Справа № 0911/3280/2012
17 квітня 2013 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,
секретаря Буратчук О.В.,
з уч.прокурора - Балашової Т.А.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
третьої особи - ОСОБА_2,
його представника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом прокурора Надвірнянського району до Надвірнянської міської ради, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради № 960-23/2012 від 27.06.2012 року «Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 на майдані Шевченка,34 на дві окремі квартири» -,
Прокурор Надвірнянського району звернувся в суд з адміністративним позовом до Надвірнянської міської ради про визнання незаконним рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради № 960-23/2012 від 27.06.2012 року «Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 на майдані Шевченка,34 на дві окремі квартири».
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням сесії Надвірнянської міської ради № 960-23/2012 від 26.10.2012 року скасовано рішення виконкому міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 на майдані Шевченка, 34 на дві окремі квартири». Вважає, що вказане рішення сесії міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки саме на підставі даного скасованого рішення №542 від 26.10.2010 року між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та комунальним підприємством «Надвірнянський житловик» укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, предметом якого є квартира №7 в будинку №34 на майдані Шевченка, тобто виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Окрім цього, спір з приводу законності прийняття виконкомом рішення №542 від 26.10.2010 року був предметом судового розгляду, за результатами якого це рішення визнано законним та залишеним в силі. На даний час справа перебуває на розгляді в Львівському адміністративному апеляційному суді. 05.09.2012 року на оскаржуване рішення Надвірнянської міської ради прокуратурою Надвірнянського району внесено протест з вимогою скасувати рішення як незаконне, однак даний протест прокурора рішенням сесії міської ради від 08.11.2012 року було відхилено, про що прокурору стало відомо з інформаційного листа. Тому просить суд визнати незаконним рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради № 960-23/2012 від 27.06.2012 року «Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 на майдані Шевченка,34 на дві окремі квартири».
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 12.12.2012 року до участі в розгляді даної справи залучено в якості третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених в адміністративному позові, який просить задовольнити в повному об'ємі.
Представник Надвірнянської міської ради в судовому засіданні даний позов визнав, не заперечив обставини, на які посилається прокурор, зазначивши, що дійсно сесія міської ради 27.06.2012 року прийняла оскаржуване рішення в порушення вимог чинного законодавства, поспішно, оскільки сесією не було враховано того, що на підставі рішення виконкому вже виникли певні суб'єктивні правовідносини між сторонами спору, а тому в даному випадку сесія міської ради не вправі була скасовувати рішення виконкому міської ради, а вправі була рекомендувати сторонам звернутися з цього приводу з позовом в суд. Тому не заперечує проти задоволення позову.
Третя особа - ОСОБА_2 - в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав, ствердив, що сесія міської ради вправі скасовувати раніше прийняті рішення в межах своїх повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вважає, що виконком Надвірнянської міської ради 26.10.2010 року неправомірно виділив окрему квартиру ОСОБА_4 та ОСОБА_8, роз'єднавши квартиру №6 на майдані Шевченка, 34 в м.Надвірна на дві окремі квартири №6 та №7. Тому вважає рішення сесії Надвірнянської міської ради від 27.06.2012 року, яким скасовано рішення виконкому міської ради, законним і просить в позові прокурора відмовити.
Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлені завчасно і належним чином.
Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 був наймачем житлового приміщення - квартири №6 на майдані Шевченка в м.Надвірна Івано-Франківської області. Після укладення шлюбу між ним та ОСОБА_10, яка була матір'ю неповнолітніх на той час ОСОБА_11 та ОСОБА_4, 30 вересня 2003 року на склад їх сім'ї в кількості 4-х чоловік в порядку покращення житлових умов, відповідно до рішення виконкому Надвірнянської міської ради надано додаткове житло - суміжну квартиру № 7 у вказаному будинку та видано відповідний ордер № 69 від 24.10.2003 року. В подальшому квартири № 6 та № 7 об'єднані в одну квартиру № 6 житлового будинку № 34 на Майдані Шевченка в м.Надвірна. Договір найму всього жилого приміщення украдено з ОСОБА_2
Рішенням Надвірннського районного суду від 30.03.2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.07.2010 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 з неповнолітнім сином виділено в користування кімнату площею 23,2 кв.м., кухню площею 19,3 кв.м., коридор площею 8,10 кв.м., балкон - 0,9 кв.м. в приміщенні квартири №6 на майдані Шевченка, 34 в м.Надвірна, виселивши із зазначених приміщень ОСОБА_2 та ОСОБА_10, та вселивши у вказані приміщення ОСОБА_12 та ОСОБА_4 з малолітнім сином. Цим же рішенням суду ОСОБА_2 та ОСОБА_10 виділено в користування у спірній квартирі приміщення кімнати площею 19,49 кв.м. та кухні площею 11,98 кв.м. Зобов'язано Надвірнянську міську раду укласти з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 договір найму на виділені їм в користування приміщення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_10 до ОСОБА_12 і ОСОБА_13 про втрату права на житло - відмовлено.
На виконання рішення суду та по заяві ОСОБА_4 та ОСОБА_14 виконавчим комітетом Надвірнянської міської ради від 26.10.2010 року прийнято рішення №542 «Про роз'єднання квартири №6 в будинку №34 на майдані Шевченка в м.Надвірна на дві окремі квартири». Проте, 21.07.2011 року Надвірнянською міською радою приймається рішення за № 399-11/2011 «Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 в будинку №34 на майдані Шевченка в м.Надвірна на дві окремі квартири». Дане рішення міської ради було предметом судового розгляду і постановою суду від 31.05.2012 року його визнано незаконним та скасовано.
Однак, як встановлено судом, рішенням 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради № 960-23/2012 від 27.06.2012 року в черговий раз скасовано рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 на майдані Шевченка,34 на дві окремі квартири».
На дане рішення сесії Надвірнянської міської ради прокурором Надвірнянського району 05.09.2012 р. було внесено протест з вимогою скасувати рішення як незаконне, але даний протест прокурора рішенням Надвірнянської міської ради від 08.11.2012 року було відхилено, про що повідомлено прокуратуру Надвірнянського району.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема ст. 59, встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради. У Законі також передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятих у межах її повноважень.
Проте, Конституційний Суд України в своєму Рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Оскільки рішенням виконкому Надвірнянської міської ради № 542 від 26.10.2010 року роз'єднано квартиру №6 на майдані Шевченка,34 на дві окремі квартири №6 та №7 та до квартири №7 віднесено житлові та господарські приміщення, які виділення рішенням суду ОСОБА_12 та ОСОБА_4, зобов'язано КП «Надвірнянський житловик» внести зміни в технічну документацію будинку на майдані Шевченка, 34, що в свою чергу чергу слугувало підставою укладення договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 04.11.2010 року між КП «Надвірнянський житловик» та ОСОБА_4 і ОСОБА_15
Таким чином, між сторонами на час прийняття Надвірнянською міською радою оскаржуваного прокурором району рішення сесії від 27.06.2012 року вже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а тому рішення сесії Надвірнянської міської ради від 27.06.2012 року слід визнати незаконним та скасувати його.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача - Надвірнянської міської ради - в судовому засіданні позов прокурора визнав і не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним.
Оскільки суд дійшов висновку, що рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради № 960-23/2012 від 27.06.2012 року «Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 на майдані Шевченка,34 на дві окремі квартири» є не законним, так як порушує права та обов'язки третіх осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_14, тому наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову прокурора Надвірнянського району.
На підставі ст.ст. 61, 104, 107 ЖК України, Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов прокурора Надвірнянського району задоволити.
Визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради № 960-23/2012 від 27 червня 2012 року «Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року «Про роз'єднання квартири №6 на майдані Шевченка,34 на дві окремі квартири».
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд .
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Флоряк Д.В.