Головуючий суду 1 інстанції - Бескровний Я.В.
Доповідач - Єрмаков Ю.В.
Справа № 1215/1354/2012
Провадження № 22ц/782/641/13
17 квітня 2013 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Єрмакова Ю.В.,
суддів -Малієнко Н.В., Матвєйшиної О.Б.
при секретарі- Веселові С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - Лутугинська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,-
В вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду до відповідача про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини та просила надати додатковий строк в один місяць з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, після смерті якої залишилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1, спадщину прийняв відповідач - її брат, а вона не змогла написати заяву про прийняття спадщини через свою необізнаність та через те, що у селищі не має нотаріуса. Вважає ці підстави поважними для надання додаткового строку для прийняття спадщини .
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з приводу неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, за відсутності всебічного та об'єктивного розгляду справи, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного:
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції
Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Такі вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк для прийняття спадщини позивачкою пропущений без поважних причин, нею не надано належних доказів на підтвердження причин, які б були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення її до нотаріальної контори в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, які судом першої інстанції застосовані правильно.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є дочкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги є її діти: ОСОБА_2 - позивач по справі та ОСОБА_4 - відповідач по справі. Спадщину у встановленому законом порядку прийняв ОСОБА_4, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.04.2009 року на будинок АДРЕСА_1.
Таким чином, позивач та відповідач мали право на спадкування відповідно до вимог ч.1 ст.1261 ЦК України, як діти спадкодавця.
Упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_1) позивачка заяви до нотаріуса не подавала, тобто строк, встановлений законом пропустила.
Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1269,ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщин. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визнаначення додаткового строку на подання такої заяви.
Таким чином, при вирішенні питання судом щодо поновлення строку на подання заяви про прийняття спадщини, необхідно виходити з поважності причини, яка перешкоджала спадкоємцю звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка лише через чотири роки з дня відкриття спадщини звернулась до суду з указаним позовом, зазначивши поважністю причини пропуску для прийняття спадщини її необізнаність, матеріальні можливості та відсутність нотаріуса у селищі, де вона мешкає.
Проте поважними причинами пропуску строку визнається, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, у тому числі закордонні, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Отже, юридична необізнаність позивачки та відсутність матеріальних можливостей, на думку колегії суддів, не є поважною причиною для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивачка на момент відкриття спадщин перебувала у с.Біле Лутугинського району Луганської області, а не за його межами, повнолітня, отримує пенсію, підстав вважати, що остання була недієздатна, хворіла, знаходилась у лікарні, з матеріалів справи не вбачається, знала про смерть матері, була присутня під час її поховання.
Таким чином, підстав вважати, що позивачка була позбавлена можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з матеріалів справи не вбачається.
Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 не надала, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта у апеляційній скарзі не знайшли свого належного підтвердження та не спростовують висновків суду. При встановленні фактів, на яких ґрунтується рішення, суд не припустив таких порушень норм матеріального чи процесуального права, що давали б підстави для скасування рішення суду.
Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєви ми і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправи льного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду за лишенню без змін .
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315,316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - Лутугинська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно , може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий :
Судді: