Справа № 22-ц-7060/12 Головуючий у І інстанції Мостовий Р.П.
Провадження № 22-ц/780/634/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.
Категорія 29 19.04.2013
Іменем України
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
при секретарі Баліну П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 6 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-
У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 вересня 2009 року з вини відповідача ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої йому було завдано матеріальну шкоду у сумі 107 307 грн. 14 коп., з якої матеріальний збиток, завданий у наслідок пошкодження автомобіля, становить 104234 грн. 55 коп., витрати за проведення трасологічної експертизи становлять 1622 грн. 59 коп., 600 грн. оплата за послуги автомобільної стоянки, 850 грн. - оплата за евакуацію автомобіля з місця ДТП. Оскільки добровільно матеріальні збитки не відшкодовано, позивач просив суд стягнути їх з відповідача, який керував транспортним засобом, та власника транспортного засобу, а також стягнути понесені при зверненні до суду судові витрати.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 6 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено повністю.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить за наслідками її розгляду апеляційним судом скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали цивільної справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року №14 судам роз'яснено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його ухвалення. Якщо докази у справі зібрані в порядку, передбаченому статтями 132, 133, 140 та частиною четвертою статті 191 ЦПК, суд може обґрунтувати ними рішення лише за умови, якщо вони були ним оголошені в судовому засіданні, пред'явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, та досліджені в сукупності з іншими доказами. При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Отже, при вирішенні спору суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з"ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Судом встановлено та визнається сторонами, що 26 вересня 2009 року на вул. Київській в м.Обухів сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль марки "MITSUBISHI GRANDIS", власником якого є позивач, зіткнувся із автомобілем "IVECO" під керуванням водія ОСОБА_3
Зіткнення автомобілів сталося з вини відповідача ОСОБА_3, що підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2009 року, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту №621 про оцінку автомобіля "MITSUBISHI GRANDIS" держномер НОМЕР_1 від 23.10.2009 року ринкова вартість автомобіля позивача на момент пошкодження складала 129224,59 грн., а вартість відновлювального ремонту - 155477,55 грн. Матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля складає 129224,59 грн. (а.с.10-15).
ОСОБА_3 застрахував цивільну відповідальність транспортного засобу - автомобіля "IVECO" НОМЕР_3 в ПАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО".
Відповідно до розпорядження №9978 від 14 грудня 2009 року на виплату по страховому випадку ПАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО" ОСОБА_2 виплачено 24 990 грн. страхового відшкодування.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль "MITSUBISHI GRANDIS 2.4 COMFORT", 2007 року випуску зареєстрований 10.03.2010 року на позивача ОСОБА_2 У свідоцтві про реєстрації зазначено особливі відмітки "АКБ "Укрсоцбанк" Кредит, продаж заборонено 100000009/6/781290 ЄГП237257; вст. знг 1 балон".
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року зі змінами роз'яснив, що, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього
майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
1цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цьогомайна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Колегія суддів дійшла висновку, що позивач не виконав вимоги закону щодо надання суду належних, допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, у тому числі: доказів на підтвердження права позивача на відшкодування шкоди та стягнення коштів на його користь, враховуючи ті обставини, що автомобіль "MITSUBISHI GRANDIS 2.4 COMFORT" на час ДТП перебував в заставі АКБ "Укрсоцбанк".
При цьому колегія суддів також враховує вимоги статті 10 Закону України "Про заставу" яка зазначає, якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.
Перевіривши доводи апеляційної скарги позивача щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки висновки місцевого суду щодо недоведеності позовних вимог про відшкодування відповідачами матеріальної шкоди ґрунтуються на доказах, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вимоги ст.60 ЦПК України, апелянтом не надано доказів на підтвердження тих обставин, які позивач вважає підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення (ст.309 ЦПК) про задоволення позову. У тому числі не надано позивачем доказів щодо недоцільності проведення ремонту пошкодженого автомобіля, доказів щодо понесених позивачем збитків тощо.
Подавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим апеляційним судом про час та місце розгляду справи, а також про те, що його явка є обов'язковою, неодноразово направляв до апеляційного суду заяви про розгляд справи без його участі та відмовився брати участь у розгляді справи в апеляційному порядку.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права також колегія суддів вважає безпідставними, оскільки апелянтом не надано суду належних, допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які на думку апелянта є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, не знайшла доказів щодо порушення або неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального, а підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову немає, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 6 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: