Справа 2/237/376/2013
10 квітня 2013 року м. Мар'їнка
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі
головуючого судді Пономарьова О.П.,
при секретарі: Лахно Т.Г.,
розглянувши позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2» в солідарному порядку на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» грошові кошти у розмірі 16 673 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 05 копійок та витрати по сплаті судового збору.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. 28 вересня 2010 року приблизно о 10:20 годині на 180 км. автодороги Донецьк-Маріуполь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, тобто третій особі у справі та знаходився під керуванням ОСОБА_1, тобто відповідача у справі, та автомобіля марки «Шевроле Еванда», реєстраційний номер НОМЕР_2. ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджено постановою судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 12 листопада 2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотириста) гривень. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, а його власнику ОСОБА_3 спричинено майнову шкоду у розмірі 17 843 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок три) гривні 05 копійок, сума якої підтверджена звітом про проведення авто товарознавчої експертизи пошкодженого транспортного засобу № 089 від 16 грудня 2010 pоку. На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси ОСОБА_3, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1, були застраховані в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» за договором добровільного страхування наземного транспорту № АМК-223/10 від 21 липня 2010 року. За умовами договору вигодонабувачем страхування був призначений ВАТ «Морський транспортний банк». За умовами договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі за ризиком ДТП. При цьому франшиза за даним ризиком встановлена у розмірі 1,5 % від страхової суми, що складає 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) гривень 00 копійок. Пошкодження в ДТП автомобіля «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано позивачем страховим випадком, на підставі чого за заявою ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 18 листопада 2010 року, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 16 673 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 05 копійок,а тому з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована в приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2», що обумовило між сторонами судовий спір.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Представник співвідповідача приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2» в судове засідання також не явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання також не явився, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки інспектора ДПС Волноваського взводу ДПС батальйону ДПС при ВДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 29 вересня 2010 року, 28 вересня 2010 року на 182 км. Автодороги Донецьк - Маріуполь мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв таких транспортних засобів: автомобіль марки «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Шевроле Еванда», реєстраційний номер НОМЕР_2. Постановою судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 12 листопада 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Обставини, встановлені вказаною постановою судді є такими, що не підлягають доказуванню (відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, та ця постанова, відповідно до ч. 4 вказаної статті) є обов'язковою для суду, як такого, що розглядає цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову. Внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 була спричинена матеріальна (майнова) шкода, характер та обсяг якої підтверджується: довідкою ДАІ від 28 вересня 2010 pоку, протоколом фіксації пошкоджень від 29 вересня 2010 pоку, звітом про проведення авто товарознавчої експертизи пошкодженого транспортного засобу № 089 від 16 грудня 2010 pоку, згідно з якими вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 17 843 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 05 коп. Майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля марки «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди (28 вересня 2010 року) були застраховані товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо». За умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № АМК-223/10 від 21 липня 2010 року товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» взяло на себе зобов'язання відшкодування збитків страхувальнику ОСОБА_3 при настанні страхового випадку. При укладанні даного договору, відповідно до статті 985 ЦК України, страхувальником ОСОБА_3 визначено вигодонабувача - особу, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, визначивши такою ВАТ «Морський транспортний банк». Пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді автомобілю марки «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 було визнано товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» страховим випадком (підтверджено страховим актом № 143 від 21 лютого 2011 року), з настанням якого в порядку ч. 3 ст. 19 Закону України «Про страхування», п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України виникло зобов'язання позивача здійснити виплату страхового відшкодування. 18 листопада 2010 року ОСОБА_3, за погодженням ВАТ «Морський транспортний банк» заявлено вимогу щодо перерахування суми страхового відшкодування у розмірі 16 673,05 гривень в рахунок проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу. Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, сплачено страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 16 673,05 гривень із розрахунку: 17 843,05 грн. - 1 170,00 грн. = 16 673, 05 грн., де 17 843,05 грн. - розмір збитків, понесених ОСОБА_4 згідно звіту від 16 грудня 2010 року авто товарознавчої експертизи, наданого ФОП СОД ОСОБА_5; 1 170,00 грн. - безумовна франшиза в розмірі 1,5 % від страхової суми (78 000,00 грн. х 1,5 %). Страхове відшкодування дорівнювало сумі матеріальних збитків ОСОБА_3 Цивільно-правова ж відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2».
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страхової організації, яка сплатила страхове відшкодування за майновим страхуванням, переходить в межах цієї суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплачено відшкодування.
Проте, судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в приватному акціонерному товаристві «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерплих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
П. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» говорить, що при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно п. 2 полісу № ВЕ/6561277 від 02 вересня 2010 року ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн. З огляду на наведене, розмір збитку, завданого позивачу становить 16 673 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 05 копійок., а ліміт цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого), згідно полісу № ВЕ/6561277 від 02 вересня 2010 року, становить 50 000, 00 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідальність у ОСОБА_1 настає при умові, що сума завданих збитків перевищує ліміт відповідальності. Докази того, що позивач звертався до ПАТ «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2» та йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги до ОСОБА_1 не обґрунтовані та передчасні.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Постановою № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу не підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 60, 993, 1191, 1194 ЦК України, ст.27 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 3, 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_2», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Марїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Дата документу 10.04.2013