Справа № 2218/24908/2012
16 квітня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Бондарчука В.В.
при секретарі Швакулі О.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2.,
відповідача ОСОБА_3,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, з участю третьої особи Управління державної казначейської служби України в м. Хмельницькому про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
30 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної і моральної шкоди посилаючись на те, що державним виконавцем Сахаровим В.В. 24 травня 2012 року та 6 червня 2012 року було винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Хмельницьким міськрайонним судом №2/2218/3709 в частині негайного стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць, з мотивів того, що виконавчі листи не відповідають вимогам ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, через те, що у ньому не зазначено ідентифікаційного номера боржника. З вини державного виконавця, який не звернув виконавчий лист до негайного виконання, на думку позивача, йому завдано матеріальну шкоду в сумі 2 500 грн., також він зазнав моральних страждань, внаслідок чого просить стягнути з відповідача відповідну компенсацію в сумі 3 000 грн. З огляду на викладене, позивач просить його позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачем та його представником було зменшено позовні вимоги, він просив стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в виді середнього заробітку в сумі 1 850 грн. 74 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що він не є належним відповідачем по справі, оскільки якщо позивач доведе факт заподіяння шкоди, вона має бути відшкодована за рахунок держави.
Представник третьої особи Управління державної казначейської служби України в м. Хмельницькому проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Рішенням Хмельницького міськрайнного суду від 11 травня 2012 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління освіти Хмельницької міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. На підставі зазначеного рішення Хмельницьким міськрайонним судом 15 травня 2012 було видано виконавчий лист №2/2218/3709 про стягнення з Управління освіти Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_1 21 567 грн. 14 коп.
Постановами державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 від 24 травня 2012 року та 6 червня 2012 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з підстав того, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить коду боржника.
ОСОБА_1, не погодившись із цим, оскаржив дії державного виконавця з приводу відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання до Хмельницького міськрайонного суду. Ухвалою суду від 17 серпня 2012 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, постанови від 24 травня 2012 року та 6 червня 2012 року визнано неправомірними.
Позивач, обґрунтовуючи позов, зазначив, що внаслідок неправомірних дій державного виконавця йому було завдано матеріального збитку в розмірі не отриманої середньої заробітної плати в сумі 1850 грн. 74 коп., яка підлягала негайному виконанню. Крім цього у зв'язку із невиконанням рішення суду, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, розмір якої він визначив в сумі 3 000 грн., яка полягала у тому, що позивач був вимушений проживати за рахунок доходів членів своєї сім'ї. Заподіяну матеріальну та моральну шкоду позивач просив стягнути з державного виконавця Сахарова В.В.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 26 липня 2012 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2012 року було скасовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1
В силу ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно ст.7 цього Закону учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Ст.6 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що працівники органів державної виконавчої служби (державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції) є державними службовцями.
Законом України «Про державну службу», зокрема ст.2 передбачено, що посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
У ч.3 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» зазначено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Позивачу та його представнику роз'яснювалося, що належними відповідачами по даній справі мають бути Перший міський відділ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції та Управління державної казначейської служби м. Хмельницького, про те, провадження у справі до Першого відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ухвалою суду було закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову до нього, а щодо залучення третьої особи Управління державної казначейської служби в м. Хмельницькому в якості співвідповідача позивач відповідного клопотання не заявляв.
З огляду на викладене, суд підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до державного виконавця Сахарова В.В. про стягнення матеріальної та моральної шкоди не вбачає, оскільки зазначені вимоги не ґрунтуються на Законі.
Керуючись ст.1174 ЦК України, ст.ст.2,7,11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1850 грн. 74 коп. та моральної шкоди в сумі 3 000 грн. відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: