Рішення від 18.04.2013 по справі 2506/7751/2012

Справа № 2506/7751/2012 Провадження № 22-ц/795/73/2013 Головуючий у I інстанції -Карапута Л.В. Доповідач - Шемець Н. В.

Категорія -цивільна

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,

суддів:Губар В.С., Мамонової О.Є.,

при секретарі:Летуті Ю.М.,

за участю:представників позивача Литвиненко Ю.Ю., Фетюкової Л.М., Бучковської К.В., представника відповідача ОСОБА_8- ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ПАТ „Облтеплокомуненерго" звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути на його користь з ОСОБА_8, ОСОБА_10 заборгованість у сумі 53569 грн. 64 коп. в солідарному порядку в зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань по оплаті послуг у сфері теплопостачання, а також 535 грн. 70 коп. судового збору.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 листопада 2012 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_10 53569 грн. 64 коп. на користь позивача заборгованість за теплозабезпечення та гаряче водопостачання, а також судові витрати в розмірі по 267 грн. 85 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8, ОСОБА_10 просять скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянти зазначають, що в матеріалах справи відсутні документальні докази того, що позивач у встановленому законом порядку набув статусу особи, яка має право надавати відповідачам житлово-комунальні послуги та вимагати їх сплати в такому обсязі, а також нараховувати саме таку суму для оплати внаслідок відсутності в квартирі встановленого індивідуального лічильника. ОСОБА_8, ОСОБА_10 посилаються, що при нарахуванні суми оплати позивачем не було враховано, що зобов'язання відповідачів по оплаті наданих послуг мають виникати, виходячи із зайнятої площі, що становить 96 кв.м, а не площі всього будинку; встановлення власниками інших квартир автономного опалення та індивідуальних лічильників не є підставою для нарахування оплати лише на їх квартиру згідно показань загальнобудинкового лічильника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі за надані позивачем послуги оплати своєчасно не проводять, в зв'язку з чим і виникла заборгованість за період з 01 вересня 2010 року по 16 липня 2012 року в сумі 53569 грн. 64 коп.

Проте апеляційний суд враховує наступне.

По справі встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_10 проживають в АДРЕСА_1 і отримують послуги з теплопостачання, що надаються ПАТ „Облтеплокомуненерго"; договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води з відповідачами не укладений.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Факт надання ПАТ „Облтеплокомуненерго" послуг з теплопостачання до квартири АДРЕСА_1 підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачами, отже, відсутність договору про надання послуг між позивачем та відповідачами в даному випадку не може бути підставою у задоволенні позову, оскільки фактично між сторонами по справі склались усталені відносини з приводу послуг теплопостачання.

Також рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №229 від 17 вересня 2007 року виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення визначено ВАТ „Облтеплокомуненерго" (згодом перейменовано на ПАТ „Облтеплокомуненерго"), тому необґрунтованими є посилання апелянта на те, що надання комунальних послуг здійснювалось позивачем без достатніх правових підстав в розумінні Закону України „ Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 жовтня 2007 року споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги відповідно до умов Договору.

Згідно розрахунку боргу за послуги з опалення та гарячого водопостачання, що надавались ПАТ „Облтеплокомуненерго" ОСОБА_8, ОСОБА_10, борг станом на 16 липня 2012 року складав 53569грн.64 коп. (а.с.6).

З наданим розрахунком не погодились відповідачі і під час розгляду справи в апеляційному суді представник відповідача заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи з метою встановлення реальних затрат на опалення житлової площі відповідачів та місць загального користування.

Згідно висновку експерта №283/13-24 від 03 квітня 2013 року сума плати за опалення житлової площі квартири та місць загального користування споживачів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в опалювальні сезони з 08 жовтня 2010 року по 18 квітня 2011 року та з 15 жовтня 2011 року по 15 квітня 2012 року підтверджується у розмірі 7275грн.87 коп.

Заперечення представників позивача проти визначеної експертом суми полягали у правомірності проведеного ними обрахунку заборгованості, з посиланням на п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року.

