Справа № 407/232/13- ц
2/407/273/13
15 квітня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Воробйовій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Антрацит
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
ОСОБА_3 « Про стягнення сплаченого авансу»,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення сплаченого авансу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що 25 травня 2011 року він уклав з відповідачкою ОСОБА_2 попередній договір.
Згідно з умовами вказаного договору, відповідачка ОСОБА_2 зобов'язалась продати йому квартиру АДРЕСА_1 за 12 000 доларів США не пізніше 01 грудня 2012 року.
У якості авансу відповідачці ОСОБА_2 ним були передані кошти в розмірі 3000 доларів США, що еквівалентно сумі в розмірі 23 979 гр..
Одержання зазначеної суми підтверджується розпискою відповідачки ОСОБА_2, що знаходиться у нього.
Зауважив на те, що згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв'язку.
Зазначив, що відповідно до попереднього договору та інших домовленостей з відповідачкою ОСОБА_2, остання зобов'язалась підготувати за свій рахунок та в строк до укладення основного договору документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаної квартири.
Однак, відповідачка ОСОБА_2 свої обов'язки за попереднім договором не виконала, документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зазначеної квартири не підготувала.
Він не мав змоги знайти відповідачку та укласти з нею договір купівлі-продажу квартири чи витребувати з неї сплачені у якості авансу кошти.
Таким чином, у визначений термін відповідачка ОСОБА_2 відмовилась від укладення основного договору відповідно до умов, встановлених попереднім договором.
Також зазначив, що укладення основного договору унеможливлювалося у зв'язку з невиконанням відповідачкою ОСОБА_2 обов'язку щодо підготовки за свій рахунок та в строк до укладання основного договору документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зазначеної квартири.
Вважає, що викладене свідчить про те, що відповідачкою ОСОБА_2 не вчинено всіх необхідних та передбачених попереднім договором дій, які б свідчили про її намір та готовність укласти основний договір у встановлений попереднім договором строк.
Місце проживання та місце знаходження відповідачки ОСОБА_2 йому було невідомо.
За останнім місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_2 не з'являлась.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 від укладення договору купівлі - продажу квартири ухиляється.
Зауважив на те, що відповідно до ст. 635 ч.1 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.
Згідно ст. 635 ч. 2 ЦК України сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
В силу ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом та повертається у тому розмірі у якому вона була надана.
Зазначив, що оскільки договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами не укладено, то передана сума 3000 доларів США, що еквівалентна сумі 23979 грн. є авансом, який підлягає поверненню у цьому ж розмірі.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи( потерпілого), без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1, користь суму авансу у розмірі 23 979 гр.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, однак уточнив та зменшив їх об'єм.
Пояснив, що у травні 2011 року він домовився з відповідачкою ОСОБА_2 про купівлю - продажу її квартири, розташованої за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Кірова, 16/12.
За умовами їх договору він мав відразу передати відповідачці грошові кошти в сумі 3000 доларів США, а решту суми, у розмірі 12 000 доларів США, мав сплачувати протягом 2-х років.
З метою подальшого укладання договору купівлі продажу квартири, 25.05.2011 року він передав відповідачці ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що є еквівалентом суми в розмірі 23 979 гр..
Однак, договір купівлі- продажу квартири не був укладений з вини відповідачки.
ОСОБА_2 влітку 2011 року в односторонньому порядку змінила умови договору та стала вимагати погашення несплаченої частини суми у строк 1,5 року, потім 1 рік.
Також стала вимагати, крім оплати вартості комунальних послуг, щомісячної плати за оренду квартири в сумі 600 гр..
Оскільки змінені відповідачкою ОСОБА_2 умови щодо купівлі- продажу квартири його не влаштовували, у вересні 2012 року він виїхав з квартири останньої, при цьому відповідачка ОСОБА_2 грошові кошти йому не повернула.
Просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь тільки суму авансу у розмірі 23 979 гр.
Не підтримує своїх вимог в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_2 суми витрат по сплаті судового збору у розмірі 239 гр. 80 коп..
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1О повністю не визнала та пояснила, що отримані нею від останнього грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що є еквівалентом суми в розмірі 23 979 гр., поверненню не підлягають, оскільки ці кошти не є авансом за вчинення певних дій з її сторони, а саме, за укладення договору купівлі-продажу квартири з позивачем, а є сумою завдатку.
Вважає, що саме з вини позивача ОСОБА_1 не відбулась угода купівлі- продажу квартири, а тому передана їй останнім сума завдатку в сумі 3000 доларів США, що є еквівалентом суми в розмірі 23 979 гр., поверненню не підлягає.
