Справа № 2-768/13
15 квітня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
Головуючого судді Золотарьова О.Ю.
при секретарі Красновській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, заінтересовані особи - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Головне управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому було уточнено, подано заяву (а.с. 129-134), в якій заявник послався на ту обставину, що з 12 годин 31.10.1994 року до 15 години 01.11.1994 року незаконно перебував під вартою в Жовтневому РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області
Наведене завдало значної моральної шкоди заявнику, яка полягає у тривалому безпідставному триманні під вартою, знущаннях з боку працівників міліції, порушенні нормальних життєвих зв'язків заявника через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні відносин з оточуючими людьми, погіршенні стану здоров'я як ОСОБА_1 так і його матері.
Моральну шкоду заявник оцінив у 40000 гривень.
Посилаючись на наведене в заяві, а також на вимоги Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року N 266/94-ВР, просив суд стягнути на свою користь за рахунок коштів Державного бюджету України завдану моральну шкоду у розмірі 40000 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви у повному обсязі та просив її задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні за змістом викладеним в заяві.
Представники заінтересованих осіб вважали заяву необґрунтованою та просили відмовити в задоволенні вимог. Суду надано також письмові заперечення проти заяви, які представники заінтересованих осіб підтримали в судовому засіданні (а.с. 115, 116).
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи № 1-105/07 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. ст. 166 ч. 1 (1960 р.), 367 ч. 1 (2001 р.), суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з зазначеним законом. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 12 годин 31.10.1994 року по 15 годину 01.11.1994 року, більш ніж 24 години перебував у кімнаті затриманих. Наведене підтверджене постановою Артемівського районного суду міста Луганська від 298.12.2007 року, яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19.02.2008 року (а.с. 7, 8, справа № 1-105/17, а.с. 337, 345).
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі - Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного взяття і тримання під вартою та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного взяття і тримання під вартою та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
Відповідно до п. 17 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року, передбачене частиною 5 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Питання відшкодування моральної шкоди, що передбачено частиною 1 ст.13 Закону, за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною 1 ст.12 Закону.
Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди відповідно до частини 1 ст. 4 Закону провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Як убачається з матеріалів справи, прокуратурою Артемівського району міста Луганська було встановлено, що ОСОБА_1 о 12-00 годині 31.10.1994 року був поміщений до кімнати затриманих до розгляду справи судом, де утримувався до 15-00 години 01.11.1994 року, з них три години - незаконно, чим було причинено істотну шкоду державним інтересам, а також правам та інтересам ОСОБА_1 (а.с. 40).
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 2) якщо шкоди завдано особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного тримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Крім того, для відшкодування моральної шкоди за правилами ст. 1166 та 1167 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, наявність вини завдавача шкоди. Таким чином лише наявність всіх вищезазначених умов є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Суд приймає до уваги ті обставини, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року № 4 (із змінами та доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), згідно з яким ця шкода визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»передбачено, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справ обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Крім того у статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» зазначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним свої звичок і бажань. Погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Вирішуючи вимоги заявника про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що заявнику внаслідок незаконного затримання співробітниками правоохоронних органів було завдано моральної шкоди, факт спричинення якої знайшов своє об'єктивне підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити вимоги заявника, з урахуванням його моральних та душевних страждань та стягнути на його користь 10 000,00 грн.
В задоволенні решти вимог суд відмовляє, оскільки задоволенні вимог на майбутнє є таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві.
Керуючись Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, -
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000 грн. на користь ОСОБА_1.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов