Справа № 738/613/13-ц
№ провадження 2/738/161/2013
18 квітня 2013 року м. Мена
Суддя Менського районного суду Чернігівської області Волошина Н.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову -
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «ОСОБА_2П.», виконавчого комітету Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Менської міської ради Менського району Чернігівської області №21 від 21 лютого 2005 року та №205 від 24 квітня 2008 року, скасування державної реєстрації права власності та свідоцтва про право власності, визнання права власності на 93,4 кв.м. в приміщення бувшого Менського побуткомбінату по вул. Червоноармійській,1 в м. Мена Чернігівської області.
З метою забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на три приміщення площею 175,2 кв.м., 69,4 кв.м. та 102,8 кв.м., що знаходяться по вул. Червоноармійській, 1 в м. Мена Чернігівської області. Заява мотивована тим, що в позовній заяві він просить скасувати державну реєстрацію права власності на ці приміщення та визнати право власності за ним, але з газети «Из первых рук» №14/996 від 10 квітня 2013 року дізнався про те, що ці приміщення продаються, а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення може утруднити і зробити неможливим виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути подану заяву без повідомлення відповідача та інших осіб, що беруть участь у розгляді справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та позовну заяву, приходжу до висновку, що вимога позивача стосовно забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно положень ст.ст. 151, 153 ЦПК України та роз'яснень, викладених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при
розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Пунктами 4, 7 даної Постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Однак, в порушення вищезазначених вимог, подаючи заяву про забезпечення позову, представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідач має намір або може вжити заходів для відчуження спірного нерухомого майна.
Відповідно до приписів ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Проте, в матеріалах справи на час розгляду заяви судом першої інстанції відсутні дані про належність відповідачу зазначеного у позові нерухомого майна. Крім того, заявником не зазначено, на які саме конкретно приміщення, загальна площа яких складає 347,4 кв.м., і які розташовані по вул. Червоноармійській, 1 в м. Мена Чернігівської області, необхідно накласти арешт, що унеможливить забезпечити точну ідентифікацію обтяженого майна і належного та своєчасного виконання судового рішення.
Крім того, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогам.
Однак, відсутність даних про вартість спірного майна позбавляє суд можливості вирішити питання про співмірність вимог та заходів, про які просив заявник.
Зазначені вимоги процесуального закону не виконані заявником належним чином при поданні ним відповідної заяви, а підстави викладені в заяві є неналежно обґрунтованими, а отже не є достатніми для задоволення цієї заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 293 ЦПК України, суддя -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд Чернігівської області протягом п'яти днів з отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_3