Справа № 725/144/13- ц
17.04.2013 Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Стоцька Л. А.
при секретарі Слободян В.О.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Посилався на те, 01.03.2008 року ОСОБА_2 на умовах договору позики отримала від нього 15000 гривень, про що власноручно написала письмову розписку.
17.03.2008 року відповідач повторно звернулась до нього з проханням про надання чергової позики для здійснення підприємницької діяльності, на що він погодився та додатково позичив їй 15000 гривень.
Крім того, ОСОБА_2 в лютому 2009 року втретє звернулась до нього з проханням про надання позики, на що він погодився та позичив їй 1200 доларів США.
Факт отримання коштів відповідачем підтверджує розписками, написаними власноручно відповідачем.
Відповідно до умов позики, ОСОБА_2 повинна була повернути позику до 01.03.2009 року.
У вказаний строк відповідач свої зобов'язання за договорами позики не виконала, позику не повернула та ухиляється від повернення коштів.
Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача борг у розмірі 39591 грн. 60 коп. та понесені судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та підтвердив викладені в позовній заяві обставини. Просив заяву задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнала частково. Пояснила, що дійсно нею були написані власноручно три розписки про отримання коштів у борг від позивача. Однак, для власних потреб вона витратила лише 15000 гривень, решту коштів вона взяла в борг для інших людей.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що дійсно ОСОБА_2 отримала в борг від позивача кошти в сумі 30000 гривень та 1200 доларів США.
Вислухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 01.03.2008 року ОСОБА_2 написала розписку, в якій зазначила, що отримала в борг у ОСОБА_3 гроші в сумі 15000 гривень. Вказані кошти зобов'язалася повернути в строк до 03.03.2008 року. Гроші отримані повністю до підписання розписки (а.с.6).
В подальшому, 17.03.2008 року ОСОБА_2 написала ще одну розписку, в якій зазначила, що отримала в борг у ОСОБА_3 гроші в сумі 15000 гривень, які зобов'язалася повернути в строк до 17.06.2008 року. Гроші отримані повністю до підписання розписки (а.с.7).
Крім того, ОСОБА_2 02.02.2009 року написала розписку про отримання в борг у позивача грошей в сумі 1200 доларів США. Гроші нею були отримані повністю до підписання розписки. Вказані кошти відповідач зобов'язалась повернути до 01.03.2009 року (а.с.8).
У відповідності до ст. 1046 ч.1 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Як вбачається з досліджених матеріалів справи, письмова форма договорів позики сторонами дотримана не була.
Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину може доводитись письмовими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків.
Як видно з наданих відповідачем пояснень у судовому засіданні, остання не заперечує факт написання та підписання нею розписок від 01.03.2008 року, 17.03.2008 року та 02.02.2009 року, а тому дані обставини суд на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України визнає такими, що не підлягають доказуванню.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
З умов Договорів видно, що строк виконання зобов'язання настав відповідно 03.03.2008 року, 17.06.2008 року, 01.03.2009 року.
Відповідно до роз'яснень п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»та ст. 1051 ЦК України зазначено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Не оспорюючи факту підписання досліджених у судовому засіданні розписок про отримання боргу, відповідач стверджує, що гроші за договорами позики вона отримала частково, оскільки більшу частину коштів зичила для інших людей.
Разом з тим відповідач ОСОБА_2 в підтвердження своїх пояснень не надала суду належних та допустимих доказів, які б відповідно до ст. 60, 61 ЦПК України спростовували заявлені позивачем вимоги щодо повернення нею суми боргу за договорами позики.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у зобов'язанні належним чином.
Суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач до суду з заявою про застосування позовної давності не зверталась, а тому не вбачає підстав для застосування ст.267 ЦК України.
Відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.526, 536, 611, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст.8, 61, 88, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 39591 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 395 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_5