17 квітня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого : Винту Ю. М.
Суддів : Заводян К.І., Лисака І.Н.
При секретарі : Ковальчук Н.О.
За участю : представника позивача - Бацей Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2013 року,-
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредитному договору на загальну суму 41610,60 гривень, посилаючись на наступне.
Згідно заяви позичальника № СVXRRС38720032 від 08.08.2008р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 останній отримав кредит в сумі 5605,06 гривень зі сплатою 1 відсотка на місяць терміном на три роки та щомісячним погашенням по 287,5 гривень. Відповідач неналежним чином виконував умови договору, оскільки допустив нерегулярні оплати. Станом на 22.11.2012 року його заборгованість складала 41610 грн. 60 коп., з яких : по тілу кредиту 2872,60 гривень, по відсоткам - 498,36 гривень, по комісії 940, 93 гривень, 34841,06 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, по штрафу в фіксованій частині згідно п. 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) - 500 гривень, 1957,65 грн. по штрафу (процентна складова), яка підлягає стягненню, оскільки підтверджена розрахунками.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця с. Ванчиківці Новоселицького району на користь ПАТ КБ „ПриватВанк" заборгованість по кредитному договору № СVXRRС38720032 від 08.08.2008р. в розмірі 5368,88 гривень та судовий збір в розмірі 53,69 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк» просить рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог судом першої інстанції не у повному об'ємі з'ясовано обставини справи, не вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права. При укладені 08.08.2008р. договору відповідач своїм підписом в заяві Позичальника засвідчив свою згоду, що "Я згоден, що ця заява разом із запропонованими
№22ц-469/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Павлінчук С.С.
Категорія : 19/27 Доповідач: Винту Ю.М.
ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), Тарифами складає між мною та Банком кредитно-заставний договір". Оскільки заява позичальника сторонами підписана і в ній виражена згода про те, що Умови є невід'ємною частиною Договору, то домовленість є такою, що має виконуватися. Згідно п.5.5. Сторони досягли згоди про збільшену позовну давність, то домовленість є такою, що має виконуватися, а, отже, висновки суду щодо застосування річного строку позовної давності не відповідають дійсним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції з'ясував у повному об'ємі обставини справи та вірно застосував норми матеріального та процесуального права до правовідносин, що склалися.
Відповідно до ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною(сторонами).
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Оскільки в заяві позичальника, яку слід вважати кредитним договором між сторонами не зафіксовано згоду сторін про збільшення строку позовної давності, судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено правильний висновок про застосовання спеціальної позовної давності по стягненню пені в один рік згідно ст.258 ч.2 ЦК України, оскільки про його застосування заявив відповідач.
Зі змісту заяви позичальника № СVXRRС38720032 від 08.08.2008р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 вбачається, що останнього було ознайомлено (та він погодився) з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) із зазначенням умов договору, на які погоджується відповідач, серед яких нема домовленості сторін про збільшення строку позовної давності, як вимагає ч.1 ст.259 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що позовна давність була збільшена на підставі згоди відповідача щодо застосування Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), згідно п.5.5 яких її визначено тривалістю 5 років, є необгрунтованими, оскільки вказаний документ не є договором в розумінні положень ч.2 ст. 207 ЦК України, в якій вказано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Оскільки домовленість сторін про збільшення позовної давності, як істотну умову договору, не було зафіксовано у заяві позичальника ОСОБА_2 № СVXRRС38720032 від 08.08.2008р., судом першої інстанції було прийнято правильне рішення про стягнення пені в межах річного строку за період з 06.12.2011 року по 06.12.2012 року у розмірі 325,14 гривень.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Всупереч вимогам ст.ст.60, 131 ЦПК України, позивачем не надано доказів на підтвердження своїх доводів про укладання між сторонами письмового договору про збільшення позовної давності у відповідності до ч.1 ст.259 ЦК України.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: