Справа 2-755/13
Іменем України
16 квітня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
Головуючого судді Золотарьова О.Ю.
при секретарі Красновській М.В., Михайліченко Є.Ю., Атуовій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Ленінської районної в місті Луганську ради, міське комунальне підприємство «Жилсервіс» про визначення порядку користування квартирою,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який згодом уточнила (а.с. 41-42), просить визначити порядок користування квартирою, що перебуває у спільній дольовій власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та розташована за адресою: м. Луганськ, кв. ШевченкоАДРЕСА_1.
В обґрунтування послалася на те, що їй на праві власності належить 1/3 частина квартири, розташованої за адресою: м. Луганськ кв. Шевченка АДРЕСА_2, відповідачам належить по ? вказаної квартири.
В даний час в квартирі є зареєстрованими та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3.
Відповідачі зайняли всю площу даної двокімнатної квартири, відмовилися виділити позивачу окрему кімнату для проживання користуються всіма кімнатами, позбавляють ОСОБА_1 права зберігати свої речі, обмежують пересування по квартирі, на прохання виділити окрему кімнату відмовляють.
Посилаючись на той факт, що відповідачі позбавляють ОСОБА_1 як співвласника права в повному обсязі користуватися даною квартирою, положення ст. ст. 319, 321, 358 Цивільного Кодексу України, просила суд визначити порядок користування квартирою, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і розташованої за адресою: м. Луганськ кв. Шевченка АДРЕСА_2, виділити в квартирі за адресою м. Луганськ кв. Шевченка АДРЕСА_3: ОСОБА_1 у користування окрему житлову кімнату площею 13,20 м. кв.; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прохідну житлову кімнату площею 16,7 кв. м. Санвузол площею 2,7 кв.м., кухню площею 6,1 кв. м і коридор площею 4,5 кв. м залишити в загальному користуванні сторін.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надавши суду відповідні пояснення, аналогічні за змістом викладеному в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідачі позов не визнали, надавши письмові заперечення проти позову (а.с. 28-30, 98-101), які підтримали в поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа ОСОБА_4 підтримав доводи відповідачів, в подальшому до суду на з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся.
Третя особа ОСОБА_5 до суду не з'явився, просив справу розглядати в його відсутність (а.с. 40а).
Представник третьої особи ЛМКП «Жилсервіс» надала суду заяву з проханням розглядати справу в її відсутність (а.с. 124).
Представник служби в справах дітей Ленінської Районної в місті Луганську ради в судовому засіданні не заперечувала проти задоволенні позову, надавши суду відповідні пояснення.
Заслухавши сторони, експерта ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи та надані докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що квартира № 21 в будинку № 53 на кварталі Шевченко в місті Луганську належить: ОСОБА_1 - 1/3 частка - на підставі свідоцтва про право власності (розпорядження № 566 від 28.01.2000 року відділу по приватизації житлового фонду Луганської міської ради та на підставі свідоцтва про право на спадщину (реєстр № 2-359 від 17.04.2006 року), виданого четвертою Луганською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 - ? частка - на підставі свідоцтва про право власності (розпорядження № 566 від 28.01.2000 року відділу по приватизації житлового фонду Луганської міської ради, ОСОБА_3 - ? частка - на підставі свідоцтва про право власності (розпорядження № 566 від 28.01.2000 року відділу по приватизації житлового фонду Луганської міської ради, ОСОБА_5 - 1/12 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину (реєстр № 3-381 від 01.07.2011 року) виданого четвертою Луганською державною нотаріальною конторою (а.с. 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14104, 108, 109, 110).
ОСОБА_1 є зареєстрованою у спірній квартирі з 24.09.1997 року (а.с. 6 зворот).
Згідно акту від 16.05.2011 року, ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживає (а.с. 23).
Згідно акту від 09.11.2012 року у спірній квартирі проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживає (а.с. 107).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 990/23 від 08.08.2012 року, можливими технічними варіантами визначення порядку користування квартирою № 21 в будинку № 53 на кв. Шевченка в м. Луганську, можуть бути тільки варіанти порядку користування для двох сторін і за умови значного відступу від ідеальних часток співвласників (сторін).
Запропоновані варіанти порядку користування спірної квартири № 21 в будинку № 53 на кв. Шевченка в м. Луганську, наведені в дослідницькій частині висновку і Додатках № № 1,2 до даного висновку, при цьому, позивач та її представник визнали прийнятним перший варіант, за яким позивачці, в рахунок належної їй 1/3 частини квартири, в конкретне користування виділяється житлова кімната № 5, площею 13,2 кв.м., відповідачам, в конкретне користування виділяється житлова кімната № 4, площею 16,7 кв.м. Допоміжні приміщення загальною площею 13,3 кв.м., в т.ч. коридор № 1 площею 4,5 кв.м., суміщений санвузол № 2, площею 2,7 кв.м., кухня № 3 площею 6,1 кв.м., виділяються у спільне користування співвласників (сторін).
За пропонованим варіантом порядку користування спірною квартирою в користування позивачки, в рахунок належних їй 1/3 частини квартири, виділяється 19,85 кв.м. загальної корисної площі квартири.
Розрахунок: 13,2 кв.м. + (13,3 кв.м. / 2) = 19,85 кв.м.
Запропонованим варіантом порядку користування спірною квартирою в користування відповідачів, виділяється 23,35 кв.м. загальної корисної площі квартири.
Розрахунок: 16,7 кв.м. + (13,3 кв.м. / 2) = 23,35 кв.м.
Відповідачі заперечували проти цього варіанту, так саме, як і проти іншого варіанту, вказавши на порушення їхніх прав, зазначали, що визначення порядку користування квартирою не є можливим.
Сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування квартирою.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За ст. ст. 317, 319 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. ст.355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Указані норми матеріального права не містять таких підстав для відмови в задоволенні позову співвласника про встановлення порядку користування майном (зокрема квартирою) як наявність у позивачів іншого постійного місця проживання та непроживання їх в спірній квартирі, тому суд не приймає відповідні доводи відповідачів.
Пленум Верховного Суду України в пункті 14 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності" роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Як вбачається з матеріалів справиАДРЕСА_4 в будинку № 53 на кварталі Шевченко в місті Луганську складається з двох житлових кімнат загальною площею 29,9 кв.м., в тому числі: кімната № 4 площею 16,7 кв.м., кімната № 5, площею 13,2 кв.м., а також: коридору площею 4,5 кв.м., санвузла площею 2,7 кв.м., кухні площею 6,1 кв.м.
Жила площа спірної квартири становить 29.9 кв.м., а тому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при визначенні порядку користування жилим приміщенням має бути надано у користування жила кімната площею не менше 7,35 кв.м. кожній (29,9 : 4 = 7,35).
За варіантом, що пропонується експертом та з яким погодилася позивач, в користування відповідачам виділяється кімната, площею 16,7 кв.м., тобто така, що є більшою, ніж відповідні частки відповідачів у праві власності на спірну квартиру.
Згідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Таким чином, твердження відповідачки про те, що її чоловік ОСОБА_4 також мешкає в спірній квартирі т при задоволенні позову сім'ї відповідачів буде створено незручностей, суд в основу рішення не приймає, так як право користування житлом членом сім'ї власників - чоловіком відповідача ОСОБА_2 є похідним від прав власників - сторін по справі.
Разом з тим, судом встановлено, що житлова кімната № 4 площею 16,7 кв.м. у спірній квартирі є прохідною, а житлова кімната № 5 площею 13,2 кв.м. є ізольованою, причому заходити у дану кімнату є можливість виключно через прохідну кімнату № 4.
Питання перепланування квартири сторони не погоджували, і дозвіл на перепланування у позивача відсутній.
Отже, встановити порядок користування, який просить позивач, за даних умов неможливо.
Суд за таких умов приходить до висновку, що слід відмовити у позові ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою, за яким позивачу виділяється окрема кімната за прохідною кімнатою, оскільки такий порядок користування спірною квартирою порушить права інших співвласників, створить значні незручності в користуванні житлом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 30, 57-61, 212, 213, 215-218 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов