Справа № 0527/7563/2012
10.12.2012 Судья Константиновского горрайонного суда Донецкой области Чернецький В. А. ,
при секретарі: Купрєєнко А.С.,
за участю прокурора Кошель А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, -
27 вересня 2012 року ст. ДІМ ЗВМ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області майором міліції Волковим А.В. за заявою ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно громадянки ОСОБА_3 згідно ст. 6 ч.1 п.2 КПК України - за відсутністю складу злочину.
09.10.2012 року ОСОБА_1, не погодившись з прийнятим рішенням звернулась до суду із скаргою на вказану постанову, указуючи наступне. Костянтинівський МВ ГУМВС України в Донецькій області про прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи своєчасно їй в термін, зазначений КПК України, не надіслав. Вищезазначену постанову, вона отримала після особистого звернення 02.10.2012 року в приміщені канцелярії Костянтинівського МВ ГУМВС. Вважає, що постанова за наявності встановлених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи винесена незаконно через неякісне, без дотримання встановлених вимог проведення дослідчої перевірки.
У обґрунтування своїх доводів заявниця зазначила наступне. Відповідно до п. 1 ст. 94 КПК України одним із приводів до порушення кримінальної справи є заява або повідомлення окремих громадян про злочин. Заява про скоєння злочину подана мною до прокуратури Донецької області, звідки спрямована за належністю до органів дізнання. Вважає, що її заява про скоєння злочину громадянкою ОСОБА_3, передбаченого статтею 190 КК України, містила достатню інформацію про це. Згідно ст. 4 КК України орган дізнання зобов'язаний в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину. Будь-який злочин містить обов'язкові складові об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторони, які, провівши перевірку, ст. ДІМ ЗВМ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області майором міліції Волков А.В. з невідомих причин не встановив оскільки відмовив у порушенні кримінальної справи через відсутність складу злочину. Внаслідок винесення вищезазначеної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи мене позбавлено права на відшкодування шкоди, завданої злочином, та не знайдено осіб, винних у незаконному присвоєні належного мені майна. Просила суд скасувати оскаржувану постанову від 27.09.2012р. про відмову в порушенні кримінальної справи та порушити кримінальну справу за ст. 190 КК України. Також просила суд провести перевірку щодо відповідності дій посадових осіб Костянтинівського МВ УМВС України в Донецькій області нормам Конституції, інших законів та нормативно-правових актів України при проведенні дослідної перевірки, розгляді матеріалів про скоєння злочину, прийнятті постанови та наданні відповідної інформації.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 неодноразово не з'явилася, хоча повідомлялася по час та місце розгляду справи належним чином.
Перевіривши матеріали справи, суд знайшов наступне.
27 вересня 2012 року ст. ДІМ ЗВМ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області майором міліції Волковим А.В. за заявою ОСОБА_1, зареєстрованої у ЖРЗСП № 6621 от 25.09.2012р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно громадянки ОСОБА_3 згідно ст. 6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю складу злочину.
Відповідно до матеріалів перевірки 25.09.2012 у Костянтинівський МВ ГУМВС України в Донецькій області з Костянтинівської міжрайонної прокуратури поступило звернення ОСОБА_1 про шахрайство із сторони ОСОБА_3.
