі Полтавське, розташованому на адміністративній території Воєводської сільської ради, та не мав рідних на території Троїцького району Луганської області.
Обвинувачений ОСОБА_1, з метою реалізації свого протиправного наміру, спрямованого на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, діючи навмисно, в інтересах третіх осіб - свого сина ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, щодо видачі довідок про спільне проживання мешканців Воєводської сільської ради, 11 листопада 2011 р., знаходячись в приміщенні Воєводської сільської Ради, розташованої за адресою: Луганська область, Троїцький район, с. Воєводське, вул. Т.Г. Шевченка, 3-а, склав та підписав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме - довідки за № 957 від 07 листопада 2011 р., та № 820 від 03 листопада 2011 р., в яких зазначив завідомо неправдиві відомості, згідно яким, в період з 24 вересня 2002 р., по 24 вересня 2007 р., його син ОСОБА_3, мешкав з ОСОБА_2, та здійснив поховання останнього після його смерті.
Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1, з метою надання законності зазначеним діям, 21 листопада 2011 р., діючи навмисно, звернувся від імені сина - ОСОБА_3, до Троїцького районного суду Луганської області, із позовною заявою про визнання за останнім права власності на земельні ділянки площею 6,75 га та 2,12 га, які належали на праві власності померлому 23 вересня 2007 р., ОСОБА_2, мешканцю с. Полтавське, Троїцького району Луганської області. У позовній заяві, яку обвинувачений ОСОБА_1, підписав від імені свого сина, зазначив завідомо неправдиві відомості, згідно яким, у період з 24 вересня 2002 р., по 24 вересня 2007 р., його син -ОСОБА_3, мешкав з ОСОБА_2, однією сім'єю та здійснив поховання останнього після його смерті, в підтвердження яких надав зазначені завідомо неправдиві, складені особисто довідки. Також, зловживаючи своїм службовим становищем, щодо доступу до документів, які знаходилися на зберіганні у Воєводській сільській Раді, виготовив копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2, та копію державних актів на право власності на земельну ділянку № 070890, 070889, на ім'я ОСОБА_2
На підставі зазначених завідомо неправдивих документів, а також поданої та підписаної обвинуваченим ОСОБА_1, від імені сина ОСОБА_3, заяви від 28.11.2011 р., про підтримання у повному обсязі своїх позовних вимог та неможливості участі у судовому засіданні, 16 січня 2012 р., Троїцьким районним судом Луганської області, прийнято рішення про визнання за ОСОБА_3, права власності на земельні ділянки, площею 6,75 га та 2,12 га, які належали померлому ОСОБА_2
З рішенням Троїцького районного суду від 16 січня 2012 р., про визнання права власності за ОСОБА_3, на земельні ділянки площею 6,75 га та 2,12 га, які належали померлому ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1, звернувся до відділу Держземкомагенства у Троїцькому районі Луганської області із заявою про виготовлення та видачу Державних актів на право власності на зазначені вище земельні ділянки на ім'я його сина - ОСОБА_3
20 квітня 2012 р., виготовлені державні акти на право власності на земельні ділянки, які належали померлому ОСОБА_2, серії ЯИ № 169457 та серії ЯК № 085000, були отримані сином обвинуваченого ОСОБА_1, - ОСОБА_3
Згідно інформації відділу Держкомзему у Троїцькому районі Луганської області № 06-01-0032 від 21.01.2012 р., станом на 20 квітня 2012 р., грошова оцінка земельної ділянки площею 6, 75 га, кадастровий номер 44:245:81500:14:001:0041, з урахуванням коефіцієнта індексації, складає 133551,47 гривень. Грошова оцінка земельної ділянки площею 2,12 га, кадастровий номер 44:245:81500:15:002:0023, з урахуванням коефіцієнта індексації складає 32145,14 гривень.
Внаслідок незаконних дій обвинуваченого ОСОБА_1, спадкоємцям ОСОБА_2, спричинено шкоду у сумі 165696,61 грн., яка в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який на момент вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням положень абзацу 7 ч. 1 перехідних положень Податкового кодексу України, ст. 12 Закону України «Про державний бюджет України», становить 536,5 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, що відобразилися в заволодінні чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, обвинувачений ОСОБА_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.
