Справа № 686/5220/13-к
15 квітня 2013 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючого - судді Слободяна В.С.
при секретарі Царук Г.Д.,
з участю прокурора Худенка А.А.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого :
- 31.08.2011 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.1 ст.286 КК України на 2 роки обмеження волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки,
за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України,
23.04.2011 року біля 22 год. 00 хв. знаходячись біля магазину «Гранд», що по вул. Панаса Мирного, 37/2 в м. Хмельницькому, перебуваючий в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських спонукань, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, використовуючи малозначний привід, а саме відмову надати цигарку, почав ображати і принижувати ОСОБА_3 та, розбивши об стіну вказаного магазину скляну пляшку з пивом, яку тримав за горловину в правій руці, спеціально пристосувавши її таким чином для нанесення тілесних ушкоджень, залишком цієї пляшки, що залишилась у нього в праві руці, безпричинно, з особливою зухвалістю, умисно наніс удар в праву частину обличчя ОСОБА_3, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин нижньої повіки правого ока з переходом на перенісся, рани м'яких тканин по ходу правої гілки нижньої щелепи з ушкодженням тканин правої привушної слинної залози з розсіченням правої лицевої артерії, внаслідок загоєння якої утворився рубець м'яких тканин обличчя в проекції правої половини нижньої щелепи, для усунення якого необхідне оперативне втручання, тобто сталось непоправне знівечення обличчя ОСОБА_3, а тому заподів тяжкі тілесні ушкодження; а також наніс ще один удар залишком вказаної пляшки по долоні лівої кисті ОСОБА_3, яку той, з метою захисту, виставив вперед перед обличчям, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді крововиливу, набряку і рани м'яких тканин долонної поверхні лівої кисті, які відносяться до категорії легких, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Свою вину у вчиненні злочинів підсудний заперечив, пояснивши, що у вказаний час та місці він разом з ОСОБА_5 вживали спиртні напої. До них приєднався раніше йому незнайомий потерпілий і вони втрьох сіли в автомобіль «таксі» для поїздки в нічний клуб. З цього приводу в автомобілі між ними виникла суперечка. Неподалік бару «Шторм» вони вийшли з автомобіля і агресивно налаштований потерпілий почав йти на нього. З метою залякати потерпілого, він махнув в його сторону скляною пляшкою, з якої пив пиво. Пляшка розбилась об стовп і він, можливо, зачепив нею потерпілого, після чого той побіг в сторону нічного клубу «Шторм».
Винність підсудного в скоєнні злочинів підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що у вказаний вечір, з метою придбання продуктів харчування, на власному автомобілі прибув до магазину «Гранд», що в мікрорайоні «Озерна» м. Хмельницького, де зустрів ОСОБА_5 та раніше незнайомого підсудного, які пили пиво зі скляних пляшок. Підсудний попросив у нього цигарку, на що він відмовив. Тоді підсудний образливо та принизливо в нецензурній формі вилаявся на його адресу, розбив пляшку з пивом об стіну магазину, та її залишком наніс йому удар по обличчю, заподіявши тілесні ушкодження. Після цього підсудний хотів нанести йому ще один удар залишком цієї пляшки по обличчю, проте він, ОСОБА_3, виставив вперед руку і удар прийшовся по долоні. Злякавшись, він, потерпілий, побіг до автомобіля таксі, що стояв неподалік, сівши у який, втратив свідомість.
Під час відтворення обстановки та обставин події потерпілий розповів та показав як підсудний розбив скляну пляшку об стіну магазину та яким чином залишком цієї пляшки наніс йому удари в обличчя та по руці (т.1 а.с.152-155).
Згідно висновків судово медичної експертизи №1747 від 7.10.2011 року (т.1 а.с.63-64), додаткової судово - медичної експертизи №1825 від 10.11.2011 року (т.1 а.с.118-119), додаткової судово - медичної експертизи №2001 від 18.11.2011 року (т.1 а.с.158-160) у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин нижньої повіки правого ока з переходом на перенісся, долонної поверхні лівої кисті, набряку і рани м'яких тканин долонної поверхні лівої кисті, рани м'яких тканин по ходу правої гілки нижньої щелепи з ушкодженням тканин правої привушної слинної залози з розсіченням правої лицевої артерії.
Всі ці тілесні ушкодження могли утворитися від дворазової дії тупо - загостреного твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути уламок скляної пляшки, по механізму «удар-розсічення-занурення» про який вказує потерпілий під час відтворення обстановки та обставин події.
Усі ці тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Однак, внаслідок загоєння рани м'яких тканин по ходу правої гілки нижньої щелепи з ушкодженням тканин правої привушної слинної залози з розсіченням правої лицевої артерії ОСОБА_3 сталось непоправне знівечення обличчя ОСОБА_3, а саме утворився рубець м'яких тканин обличчя в проекції правої половини нижньої щелепи, для усунення якого необхідне оперативне втручання, тому дане тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що, перебуваючи у вказаний час неподалік магазину «Гранд», що в мікрорайоні «Озерна» в м. Хмельницькому, на вимогу п'яного підсудного купив йому пиво. Коли він, ОСОБА_5, розмовляючи по телефону, відійшов в сторону, почув звук розбитого скла. Повернувшись, він побачив, як підсудний наніс потерпілому удар уламком скляної пляшки в область обличчя.
Показання підсудного про те, що громадський порядок він не порушував і наміру спричиняти тілесні ушкодження потерпілому не мав, а це сталось з необережності, коли він неподалік бару «Шторм», намагаючись злякати агресивно налаштованого потерпілого, що йшов до нього, махнув в його сторону скляною пляшкою, з якої пив пиво, а та випадково розбилась об стовп і він, можливо, зачепив нею ОСОБА_3, судом до уваги не приймаються і розцінюються як намір зменшення відповідальності за вчинені злочини, оскільки вони не послідовні, суперечать послідовним показанням потерпілого, свідка ОСОБА_5, висновкам судово - медичної та додаткових судово - медичних експертиз.
Так під час проведення попереднього розслідування ОСОБА_4 спочатку визнавав, що, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік магазину «Гранд» розбив пляшку з - під пива об стіну магазину і безпричинно уламком цієї пляшки наніс невідомому хлопцю удар по обличчю, розрізавши щоку (т.1 а.с. 16,17), потім стверджував, що випивши біля магазин «Гранд» горілку та пиво, подальших подій не пам'ятає (т.1 а.с.107-108).
Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 явку з повинною та визнавальні пояснення підсудний надавав йому добровільно, без будь-якого примусу.
Потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_5 послідовно стверджують, що саме підсудний безпосередньо біля магазину «Гранд» уламком розбитої пляшки безпричинно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження.
Як вбачається із протоколу огляду місця події (т.1 а.с.70-72) на місці вчинення злочину, на яке вказують потерпілий та свідок ОСОБА_5 бетонний стовп відсутній.
Ставити під сумнів показання потерпілого та цього свідка у суду підстав немає, тим більше, що показання потерпілого щодо механізму спричинення йому підсудним тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з висновками судово - медичної та додаткових судово - медичних експертиз.
Потерпілий врятувався втечею з місця події, залишивши свій автомобіль біля магазину «Гранд», при цьому підсудний наздоганяв його. Потерпілий втікав в напрямку бару «Шторм», який знаходиться неподалік і по дорозі сів в автомобіль «таксі». Цим і пояснюються записи в медичній документації, що подія відбувалась неподалік бару «Шторм».
Що ж стосується твердження захисту про не виявлення під час огляду місця події «потьоків від пива» на стіні магазину «Гранд», а також залишків битого скла від пляшки з-під пива, то під час проведення огляду місця події їх дійсно не було виявлено і не могло бути виявлено, оскільки такий огляд проведено лише 21.09.2011 року (майже через 5 місяців після вчинення злочину), при цьому як саме приміщення магазину «Гранд» так і територія біля нього прибирається.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що саме прагнення показати свою зверхність та зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві спонукали ОСОБА_4 розбити скляну пляшку та її уламком заподіяти тілесні ушкодження раніше незнайомому ОСОБА_3
З врахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, висловлених у пунктах 9,11 постанови № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, розбивши об стіну магазину скляну пляшку та отримавши таким чином її уламок, спеціально пристосував такий предмет для нанесення тілесних ушкоджень. Саме цим, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень предметом (уламком скляної пляшки), підсудний і заподіяв тілесні ушкодження потерпілому.
Відповідно до п.5 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України особливою зухвалістю при вчиненні хуліганства визнається грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось із заподіянням потерпілій особі тілесних ушкоджень.
Хоча органами попереднього розслідування ОСОБА_4 інкриміновано вчинення хуліганства, яке супроводжувалось ще й винятковим цинізмом, проте не вказано в чому саме він проявився (які саме дії підсудного визначені як винятковий цинізм). Оцінивши встановлені судом обставини вчинення злочину та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вчинене підсудним хуліганство, винятковим цинізмом не супроводжувалось, тому дану обставину слід виключити з обвинувачення.
Внаслідок загоєння заподіяного підсудним потерпілому тілесного ушкодження у вигляді рани м'яких тканин по ходу правої гілки нижньої щелепи з ушкодженням тканин правої привушної слинної залози з розсіченням правої лицевої артерії, утворився рубець м'яких тканин обличчя в проекції правої половини нижньої щелепи, для усунення якого необхідне оперативне втручання.
Такий рубець, враховуючи молодий вік ОСОБА_3, надає його обличчю потворного вигляду. Сам потерпілий комплексує з приводу цього рубця на його обличчі.
Давши оцінку усім вищевикладеним обставинам, суд приходить до висновку, що внаслідок спричинення підсудним вказаного тілесного ушкодження, яке є в прямому причинному зв'язку з наставшими наслідками, у потерпілого сталось непоправне знівечення обличчя, а тому дане тілесне ушкодження є тяжким.
За хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в нахабному поводженні, поєднаному з насильством, що спричинило тілесні ушкодження, вчиненому з застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень;
За умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя, - ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.4 ст. 296, ч.1 ст.121 КК України.
При обранні йому виду та міри покарання враховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний характеризується посередньо, хворіє, проживає разом з матір'ю та батьком - інвалідом 3 групи, який переніс інсульт, відшкодував витрати понесені медичним закладом на лікування потерпілого.
Обставиною, що обтяжує йому покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин по справі суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2011 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання його звільнено з випробовуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки.
Тому відповідно до ч.4, 3 ст.70 КК України та з врахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, висловлених у п.23 Постанови №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» , до покарання призначеного за даним вироком слід приєднати додаткове покарання призначене вироком Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2011 року, а основне покарання, що призначене цим вироком та від відбування якого ОСОБА_4 звільнено на підставі ст. 75 КК України - виконувати самостійно.
Відповідно до ч.3 ст.55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю як додатковоо покарання до позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час основного покарання і, крім того, на строк встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.
Посвідчення водія у ОСОБА_4 вилучено під час розслідування справи №1-2218-406/11 по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і знаходитьсь при цій справі, а тому в строк відбуття додаткового покарання слід зарахувати відбуте додаткове покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2011 року з 16.09.2011 року (з моменту набрання вироком суду чинності) по 20.10.2011 року включно (до дня його затримання по даній справі).
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної лікарні слід залишити без розгляду у зв'язку з подачею прокурором відповідної заяви.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 не заявлявся.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд
ОСОБА_4 винним за ч.4 ст. 296, ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.4 ст. 296 КК України - 4 роки позбавлення волі;
- за ч.1 ст.121 КК України - 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4, 3 КК України приєднавши повністю додаткове покарання, призначене вироком Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2011 року, остаточно визначити 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, а вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2011 року в частині засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України до основної міри покарання у вигляді 2 років обмеження волі та звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням зі встановленням іспитового строку 2 роки, - виконувати самостійно.
Міру запобіжного заходу залишити попередню - утримання під вартою.
Строк відбуття основного покарання (у вигляді 5 років позбавлення волі) рахувати з 15.04.2013 року, зарахувавши в строк відбуття цього покарання час утримання під вартою з 20.10.2011 року по 14.04.2013 року включно.
Строк відбуття додаткового покарання (у вигляді 2 років позбавлення права керування транспортними засобами) рахувати з моменту відбуття основного покарання, зарахувавши в строк відбуття цього покарання відбуте додаткове покарання з 16.09.2011 року по 20.10.2011 року включно.
Цивільний позов прокурора і інтересах держави в особі Хмельницької обласної лікарні залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.
Суддя