№ 437/345/13к
Іменем України
16 квітня 2013 р. м. Луганськ
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Луганська Золотарьов О.Ю., при секретарі Красновській М.В., за участю прокурора Сорокіна В.О., заявника ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Луганської області -
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду зі скаргою, в якій просили суд визнати неправомірними дії та бездіяльність першого заступника прокурора Луганської області Реви А.О, який виконує обов'язки прокурора Луганської області заступників прокурора Луганської області, відповідальних за належне прийняття та реєстрацію повідомлень про злочини в установленому законом порядку 20.11.2012 року, 08.01.2013 року, 09.01.2013 року, 10.01.2013 року та чергового прокурора відділу прокуратури Краснюкова А.О.
Зобов'язати прокурора Луганської області негайно прийняти в передбаченому законом порядку усі повідомлення про злочини, заявлені 20.11.2012 року, 29.11.2012 року, 08.01.2013 року, 10.01.2013 року та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про злочини за усіма епізодами злочинів, що повідомлені в вищезазначених заявах з повідомленнями про злочини, спрямувати повідомлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про злочини, що підслідні генеральній прокуратурі України, внести усі відомості про ці злочини до ЄРДР та спрямувати їх за підслідністю у порядку, передбаченому ст. 216 КПК України до Генеральної прокуратури України, постановити окрему ухвалу, якою визначити наявність правопорушень з боку працівників прокуратури та спрямувати цю окрему ухвалу генеральному прокурору України з метою притягнення винних посадових осіб прокуратури Луганської області до кримінальної відповідальності за ознаками складу злочину ч. 3 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем працівником правоохоронного органу).
Скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зверталися 20.11.2012 року, 29.11.2012 року, 08.01.2013 року, 10.01.2013 року до прокуратури Луганської області з повідомленнями про злочини, проте прокуратурою Луганської області вказані повідомлення не вносилися до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносилися із запізненням та спотворенням викладених заявниками фактів, з невірною кваліфікацією злочинів, що є порушенням вимог КПК України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, надавши пояснення, аналогічні викладеним письмово.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду заяву, в якій підтримали доводи скарги, просили задовольнити її та розглядати скаргу у їхню відсутність.
Прокурор Сорокін В.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, надав пояснення, що відомості по зверненнях внесені до ЄРДР та по ним проводиться перевірка. При цьому, деякі заяви направлялися прокуратурою Луганської області за підслідністю, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Заслухавши ОСОБА_1, прокурора Сорокіна В.О., слідчого Єрмакова В.Ю., вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що заява від 20.11.2012 року, яка була адресована прокурору Луганської області, щодо підроблення невстановленими особами офіційних документів, прокуратурою Луганської області 20.11.2012 з метою проведення перевірки та прийняття рішення з відповідними додатками в порядку ст. 214 КІІК України спрямовано до прокуратури м. Луганська, яку в подальшому передано до Ленінського РВ МУ ГУМВС України в Луганській області. 24.11.2012 слідчим СВ Ленінського РВ МУ ГУМВС України в області до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12012030050000130 внесені відомості за заявою ОСОБА_1 про скоєння кримінального правопорушення, щодо підроблення невстановленими особами офіційних документів, за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України.
Відомості, повідомлені заявниками 29.11.2012 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2012 року за № 42012030000000006.
08.01.2013 року до прокуратури Луганської області надійшла заява ОСОБА_1 щодо неправомірних дій співробітників Ленінського РВ ЛГУ ГУМВС України.
11.01.2013 року слідчим з ОВС слідчого відділу прокуратури Луганської області Єрмаковим В.Ю. відомості, викладені у заяві, згідно вимог ст. 214 КПК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013030000000003.
10.01.2013 року заявники звернулися до прокуратури Луганської області, просили прийняти повідомлення про злочини, в передбаченому законом порядку та в установлений законом строк внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за усіма епізодами скоєння злочинів, про які було повідомлено 20.11.2012 року, 29.11.2012року, 08.01.2013 року, розпочати досудове розслідування за епізодами, що підслідні прокуратурі Луганської області, спрямувати до генеральної прокуратури України, повідомлення про злочини, заявлені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 20.11.2012 року, 29.11.2012 року, 08.01.2013 року та 10.01.2013 року, які підслідні генеральній прокуратурі України, визнати заявників потерпілими, надати їм витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомити,за якими саме епізодами спрямовано матеріали до генеральної прокуратури України, прийняти заявників на особистому прийомі прокурором Луганської області державним радником юстиції 2 класу Мельником А.С.
Вказане звернення розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», про що повідомлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Такі дії прокурора відповідають фактичним обставинам справи на ґрунтуються на діючому законодавстві.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх учинили, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ст. ст. 214, 218 КПК України.
Більше того, згідно з п. 3.6 наказу Генерального прокурора України № 125 від 03 грудня 2012 року «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли до прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для здійснення досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня. Рішення про передачу таких заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення для внесення до ЄРДР слідчими прокуратур АРК, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, приймаються керівниками органу прокуратури.
Твердження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у тексті скарги та ОСОБА_1 в судовому засіданні про бездіяльність першого заступника прокурора Луганської області, заступників прокурора Луганської області, яка призвела до внесення в ЄРДР тільки частини змісту їх заяв та внесення в попередню правову кваліфікацію лише декількох із злочинів, які заявники вказували у заяві, судом не приймаються з огляду на наступне.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості. Тобто заява повинна містити дані які свідчать про фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор. Так само кваліфікація діянь, які описує у своїй заяві заявник також покладається на орган досудового розслідування, яким здійснюється внесення відомостей до ЄРДР за заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення.
Викладені в заявах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 дані про вчинення злочинів всіма без виключення посадовими особами органів досудового слідства, прокуратури, суду, які приймали рішення не на користь заявників, за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочини, оскільки не містять жодних даних про вчинення зазначеними у їх заявах особами злочинів, за викладених заявниками обставин, які полягають лише в незгоді з прийнятими рішеннями не на користь заявників.
У зв'язку з чим, вважаю відсутніми підстави згідно ч.5 ст.214 КПК України для внесення відомостей по даним скаргам до ЄРДР.
Щодо заяви від 10.01.2013 року вважаю, що вимоги ст. 214 КПК України прокуратурою Луганської області не були порушені, оскільки в заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не містилося належних, перевірених і достатніх відомостей про вчинення злочинів, йшлося лише про розгляд попередніх заяв, а саме - заявники просили внести до ЄРДР попередні заяви від 20.11.2012 року, 29.11.2012 року та 08.01.2013 року.
Слідчий суддя зауважує, що згідно ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги. Наведений перелік є вичерпним, тому доводи скарги відносно оцінки правомірності дій або бездіяльності працівників прокуратури Луганської області, постановлення окремої ухвали не є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 372 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Луганської області - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: О.Ю.Золотарьов