Справа № 738/692/13-к
19 квітня 2013 року Менський районний суд
Чернiгiвської областi
в складi:
головуючої - суддi Сова Т.Г.
при секретарi Корюковець П.Д.
№ провадження 1-в/738/187/2013
розглянувши у вiдкритому виїзному судовому засiданнi в смт. Макошино клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно - дострокове звiльнення вiд відбування покарання
за участю прокурора Штаба С.І.
представника Менської виправної колонії управління ДПтСУ в Чернігівській області (№ 91) (далі Менська ВК № 91),
представника спостережної комісії Менської РДА
засудженого ОСОБА_3
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до Менського районного суду із клопотанням про умовно - дострокове звільнення його вiд відбування покарання, в якому посилається на те, що 01.03.2011 року Шевченківським районним судом Харківської області він був засуджений за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3, 185 ч. 5, 309 ч. 2 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 30.06.2011 року - за ст.ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 185 ч. 3, 309 ч. 2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. 21.05.2012 року він був засуджений Шевченківським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, встановленого ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.10.2011 року визначити строк 5 років позбавлення волі. На даний час засуджений відбуває покарання у Менській виправній колонії № 91, відбув 2/3 строку призначеного судом покарання, стягнень не має, але адміністрація установи виконання покарань відмовляється звернутись до суду з відповідним поданням про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Засуджений ОСОБА_3 просить вирішити питання про його умовно-дострокове звільнення.
Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, просить його задовольнити, вважає, що адміністрація установи безпідставно відмовляє йому у застосуванні ст. 81 КК України.
Представник установи виконання покарань вважає, що клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення задоволенню не підлягає та в судовому засіданні
пояснив, що засуджений ОСОБА_3 з 03 липня 2012 року відбуває покарання в Менській виправній колонії № 91. Станом на 28 березня 2013 року засуджений відбув 2/3 частини строку призначеного покарання. З 27.07.2012 року ОСОБА_3 працевлаштований робітником на швейній виробничій дільниці. Стягнень не має. 28.03.2013 року на засіданні комісії установи виконання покарань вирішувалось питання щодо можливості умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_3 та вирішено відмовити у застосуванні пільги, передбаченої ст. 81 КК України.
Представник спостережної комісії вважає, що клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення підлягає задоволенню та в судовому засіданні пояснив, що на засіданні спостережної комісії 18 квітня 2013 року розглядали питання щодо можливості умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_3, де було прийнято рішення про можливість звільнення засудженого умовно-достроково від відбування покарання, про що надав суду відповідний висновок спостережної комісії Менської РДА від 18 квітня 2013 року.
Прокурор вважає, що клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення задоволенню не підлягає, оскільки із характеризуючих даних підтверджено, що ОСОБА_3 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
Заслухавши пояснення засудженого, представників установи виконання покарань та спостережної комісії, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, з'ясувавши думку прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 01.03.2011 року ОСОБА_3 був засуджений за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3, 185 ч. 5, 309 ч. 2 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 30.06.2011 року - за ст.ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 185 ч. 3, 309 ч. 2, 70 КК України - до 5 років позбавлення волі. 21.05.2012 року ОСОБА_3 засуджений Шевченківським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, встановленого ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.10.2011 року визначено строк покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Строк вiдбування покарання обчислюється з 30 жовтня 2009 року.
Засуджений ОСОБА_3 з 03 липня 2012 року відбуває покарання в Менській виправній колонії № 91.
З характеристики засудженого ОСОБА_3, матеріалів особової справи вбачається, що за час вiдбування покарання в Менській ВК - 91 засуджений ОСОБА_3 допускає періодичні та незначні порушення режиму відбування покарання, в зв'язку з чим проводились профілактичні бесіди. Стягнень не має. З 27.07.2012 року працевлаштований робітником на швейній дільниці установи. До своїх обов'язків ставиться посередньо, вимоги майстра виконує, заохочень не має. Культурно-масові заходи, які проводяться у відділенні та установі відвідує, залучений до програми диференційного виховного впливу на засуджених «Фізкультура і спорт», яку на даний час реалізує за планом. З представниками адміністрації ввічливий, законні вимоги адміністрації виконує під контролем. За рисами характеру спокійний, не конфліктний.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим відповідної частини призначеного судом строку покарання.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та передбачає добросовісне виконання трудових обов'язків, проявляється у покращенні кількісних та якісних показників виконуваної роботи, підвищенні виробничої кваліфікації, бережливому ставленні до обладнання та інструментів, додержанні правил охорони праці та техніки безпеки.
На час звернення засудженого до суду з клопотанням ОСОБА_3 відбув відповідну частину строку призначеного судом покарання, своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки стягнень не має, працевлаштований, культурно-масові заходи відвідує, залучений до програми диференційованого спливу на засуджених «Фізкультура і спорт», з представника адміністрації ввічливий, законні вимоги адміністрації виконує.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відносно засудженого ОСОБА_3 можливо застосувати умовно - дострокове звільнення вiд відбування покарання, а тому клопотання засудженого ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
На пiдставi викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно - дострокове звiльнення вiд відбування покарання - задовольнити.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 21.05.2012 року звiльнити умовно - достроково від відбування покарання на не вiдбутий строк покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяців 3 (три) дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до апеляцiйного суду Чернiгiвської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя Т. Г. Сова