Своїми навмисними діями, що відобразилися у службовому підробленні, тобто складанні, видачею службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинили тяжкі наслідки, обвинувачений ОСОБА_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, винуватим себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України визнав, щиро розкаявся, пояснив суду, що державні акти про право власності на земельні ділянки, покійний ОСОБА_2, передав йому на зберігання, у зв'язку із тим, що в нього в родині були негаразди і він вважав його єдиною близькою людиною. Після того як співмешканка ОСОБА_2, вбила останнього, він займався організацією поховання ОСОБА_2, давав кошти на помини. Далі, ним було отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 На протязі шести років, він неодноразово звертався до дільничного інспектора, з проханням знайти сина ОСОБА_2, так як після його смерті залишилося майно. Через певний проміжок часу, закінчилася дія договору оренди земельних ділянок укладених між ОСОБА_2, та фермерським господарством яке обробляло землю, так як родичі не зверталися за переоформленням спадщини, з метою, щоб спадщина не була визнана відумерлою, він вирішив переоформити землю на свого сина - ОСОБА_3 Перебуваючи в приміщенні Воєводської сільської Ради, він виготовив зазначені довідки, поставив свій підпис, підробив підпис секретаря сільської Ради, поставив печать. Далі, він довідався як можна переоформити земельні ділянки та зібрав всі необхідні документи, підробив у позовній заяві про визнання права власності підпис свого сина і звернувся до суду. Підпис свого сина в заяві про розгляд справи без участі позивача, поставив також він. Зазначає, що він розуміє, що своїми вчинками порушив закон і так чинити не можна, але злого наміру він не мав, і в будь-якому б разі повернув землю спадкоємцям. Просив суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_4, до суду не з'явився, надав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу у його відсутність.
Потерпіла ОСОБА_5, до суду не з'явилася, надала заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу у її відсутність.
Потерпіла ОСОБА_6, до судового засідання не з'явилася.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого.
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Як особа, обвинувачений ОСОБА_1, характеризується позитивно, одружений, має двох дорослих дітей, серед мешканців села Воєводське, користується повагою. З серпня 1999 р., по 26 березня 2013 р., працював на посаді сільського голови. До адміністративної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, думку прокурора, з урахуванням наведених обставин та особи обвинуваченого, суд вважає, за вчинення вказаного кримінального правопорушення - обвинуваченому ОСОБА_1, можливо призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій органів влади та місцевого самоврядування, по правилам ст. 70 КК України, із застосуванням до основної міри покарання вимоги ст. ст. 75, 76 КК України, з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, без відбуття покарання в місцях позбавлення волі.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, думку прокурора, з урахуванням наведених обставин та особи обвинуваченого, суд вважає, за вчинення вказаного кримінального правопорушення - обвинуваченому ОСОБА_1, можливо призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій органів влади та місцевого самоврядування та зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, по правилам ст. 70 КК України, із застосуванням до основної міри покарання вимог ст. ст. 75, 76 КК України, з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, без відбуття покарання в місцях позбавлення волі.
Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов потерпілими не заявлявся, а завдана матеріальна шкода, яка була встановлена у судовому засіданні - не підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1, так як його протиправні дії були зупинені і в теперішній час завдана шкода фактично відшкодована.
Накладений на майно арешт - підлягає зняттю.
Судові витрати по справі - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій органів влади та місцевого самоврядування терміном на 2 (два) роки.
Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій органів влади та місцевого самоврядування терміном на 2 (два) роки та зі штрафом у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, беручи до уваги те, що згідно ч. 4 ст. 72 КК України, додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно, остаточно призначити ОСОБА_1, покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням функцій органів влади та місцевого самоврядування терміном на 2 (два) роки та зі штрафом у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбуття основної міри покарання з іспитовим терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1, наступні обов'язки:
- періодично з'являтися на реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Обраний відносно ОСОБА_1, запобіжний захід, залишити чинним - особисте зобов'язання.
Арешт із земельної ділянки площею 6,75 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 085000 від 21.03.2012 р., та земельної ділянки площею 2,12 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 169457 від 21.03.2012 р., які належать на праві власності ОСОБА_3 - зняти.
Речові докази:
- цивільну справу № 2-673/11 повернути до Троїцького районного суду Луганської області;
- всі примірники державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 169457 та серії ЯК № 085000 на ім'я ОСОБА_3 - знищити;
- технічну документацію із землеустрою та державні акти на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2, повернути до відділу Держкомзему України в Троїцькому районі.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області, через Троїцький районний суд Луганської області.
Суддя - М.А. Ляшенко