Згідно цього пункту Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об"єму) квартири( будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та / або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинком.

Як встановлено судом, відповідачі мешкають у багатоквартирному будинку (60 квартир), який обладнаний загальнобудинковим засобом обліку теплової енергії; при цьому переважна кількість квартир обладнана індивідуальними засобами обліку теплової енергії; квартира відповідачів не має засобу обліку теплової енергії і станом на 20 березня 2012 року без індивідуального приладу обліку на опалення залишилась лише квартира відповідачів.

Законодавчо визначено, що споживач проводить оплату за фактично надані йому та спожиті ним послуги.

Як встановлено судом та підтверджується наданими позивачем розрахунками (а.с.157-170) нарахування оплати по квартирі відповідачів проводилось позивачем виходячи з показань загальнобудинкового лічильника за мінусом кількості спожитих Гкал юридичними особами; різниця покладалась на фізичних осіб за мінусом витрат на опалення МЗК; кількість спожитих Гкал на опалення квартир без індивідуальних лічильників визначалась за відрахуванням із загальної кількості спожитих Гкал на опалення квартир кількості спожитих Гкал на опалення квартир з індивідуальними лічильниками.

Найбільша сума нарахувань за послуги - 9410 грн.55 коп. за період з 20 січня 2012 року по 16 лютого 2012 року (а.с.6, 168).

Із розрахунку вбачається, що на опалення квартир з індивідуальними лічильниками витрачено 81,9437 Гкал, на опалення квартир без індивідуальних лічильників -71,6379 Гкал. Розрахунок по квартирі відповідачів здійснено таким чином: 71,6379 Гкал : на 188,7(площа квартир без лічильників)х 94,4 (площа квартири відповідачів)= 35,8379 Гкал. Тобто, на опалення однієї квартири №53, за розрахунками позивача, віднесено як спожиті 35,8379 Гкал, при тому, що на опалення всіх квартир з індивідуальними лічильниками витрачено 81,9437 Гкал.

Апеляційний суд вважає, що такий обсяг споживання значно перевищує фактичний (реальний) обсяг отриманих відповідачами послуг; при цьому доказів кількісних характеристик фактично наданих позивачем послуг і, відповідно, спожитих відповідачами послуг суду не надано; крім того, розрахунки заборгованості по квартирі відповідачів не узгоджуються з положеннями п.12 Правил.

Тому з врахуванням зазначеного та положень ст.ст. 57,58 ЦПК України апеляційний суд вважає належним доказом висновок експертизи, а заперечення представників позивача не спростовують правильності цього висновку.

Відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої з відповідачів в солідарному порядку суми заборгованості та судових витрат з кожного: з 53569грн.64 коп. до 7275грн.87 коп. та з 267 грн. 85 коп. до 114 грн. 70 коп.

Також в порядку ч.1 ст.88 ЦПК України належить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_8 понесені ним судові витрати (судовий збір за апеляційний розгляд справи та витрати за проведення експертизи а.с.47,205) пропорційно до частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (вимоги задоволено на 13,6% - 231 грн.55 коп.+ 4067грн.57 коп.= 4299 грн.12 коп.).

Керуючись ст.ст.88, 303, 307, 309 п.4 ч.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 листопада 2012 року змінити, зменшивши розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_10 на користь публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" суми заборгованості за теплозабезпечення та гаряче водопостачання з 53569 грн. 64 коп. до 7275 грн. 87 коп. та зменшивши розмір стягнутого з ОСОБА_8, ОСОБА_10 з кожного на користь публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" судового збору з 267 грн. 85 коп. до 114 грн. 70 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на користь ОСОБА_8 4299 грн.12 коп. на повернення судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді:

Попередній документ
30816777
Наступний документ
30816779
Інформація про рішення:
№ рішення: 30816778
№ справи: 2506/7751/2012
Дата рішення: 18.04.2013
Дата публікації: 22.04.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019)