Проведеною перевіркою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, до 27 червня 2011р. проживала ОСОБА_4, яка була власницею вказаного домоволодіння. Після її смерті сини: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно свідоцтва на право про спадок, складеного приватним нотаріусом 10.01.2012р. вступили в законний спадок, відповідно до 1/3 для кожного спадкоємця. Рішення про продаж вказаного домоволодіння бьшо прийняте усіма спадкоємцями одноголосно, відразу після смерті їх матері. В червні 2011 року ОСОБА_1 дізналася про смерть ОСОБА_4 та звернулася до ОСОБА_7 з питання продажу вказаного домоволодіння. Оглянувши домоволодіння вони прийшли до загальної домовленості про купівлю-продаж домоволодіння за ціною 40000 грн. Переживаючи, що до ОСОБА_7 можуть надійти інші пропозиції про продаж будинку, ОСОБА_1 11.08.2011р. запропонувала ОСОБА_3, яка є дружиною ОСОБА_8, завдаток в сумі 11000 грн. Передача грошових коштів здійснювалася при написанні ними власноручно розписок з боку ОСОБА_3 і ОСОБА_1, де було вказане, що у разі відмови з боку покупця завдаток не повертається, у разі відмови продавця завдаток повертається в подвійному розмірі. Розписки були написані на звичайних паперах і нотаріально не завірені. Гроші в сумі 11000 грн. були витрачені спадкоємцями на переоформлення документів і встановлення пам'ятника ОСОБА_9. Приблизно у серпні-вересні 2011 р. ОСОБА_1 зі своєю сім'єю переїхала проживати у АДРЕСА_1 і проживала до 20.08.2012р. У серпні 2012р. ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_10 і повідомив, що документи на домоволодіння переоформлені і вони можуть продовжити подальше переоформлення документів на ім'я ОСОБА_11 згідно їх договору. У свою чергу ОСОБА_1 повідомила, що іншої суми у 29000 грн. в неї немає і переоформлять документу вона не готова. Далі, як пояснила ОСОБА_11, ОСОБА_10 сказав їй, що продаватиме будинок другим особам, у зв'язку з чим вона була вимушена покинути вказане домоволодіння, проте, опитані ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_3 пояснили, що ніхто з членів їх сім'ї ОСОБА_1 про продаж будинку другим особам не говорив, і виїжджати з нього ніхто не змушував, рішення виїхати з домоволодіння ОСОБА_11 було прийняте нею особисто. У вересні 2012 ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_13 і ОСОБА_3 про повернення їй половини виплаченого завдатку в сумі 5500 грн., але ОСОБА_14 було відмовлене на підставі складених ними розписок.
Отже, на підставі того, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_11 присутні цивільно-правові стосунки, у відсутності ознак злочину у порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно ОСОБА_3 було відмовлено.
Відповідно до ст. 236-2 УПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення вказаної постанови, законність джерел отримання даних, які стали основою для винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, перевірити, чи є ознаки злочину, на який указує заявник.
Відповідно до ст. 94 УПК України приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадовців, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, що затримали підозрювану особу на місці скоєння злочину або на місці злочину; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину.
Згідно ст. 97 УПК України при необхідності перевірки заяви або повідомлення про злочин до порушення справи перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відбирання пояснень від окремих громадян або посадовців або витребування необхідних документів.
Відповідно до ст. 98 УПК України за наявності приводів і підстав, вказаних в ст. 94 УПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю карного закону, за ознаками якої порушується справа, а також її подальший напрям. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлена особа, що скоїла злочин, кримінальна справа має бути порушена відносно цієї особи. Якщо привидів і підстав для порушення кримінальної справи не встановлено, то уповноваженою особою, що проводила дослідчу перевірку, на підставі ст. 99 КПК України виноситься постанова про підмову у порушенні кримінальної справи.
Дослідивши матеріали дослідчої перевірки, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, який вважав, що в задоволенні скарги слід відмовити, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У діях ОСОБА_3 відсутні ознаки шахрайства, бо заявниця добровільно підписала договір про намір купівлі будинку, усвідомлювала наслідки відмови від купівлі-продажу, видала завдаток, а потім відмовилась від купівлі будинку. Тобто, висновок про те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була укладена цивільно-правова угода і ознаків шахрайства із сторони ОСОБА_3 немає, зроблені правильно, а постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена законно і обґрунтовано, вимоги ст.ст. 94, 97, 99 КПК України не порушені.
На підставі викладеного та керуючись ст. 236-2 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеною 27 вересня 2012 року ст. ДІМ ЗВМ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області майором міліції Волковим А.В. за її заявою, - відмовити.
Копію постанови направити Костянтинівському міжрайонному прокурору, слідчому та ОСОБА_15.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області протягом 7 днів з дня її винесення.
Суддя