При складанні розписки під час отримання суми у розмірі 3000 доларів США, вона зазначила, що отримує саме суму завдатку, а не авансу.
В свою чергу, суму завдатку у розмірі 3000 доларів США, вона також внесла у якості завдатку, з метою придбання житла у Туапсинському районі Краснодарського краю Росії, і не змогла розрахуватись, оскільки позивач ОСОБА_1 не сплатив їй обумовленої їх договором суми. Вона також втратила суму завдатку.
Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що у травні 2011 року сторони попередньо домовились про укладання договору купівлі продажу квартири, розташованої за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Кірова, 16/12.
За умовами договору сторін, позивач ОСОБА_1 мав відразу передати відповідачці ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, а решту суми, у розмірі 12 000 доларів США, мав сплачувати протягом 2-х років.
З метою подальшого укладання договору купівлі продажу квартири, 25.05.2011 року позивач ОСОБА_1 передав відповідачці ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, про що остання написала розписку від 25.05.2011 року ( а.с.6)
Вказана сума у розмірі 3000 доларів США еквівалентна сумі в розмірі 23 951 гр. 10 коп., а не 23 979 гр., як зазначив позивач ОСОБА_1.
Сума еквіваленту в гривнях визначена відповідно до офіційного курсу НБУ, курсу долара США по відношенню до української гривні, а саме, 100 доларів США - 798,37 гр., що підтверджується довідкою територіально відокремленого відділення № 10012/0150 філії Луганського обласного управління ПАТ « Державний ощадний банк України», станом на 25.05.2011 року.
В подальшому позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 так і не уклали договір купівлі- продажи вказаної квартири.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні посилався на те, що укладення договору купівлі- продажу квартири не відбулось внаслідок зміни відповідачкою ОСОБА_2 умов договору в односторонньому порядку та неготовності документів на відчуження квартири.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні посилалась на вину позивача ОСОБА_1, який не виконував умов договору щодо сплати обумовленої договором суми.
Згідно з вимогами п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, окрім іншого, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правила ст. 571 ЦК України застосовуються у випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін.
У разі, коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавались.
Статті 570, 571 ЦК України не містять вимоги про письмову форму завдатку.
Однак, обов'язковість письмової форми завдатку випливає зі ст. 547 ЦК України.
Письмова форма завдатку є обов'язковою, незалежно від форми того договору, на підставі якого виникло забезпечуване завдатком зобов'язання.
Вона обов'язкова і достатня й тоді, коли завдатком забезпечується укладення або виконання договору, який відповідно до закону підлягає нотаріальному посвідченню. Порушення вимоги про письмову форму правочину про завдаток тягне його недійсність, нікчемність (ч. 2 ст. 547 ЦК).
Тому здійснення правочину щодо завдатку не може доказуватись навіть розпискою одержувача завдатку.
Правочин щодо завдатку повинен індивідуалізувати забезпечуване завдатком зобов'язання і містити вказівку на суму завдатку.
В іншому випадку будуть відсутні підстави для застосування договору про завдаток до відповідного зобов'язання.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
В судовому засіданні не було встановлено факту укладання сторонами договору купівлі- продажу з дотриманням обов'язкової для цього нотаріальної форми.
Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 не набув права власності на спірну квартиру.
На підставі викладеного, суд вважає, що передані грошові кошти позивачем ОСОБА_1 відповідачці ОСОБА_2 в сумі 3000 доларів США, еквівалент якої становить суму в розмірі 23 951 гр. 10 коп., є авансовим платежом, оскільки договір купівлі-продажу квартири між вказаними сторонами не був укладений у встановленому законодавством порядку, а саме , не був укладений у письмовій формі, не був нотаріально посвідчений та зареєстрований.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачки ОСОБА_2 в частині того, що суму у розмірі 3000 доларів США вона приймала 25.05.2011 року у якості завдатку, який поверненню не підлягає.
Суд вважає, що унесення завдатку як способу виконання зобов'язання може бути лише у випадку наявності зобов'язання, яке мало б випливати з договору купівлі- продажу квартири.
Оскільки договір купівлі- продажу квартири між сторона укладено не було, то передані грошові кошти позивачем ОСОБА_1 відповідачці ОСОБА_2 є авансом, який підлягає поверненню позивачу ОСОБА_1.
Таким чином, суд вважає, що на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 сума авансу в розмірі 23 951 гр. 10 коп., не в розмірі 23 979 гр., а тому в решті вимог позивачу ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 10,11,60, 209,212 -215,218 ЦПК України,
ст.ст. 547,570,571, 657 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « Про стягнення сплаченого авансу»- задовольнити частково.
1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу у розмірі 23 951 гр. 10 коп. ( двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну гр. 10 коп. ), в решті вимог - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_4