Справа № 285/622/13-ц
2/0285/338/13
Іменем України
17 квітня 2013 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В. Б.,
при секретарі Павлюка С. О.
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новограді-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
встановив:
В лютому 2013 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд стягнути на свою користь з відповідача 2 818,60 грн матеріальної шкоди та 3000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, а саме правил буксирування, їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду.
Позивач посилаючись на те, що оскільки матеріальна та моральна шкода заподіяна їй внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та просить у його задоволенні відмовити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.02.2013 року постановою серії АР1 №151233 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення правил буксирування) і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Зазначеної обставини в судовому засіданні сторони не заперечували (ст.61 ЦПК).
Також встановлено, що підставою для винесення вищезазначеної постанови стала постанова про закриття кримінального провадження від 10 січня 2013 року по факту ДТП на перехресті вулиць Шевченко-Пушкіна /а.с.6/. Згідно даної постанови ОСОБА_1 спіткнулася об трос для буксирування, після чого впала та отримала тілесні ушкодження. Згідно висновку експерта №17 від 09.01.2013 року тілесні ушкодження у ОСОБА_1 належать до легких, давністю можливо 02.01.2013 року.
Як роз'яснив п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Як вбачається з вищезазначених постанов, які на час розгляду справи набрали законної сили, ОСОБА_2 під час буксирування транспортного засобу порушив ПДР, що в свою чергу потягло за собою заподіяння ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень. Зазначена обставина також стверджується постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 26 березня 2013 року №2-а/0285/75/13.
Суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки вони спростовуються вищевказаними постановами.
Отже, суд приходить до висновку, що неправомірність дій ОСОБА_2 знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та між його діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 та ст. 1166 ЦК під майновою шкодою, завданою фізичній особі, яка підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, маються на увазі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 внаслідок отримання тілесних ушкоджень понесла витрати на придбання ліків та отримання висновку судово-медичного експерта, тобто понесла витрати, які знаходяться в причинному зв'язку із неправомірними діями відповідача ОСОБА_2, а тому ці витрати в сумі 208,60 грн = 90,75 грн /вартість ліків/ + 117,85 грн /вартість експертизи/ підлягають стягненню з останнього.
Щодо стягнення на користь позивача вартості пальта та жіночих штанів то в цій частині позов задоволений бути не може, оскільки в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України позивачка не надала суду належних доказів на підтвердження того, що зазначені речі пошкоджені, що пошкодження даних речей виникло внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, що речі не підлягають ремонту та інше.
Щодо відшкодування моральної шкоди то суд приходить до наступного.
У відповідності до ст.23 ЦК країни, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновків, що є всі законні підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивачки.
При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує ступень вини відповідача ОСОБА_2 яка полягає у безвідповідальному ставленні до своїх обов'язків під час керування засобом підвищеної небезпеки, що спричинило заподіяння позивачу тілесні ушкодження і, що в свою чергу потягло за собою фізичні страждання та додаткові зусилля для організації свого життя. Також суд враховує ставлення самого відповідача до даної події, які виразились у намаганні останнього будь-якім шляхом уникнути відповідальності.
Таким чином, виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості, розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди належить визначити у сумі по 800 грн.
Також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені нею судові витрати, а саме в частині судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 90 (дев'яносто) грн 75 коп на відшкодування матеріальної шкоди, 117 (сто сімнадцять) грн 85 коп витрат на проведення судово-медичної експертизи, а всього 208 (двісті вісім) грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 800 (вісімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229,40 грн..
Врешті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: