Справа № 424\2049\13-ц
Ім”ям України
16 квітня 2013 року Ровеньківський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Кулигіна Є.В.
при секретарі Саюк Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у залі суду м.Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про визнання довіреності удаваним правочином купівлі-продажу, визнання права власності та усунення перешкод в користуванні автомобілем»,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому посилається на те, що 26 серпня 2011 року відповідач надала йому довіреність на право володіння, користування та розпорядження на власний розсуд належним їй на праві власності автомобілем марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер 96-488 АМ, що підтверджується відповідною довіреністю, доданою до позовної заяви.
Даною нотаріально посвідченою односторонньою угодою був ними прихований інший правочин, який вони насправді вчинили - договір купівлі-продажу вищезазначеного автомобілю. За цією угодою він передав відповідачу 32000 грн. за куплений у неї автомобіль, а вона передала йому вказаний автомобіль та генеральну довіреність з правом відчуження вказаного автомобілю.
На підставі рішення Ровеньківського міського суду Луганської області про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 ВДВС м.Ровеньки виніс постанову № ВХ 798 від 29.08.2012 року про накладання арешту на автомобіль і оголошення його в розшук.
25.11.2012 року автомобіль був тимчасово затриманий і зараз перебуває на штраф майданчику в м.Луганську.
На підставі ст.ст. 235, 655 ЦК України фактично вони вчинили дії з виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля: ОСОБА_2, як власник автомобіля передала йому належний їй на праві власності автомобіль за певну грошову суму, а він прийняв його та передав ОСОБА_2 за вказаний автомобіль 32000 грн. Тобто вчинені ними дії призводять до правових наслідків, які настають за договором купівлі-продажу.
Приймаючи до уваги чинне законодавство, зокрема ст.ст. 235,328, 334, 391 ЦК України, ст.. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», а також п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», він вважає, що правомірно набув право власності на вказаний автомобіль 26 серпня 2011 року, а постанова ВДВС м.Ровеньки № ВХ 798 від 29.08.2012 року про накладення арешту на автомобіль і оголошення його в розшук є незаконною, порушує його як власника автомобіля право на вільне користування , володіння та розпорядження належним йому майном, оскільки на момент накладання арешту на автомобіль він фактично належав йому, а не відповідачу.
Просить суд: визнати довіреність, видану йому ОСОБА_2 26 серпня 2011 року, посвідчену приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, зареєстровану в реєстрі за № 1828 на керування та продаж автомобіля марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер 96-488 АМ., який належить ОСОБА_2, удаваним правочином, що приховує договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер 96-488 АМ; визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер 96-488 АМ, укладений 26 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер 96-488 АМ, номер кузову ХТА21110020113458; усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження автомобілем ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер 96-488 АМ, номер кузову ХТА21110020113458, шляхом звільнення цього автомобілю з-під арешту.
Згідно уточненої та доповненої позовної заяви «Про визнання довіреності удаваним правочином купівлі-продажу, визнання права власності та усунення перешкод в користуванні автомобілем», вбачається, що 26 серпня 2011 року відповідач надала йому довіреність на право володіння, користування та розпорядження на власний розсуд належним їй на праві власності автомобілем марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер 96-488 АМ, що підтверджується відповідною довіреністю, доданою до позовної заяви.
Даною нотаріально посвідченою односторонньою угодою був ними прихований інший правочин, який вони насправді вчинили - договір купівлі-продажу вищезазначеного автомобілю. За цією угодою він передав відповідачу 32000 грн. за куплений у неї автомобіль, а вона передала йому вказаний автомобіль та генеральну довіреність з правом відчуження вказаного автомобілю.
На підставі рішення Ровеньківського міського суду Луганської області про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 ВДВС м.Ровеньки виніс постанову № ВХ 798 від 29.08.2012 року про накладання арешту на автомобіль і оголошення його в розшук.
25.11.2012 року автомобіль був тимчасово затриманий і зараз перебуває на штраф майданчику в м.Луганську.
На підставі ст.ст. 235, 655 ЦК України фактично вони вчинили дії з виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля: ОСОБА_2, як власник автомобіля передала йому належний їй на праві власності автомобіль за певну грошову суму, а він прийняв його та передав ОСОБА_2 за вказаний автомобіль 32000 грн. Тобто вчинені ними дії призводять до правових наслідків, які настають за договором купівлі-продажу.
Приймаючи до уваги чинне законодавство, зокрема ст.ст. 235,328, 334, 391 ЦК України, ст.. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», а також п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», він вважає, що правомірно набув право власності на вказаний автомобіль 26 серпня 2011 року, а постанова ВДВС м.Ровеньки № ВХ 798 від 29.08.2012 року про накладення арешту на автомобіль і оголошення його в розшук є незаконною, порушує його як власника автомобіля право на вільне користування , володіння та розпорядження належним йому майном, оскільки на момент накладання арешту на автомобіль він фактично належав йому, а не відповідачу.
Просить суд: визнати довіреність, видану йому ОСОБА_2 26 серпня 2011 року, посвідчену приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, зареєстровану в реєстрі за № 1828 на керування та продаж автомобіля марки ВАЗ 21110, державний номер НОМЕР_1., який належить ОСОБА_2, удаваним правочином, що приховує договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1; визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21110, державний номер НОМЕР_1, укладений 26 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1, номер кузову ХТА21110020113458; усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження автомобілем ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1, номер кузову ХТА21110020113458, шляхом звільнення цього автомобілю з-під арешту.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, про що повідомив письмово.
Відповідач позов визнала, про що повідомила письмово.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довіреності від 26.08.2011 року, ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 право володіння, користування та розпорядження на власний розсуд належним їй на праві власності автомобілем марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (ар.с.5).
Дослідженням обставин справи судом вбачається, що вищезазначеною нотаріально посвідченою односторонньою угодою був ними прихований інший правочин, який вони насправді вчинили - договір купівлі-продажу вищезазначеного автомобілю. За цією угодою він передав відповідачу 32000 грн. за куплений у неї автомобіль, а вона передала йому вказаний автомобіль та генеральну довіреність з правом відчуження вказаного автомобілю.
Згідно ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передавання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином (ст. 235 ЦК України) сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов*язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що на підставі рішення Ровеньківського міського суду Луганської області про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 ВДВС м.Ровеньки виніс постанову № ВХ 798 від 29.08.2012 року про накладання арешту на автомобіль і оголошення його в розшук. 25.11.2012 року автомобіль був тимчасово затриманий і зараз перебуває на штраф майданчику в м.Луганську.
Згідно ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Вивчив та дослідив матеріали справи, приймаючи до уваги те, що позивач правомірно набув право власності на вищезазначений автомобіль, а накладений на нього арешт порушує його права власника, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 235, 334, 328, 391 ЦК України, п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати довіреність, видану Бур*ян ОСОБА_4 ОСОБА_5 26 серпня 2011 року, посвідчену приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, зареєстровану в реєстрі за № 1828 на керування та продаж автомобіля марки ВАЗ 21110, державний номер НОМЕР_1., який належить ОСОБА_2, удаваним правочином, що приховує договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21110, державний номер НОМЕР_1, укладений 26 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1, номер кузову ХТА21110020113458.
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження автомобілем ВАЗ 21110, 2002 року випуску, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1, номер кузову ХТА21110020113458, шляхом звільнення цього автомобілю з-під арешту.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення надруковане у нарадчої кімнаті.
Суддя Є.В.Кулигін