Київський районний суд м. Полтави
Справа № 1609/10971/12
15.04.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.
при секретарі - Лавріненко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку,-
ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовоною заявою до КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку. В позовній заяві посилалася на те, що з 27.07.2009 року по 30.11.2010 року працювала на посаді головного бухгалтера КП «Полтавський районний центр земельного кадастру». Наказом від 30.11.2010 року №30-К була звільнена з посади за угодою сторін. При звільненні їй не в повному обсязі була виплачена заробітна плата, заборгованість якої станом на 17.01.2012 року становить 2 819 грн. 26 коп.
Просила суд стягнути з КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» на її користь заборгованість по заробітнй платі та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 40 496, 75 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Вказали, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 відсутня, остання має заборгованість перед підприємством. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши позивача та його представника, відповідача, прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до наступого висновку.
Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Частиною 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Зі змісту ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала в КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» на посаді головного бухгалтера з 27.07.2009 року по 30.11.2010 року.
Наказом №30 «К» від 30.11.2010 року ОСОБА_1 була звільнена з посади за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України.
Як вбачається з повідомлення Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області від 23.01.2013 року, актом перевірки від 17.01.2012 року державним інспектором праці було зафіксовано суму заборгованості заробітної плати ОСОБА_1 станом на 01.01.2011 року 4003 грн. 69 коп., згідно звіту аудиторської перевірки від 16.06.2011 року про результати проведення відновлення бухгалтерського обліку за період з 01.10.10 року по 31.12.2010 року.
На протязі 2011 року було частково погашено заборгованість із виплати заробітної плати на суму 1 184 грн. 43 коп.: 22.09.2011 року - 100 грн.(видатковий касовий ордер №43 від 22.09.2011 року), 19.10.11р. - 100 грн. (платіжна відомість №1 від 19.10.2011 року), 21.11.11 року - 350 грн. (платіжна відомість №1 від 21.11.11р.), 23.12.2011 року - 100 грн. (платіжна відомість №2 від 23.12.11р.) Також згідно заяви ОСОБА_1 від 22.07.11 року із заборгованої заробітної плати було утримано 534 грн. 34 коп. за виготовлення документів КП «Полтавський районний центр земельного кадастру». Станом на 17.01.2012 року заборгованість по заробітній платі становить 2 819 грн. 26 коп. За результатами перевірки від 17.01.2012 року керівнику видано припис, яким зобов»язано виплатити заборговану ОСОБА_1 заробітну плату.
З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 23.01.2012 року №02-456 вбачається, що спеціалістами управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації разом з представником Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області проведено спільну перевірку у КП «Полтавський районний центр земельного кадастру». Станом на 17.01.2012 року заборгованість по заробітній платі становить 2 819 грн. 26 коп.
Відповідно акту перевірки Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області №16-01-76/17 від 24.01.2012 року, встановлено, що на протязі 2011 року було частково погашено заборгованість із виплати заробітної плати на суму 1 184 грн. 43 коп.: 22.09.2011 року - 100 грн.(видатковий касовий ордер №43 від 22.09.2011 року), 19.10.11р. - 100 грн. (платіжна відомість №1 від 19.10.2011 року), 21.11.11 року - 350 грн. (платіжна відомість №1 від 21.11.11р.), 23.12.2011 року - 100 грн. (платіжна відомість №2 від 23.12.11р.) Також згідно заяви ОСОБА_1 від 22.07.11 року із заборгованої заробітної плати було утримано 534 грн. 34 коп. за виготовлення документів КП «Полтавський районний центр земельного кадастру». Станом на 17.01.2012 року заборгованість по заробітній платі становить 2 819 грн. 26 коп.
За результатами перевірки складено припис №16-01-76/17-13 від 24.01.12р.
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося представнками відповідача в судовому засіданні, що припис Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області керівником не виконано.
Суд, приймаючи до уваги вищевикладені обставини, приходить до висновку, що відповідачем в день звільнення розрахунок з позивачем проведено не було, а отже, вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме підлягає стягненню сума заборгованості 2 819 грн. 26 коп.
Як на підставу заперечень проти позовних вимог представники відповідача посилаються, на наявність рішення Апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2013 року, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» шкоду в розмірі 2 433 грн. 56 коп та витрати по оплаті судового збору в сумі 43 грн., а всього 2 476 грн. 56 коп. Тому вважають, що заборгованість перед підприємством є у ОСОБА_1, у КП Полтавський районний центр земельного кадастру» перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі відсутня.
Дані твердження відповідача є помилковими.
Відповідно припису п.1 ч.2 ст.127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Статтею 136 КЗпП України передбачено порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що взаємозалік стягнутої за рішенням суми шкоди та суми заборгованості по заробітній платі є не можливим. Питання про стягнення із позивачки коштів /шкоди/ було предметом позову в рамках іншої цивільної справи.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року (далі -Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно довідки про середню заробітну плату, виданої КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 2 433 грн.
Тому періодом затримки розрахунку при звільненні є період з 1 грудня 2010 року (день, наступний після пред'явлення вимоги) по день повного розрахунку, тобто, по 15 квітня 2013 року (день ухвалення рішення в справі), тобто, 28 місяців 15 днів.
Середньоденний заробіток складає:
2 433 грн./22дн. =110,60 грн.
Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за період затримки розрахунку при звільненні становить:
2 433 грн. х 28 місяців + 110, 60 грн.х15днів = 68 124 грн. + 1659 грн.=69 783 грн.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе , що в цьому немає його вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах , істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Враховуючи вищезазначені роз'яснення п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України та конкретні обставини справи, співмірність частки, яку відповідач не доплатив при здійсненні повного розрахунку при звільнені, порівняно з середнім заробітком позивача, суд вважає за необхідне зменшити розмір середнього заробітку за час затримки при звільненні до 40 496, 75 грн.
Суд, приймаючи до уваги вищевикладені обставини приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Керуючись ст. ст. 88, 209, 213- 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку задовольнити .
Стягнути з КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 2 819 грн. 26 коп., 40 496, 75 коп. середнього заробітку, а всього 43 316 грн.01 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» на користь держави судовий збір в розмірі 433 грн. 16 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення рішення.
Головуючий Т.В.Шаповал