Справа № 358/551/13-ц
Провадження № 2/358/213/13
16 квітня 2013 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кіхтенка С.О.,
при секретарі Симоненко О.О.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,
суд -
29.03.2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом і просить ухвалити рішення, яким звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, які стягуються згідно виконавчого листа № 2-962/07, виданого Богуславським районним судом Київської області від 16.11.2007 року.
Свій позов позивач мотивує тим, що згідно рішення Богуславського районного суду Київської області від 16.11.2007 року з нього стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 2013 році йому стало відомо, що у свідоцтві про народження дитини, в графі батько, записаний ОСОБА_7, а не він, ОСОБА_4, і в зв'язку з чим виникла обставина, що має істотне значення, а тому просить звільнити його від сплати заборгованості.
В судове засідання представники позивача з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, оскільки вони являються безпідставними.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх доказами, та з урахуванням ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказі в сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, призначення відповідних експертиз встановлено, що всі докази надані. Протягом усього часу позивач та представники позивача не змінили позовних вимог, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, та кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 16.11.2007 року у цивільній справі № 2/962/07 з позивача стягнуто аліменти на корить відповідачки на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно пожинаючи з 25.10.2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила той факт, що позивач рідко, але сплачував присудженні аліменти на утримання сина, тобто з ухваленим рішенням позивач був згідний в повному обсязі. Ця обставина також підтверджується рішенням Богуславського районного суду Київської області від 16.11.2007 року, та протоколом судового засідання, з яким суд ознайомився під час судового засідання, де позивач також зазначив, що він згідний з позовними вимогами стосовно стягнення аліментів на утримання сина.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 16.11.2007 року у цивільній справі № 2/962/07 відповідно до якого з позивача стягнуто аліменти на корить відповідачки на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 25.10.2007 року і до досягнення дитиною повноліття позивачем не оскаржувалось, на дай час рішення не скасоване і не змінене, позивач визнав цивільний позов і не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України та ст.ст. 1,2,3,5,13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», як найвищий орган щодо здійснення правосуддя в Україні вже дослідив обставини щодо батьківства позивача і прийшов до висновку, що він, як батько неповнолітньої дитини зобов'язаний матеріально утримувати дитину сплачуючи аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини від усіх його видів доходу (заробітку) і зазначене рішення, тобто позивач стверджуючи те, що він не є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та помилково записаний в свідоцтві про народження, не може бути іншою обставиною, що має істотне значення для звільнення платника аліментів від заборгованості по аліментах.
Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Таким чином в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Оскільки позов не задовольняється, суд стягує з позивача на користь відповідача судові витрати у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись стст. 10, 11, 57- 62, 88, 212-215, 218, 232 ч. 2, 294 ЦПК України, ст. ст. 180, 181 ч. 3 СК України, ч. 4 ст. 124 Конституції України,
Суд -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах за безпідставністю позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. в ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. код НОМЕР_1, інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, прож. в ІНФОРМАЦІЯ_5 документально підтвердженні, понесені судові витрати в розмірі дві тисячі гривень (2000 грн.) за надання правової допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя ОСОБА_9