Справа № 2215/4144/2012
2/683/252/2013
19 квітня 2013 року Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
секретаря Загоруйко О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1;
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
В грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 1/4 частини доходу до 16,5% на кожну дитину, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що за рішенням суду з нього стягуються аліменти на двох синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 1/4 частині його доходів на кожну дитину, що складає половину його доходів. Він звільняється з військової служби за віком і буде отримувати пенсію, розмір якої складатиме 56% від того доходу, який він має на даний час. А тому, після сплати аліментів йому буде залишатись прожитковий мінімум, чим погіршиться його матеріальне становище.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, вказавши, що позивач є здоровою, працездатною особою, має можливість працювати та забезпечувати себе матеріально. Вказала, що вона також отримує мінімальну заробітну плату, на яку змушена, окрім їхнього спільного сина, утримувати ще й свою доньку від першого шлюбу.
Відповідачка ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду не з»явилась, причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до положень ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось з них.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно судових рішень від 24 червня 2008 року та від 23 вересня 2010 року зобов»язаний до сплати аліментів відповідно на користь ОСОБА_3, яка за даними Старокостянтинівського РС УДМС України в Хмельницькій області змінила прізвище на Корж, на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та в такому ж розмірі на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №613 від 30 листопада 2012 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за віком.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, де отримує пенсію за вислугу років в розмірі 1962 грн. 90 коп. щомісячною, що підтверджується відповідною довідкою ГУПФ України в Хмельницькій області №1281 від 19.03.2013 року.
Звертаючись до суду із вимогами про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 вказував на те, що його матеріальне становище погіршилось, оскільки він звільнився з військової служби і основним його доходом є пенсія, а після сплати аліментів, розмір його пенсії буде дорівнювати прожитковому мінімуму.
Суд вважає, що з огляду на положення ст.192 Сімейного кодексу України, наведені позивачем обставини не свідчать про його скрутне матеріальне становище і є недостатніми для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів, оскільки позивач є здоровою, працездатною особою, сім»ї не має, окрім синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інших дітей на утриманні не має, отримує постійний дохід у виді пенсії за віком як військовослужбовець в розмірі 1962 грн. 90 коп., з якої після сплати аліментів йому буде залишатись половина.
При цьому враховуючи, що батьки повинні в рівній мірі утримувати своїх дітей, розмір сплачуваних позивачем аліментів на сина ОСОБА_5 буде становити половину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а на сина ОСОБА_4 - навіть менше половини прожиткового мінімум на дитину відповідного віку.
Крім того, розмір аліментів на дітей було визначено за рішенням суду у частці від доходу позивача, що останнім визнавалось та не оспорювалось, а це означає, що розмір аліментів залежить від доходів позивача: зі зменшенням розміру доходів зменшується і розмір стягуваних з нього аліментів.
З огляду на викладене, суд вважає, що визначення розміру аліментів на кожного із синів позивача в розмірі 1/4 частини його доходів узгоджується із нормами чинного законодавства, а також відповідає принципам розумності та справедливості. В свою чергу, зменшення даного розміру аліментів може суттєво вплинути на права та інтереси неповнолітніх дітей позивача.
Оцінивши усі надані докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.183 ч.1, ст.192 ч.1 СК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: